поет, композитор, співак: – Феномен Квітки саме в тому, що, народившись і зростаючи за океаном, вона якимось дивовижним чином увібрала в своє серце все те найкраще, чим славне українське музичне мистецтво – задушевність, мелодійність, ліризм, доступність, поєднана з глибиною. А ввібравши, змогла передати це з високим рівнем культури та почуттів. Чого, на жаль, не можна сказати про багатьох виконавців, яких зростила наша земля... За останні 20 років в Україні підросло покоління Х, яке ліризм, задушевність і глибину проміняло на драйв, енергетику та епатаж. Форма повністю замінила зміст. Із текстів зникла поезія. Серед солістів нинішніх гуртів рідко хто вміє співати: хтось кричить, хтось реве, хтось стогне, усі перекручують мову, спотворюють звучання. І чомусь таким страшенно пишаються, називаючи це особистою манерою. Покоління, що виросло на рок- та поп-культурі, відірване від досвіду інших поколінь, від рідної культури... Тому всім, хто розуміє, що для українця пісня – більше ніж музика і слова; усім, хто розуміє, що мистецтво – це не те, на чому заробляють, а те, куди вкладають; усім, хто ще здатний показати та пояснити своїм дітям, що є справжнє, а що надумане, – усім тим варто знати, хто така Квітка Цісик. Уже понад 15 років я живу з її співом...

співачка, народна артистка України, кандидат філологічних наук: – Феномен Квітки Цісик у тому, що вона – Ангел. Її феномен в тій божественності, яка живе в її голосі та співі. Словами це неможливо описати, бо це щось ірраціональне... Зрозуміти це можна, скажімо, послухавши версію “ Ой верше мій, верше” у виконанні інших співачок, які максимально наслідують Квітчину манеру виконання... Але те, що нас так хвилює, не можна зіграти чи повторити.

астрофізик, доцент Національного університету “Львівська політехніка”: – У нашій родині давно зачаровані голосом Квітки Цісик! Слухали її з магнітофонних касет, привезених підпільно з США. Квітка Цісик – це унікум! Феномен її полягає у чудовому вихованні, плюс копітка праця і, звичайно, Божий дар. Ми маємо дякувати долі і її батькам за те, що вона Є у нашого народу і за те, що вона збагатила своєю творчістю світову культуру! Вдячна долі, адже своєю скромною участю наша родина долучилася до організації першого конкурсу імені Квітки Цісик у Львові.

диригент, директор Львівської обласної філармонії: – Це водночас і просте, і складне питання. Квітка Цісик мала закладену на генетичному рівні здатність переживати красу, емоції, барви української пісні. І не тільки переживати, а й вміти це все передати. Напевне у тому вона є неповторною – другої Квітки Цісик не буде. Незважаючи на те, що вона не мала можливості бути близько до української землі, у ставленні до нашої рідної пісні Квітка Цісик є справжньою українкою. Мабуть такою, як Ніна Матвієнко. Хоча це абсолютно різні люди з різними долями, вони мають напрочуд схожі ставлення до української пісні.

співак, заслужений артист України: – Квітка – не феномен. Вона просто жила любов’ю до країни, якої не знала. Квітка показала всім нам, українцям, як треба любити своїх батьків, предків, Україну. Кожен із нас повинен взяти з неї приклад. Альбоми Квітки Цісик і зараз звучать так, що пробирає до сліз. Інакше бути не може, бо це – мистецтво, і її мистецтво вічне. За 20 років, упродовж яких вона отримувала авторські винагороди за виконання й авторство пісень, у фонді Квітки мали б бути мільйони, та це не про нашу країну... Але вона цього й не прагнула... Тож, повторюсь, це не феномен. Це унікальність артиста у ставленні до своєї справи.

співачка: – Думаю, феномен Квітки Цісик – у її щирості та неповторному тембрі, який можна впізнати серед тисяч. Я багато її слухала ще будучи школяркою і завжди дивувалася: так просто, професійно та доступно. Фраза “співати душею” останнім часом звучить настільки часто, що, на мою думку, вже втратила сенс. Але тільки не тоді, коли йдеться про Квітку Цісик. Вона мала багато можливостей, запрошень, славу, вона могла взагалі не співати українською, але робила це з великої любові до України, і ця любов у її голосі. Уже не раз зауважувала, що ті, хто співають її пісні, намагаються наслідувати її манеру, подачу, але ще нікому це не вдавалося зробити. Вона – Квітка Цісик. Минуть століття, а вона залишатиметься взірцем таланту та любові до України. Так, як Квітка, не заспіває ніхто.

редактор молодіжного сайту “ДивенСвіт”: – Феномен Квітки Цісик полягає, як на мене, в тому, що вона є прикладом відданості красі української культури. Я б назвала це навіть якоюсь особливою наполегливістю у любові до рідного. Знаємо, Квітка була в Україні лише раз, та це не завадило їй записати цінні альбоми з українськими піснями. Скільки вона мусила працювати над вимовою, скільки зусиль треба було докласти і матері Квітки також, щоб допомогти вивчити мову. Квітка розповідала про те, що просто внутрішньо відчувала потребу співати українською... Вся емігрована Україна заспівала з-за океану голосом Квітки. Внесок до скарбниці української культури, погодьтеся, безцінний! Образ такої красивої, справжньої жінки-квітки є мені особливо близьким. Найбільше шкодую, що вона не встигла записати альбом із колисковими піснями, бо ж мала такий намір. Ставлю її в один ряд із такими берегинями української пісні та, без сумніву, українського роду, як Ніна Матвієнко, Вікторія Лук’янець, Руслана Лижичко. Всі вони працюють у різних жанрах, але є феноменальними як жінки та як майстри пісні.

літературний редактор: – Її феномен у тому, що несла українську пісню в англомовному середовищі, завжди пропагувала її у той час, коли в радянській Україні будь-що національне в культурі цькувалося і знищувалося: чи то пісня, чи музика, чи твори образотворчого мистецтва. Фальсифікувалася сама історія. Тому її пісенний альбом “Два кольори” мав назву англійською, до його створення залучили американських музикантів. Він мав на меті відкрити українську пісню на тому континенті, наблизити її. А забороненим в Україні альбом був лише тому, що до нього входили наспівані Квіткою Цісик пісні січових стрільців. Безстрашним пропагандистом українськості вона була все життя, тому і єдиний її приїзд разом з мамою та синочком в Україну, щоб не нашкодити родичам, мав напівлегальний характер.

, письменниця: – Феномен Квітки, мабуть, у тому, що, перебуваючи за кордоном, вона жила і творила, живлячись своїм рідним, прадавнім корінням. Напевно, саме тому її пісні, принаймні у мене, викликають відчуття рідності, чогось до болю знайомого і... глибокого.