У яких випадках ви звертаєтеся до Вікіпедії?
Сьогодні найповніша енциклопедія світу святкує 12-річчя. 15 січня 2001 року Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз офіційно відкрили британську версію Вікіпедії. Перед тим вони пробували запустити онлайн-енциклопедію, в якій писати статті належало виключно науковцям. Втім проект видався неуспішним. Особливо якщо порівнювати його з Вікіпедією. Остання ж від часу появи стала найповнішим та найоперативнішим джерелом здобуття знань. Лише у британській версії вміщено понад 4 мільйони статей.
Український аналог має скромніші розміри, але за багатьма показниками ми серед лідерів щодо їх збільшення. Вікіпедія входить у десятку найвідвідуваніших сайтів світу (українська – у топ-10 по Україні). Як для освітнього ресурсу – показники фантастичні. Для більшості уже й не стоїть питання довіри до цієї онлайн-енциклопедії. Найбільших скептиків можемо відіслати до дослідження самих британців, які з’ясували, що у Вікіпедії менше помилок, аніж у найповажнішій друкованій енциклопедії – “Британіці”.
Сьогодні “Пошта” запитує своїх читачів, як часто вони відкривають Вікіпедію, що там шукають і наскільки їй довіряють.
|
Ігор Січовик, письменник: |
Ганна Гопко, кандидат наук із соціальних комунікацій, співзасновник Бюро екологічних розслідувань, координатор Коаліції "За вільну від тютюнового диму Україну": |
| - Це моя настільна книга. Вона дає відповіді на всі мої запитання. Як колись співалося: "Все в ній є". Якщо виникають сумніви, звіряю з іншими енциклопедіями. Російській щодо політичних поглядів не довіряю, оскільки там перекручене бачення політики з погляду шовінізму та імпер-нацизму.Сам не дописую, бо вважаю, що це мають робити справжні фахівці. Якби раптом оголосили про закриття Вікіпедії, це був би один із найчорніших днів у моєму житті. | - Саме у Вікіпедії (україномовній) на вихідних миттєво знайшла тлумачення слова "пуантилізм", яке почула по телефону, розмовляючи зі знайомим на тему мистецтва. Вікіпедія - корисна річ, але не треба захоплюватися, переоцінювати і використовувати її як єдине джерело. Ще колись мене Вікіпедія здивувала, коли знайшла там Ганачівку - село Перемишлянського району Львівської області, засноване в чотирнадцятому столітті. Там я народилася. Як виявилося, односелець-історик умістив інформацію. Цікаво... А ось редагувати Вікіпедію не пробувала. Хоча хотіла б там розмістити досвід чи успішні приклади адвокації в Україні, шляхи вирішення конкретних екологічних і соціальних проблем. |
|
Вадим Оліярник, історик: |
Марко Галаневич, лідер гурту "ДахаБраха": |
| - Послугами Вікіпедії користуюсь досить часто в роботі, але ще частіше в побуті. Це перш за все енциклопедія, яка є загальнодоступною і для користування послугами якої не потрібно ні реєстрації, ні оплати. Чи довіряю їй? Певно, що ні! Бо навіть собі до кінця не можна довіряти... Надійність Вікіпедії часто ставили під сумнів, адже редагують її як працівники компанії, так і читачі. Я сам до Вікіпедії поки що нічого не подавав, статей не редагував. Позитивом у ній є те, що інформаційне наповнення порталу досить швидко оновлюється і читати можна тією мовою, носієм якої ти є. | - Досить часто звертаюсь до Вікіпедії - кілька разів на тиждень. Перед кожною поїздкою стараюсь глянути, куди їду, на що звернути увагу. Вважаю, що це один із найавторитетніших ресурсів. Сам ніколи не писав і не редагував її. |
|
Надійка Гербіш, письменниця, перекладач: |
Тарас Малкович, поет, перекладач: |
| - Вікіпедією користуюсь дуже часто. Звертаюсь до неї переважно тоді, коли потрібно прочитати про якусь видатну людину. Вікіпедії довіряю, але намагаюся перевіряти інформацію й у інших джерелах. Інколи редагую перекладні (україномовні) статті. | - Звертаюся до Вікіпедії здебільшого тоді, коли треба дуже швидко знайти якусь інформацію. В таких випадках не встигаєш замислитися, чи варто довіряти джерелу, але, звісно ж, намагаюся ставитися до написаного у Вікіпедії з певною пересторогою. Бачив кілька кричущих неточностей у вікіпедійних біографіях знайомих людей, тож якось спробував зареєструватися, щоб ці неточності виправити. Але через брак часу не зробив цього. Треба буде таки завершити розпочате. |
|
Любов Янків-Вітковська, астрофізик, доцент Національного університету "Львівська політехніка": |
Тетяна Калініченко, редактор Радіо Марія: |
| - Звертаюся до Вікіпедії частенько - тоді, коли пишу науково-популярні статті, тому що тримати все у пам'яті важко. А коли подаєш інформацію для читачів, а напохваті немає всіх енциклопедій чи довідкових матеріалів, то Вікіпедія стає в пригоді. Перевіряю, чи добре написала з пам'яті ті чи ті детермінації, пояснення, щоби бути певною, що правильно описую різні астрономічні явища. Також використовую Вікіпедію як інформативне джерело, коли шукаю інформацію про відомих учених, їхні наукові дослідження. Після того як познайомилася з керівником української Вікіпедії - Юрієм Пероганичем, ставлюся до неї з довірою, часом навіть вносила деякі правки, точніше вводила новішу інформацію, яка була мені відома на сто відсотків. | - До Вікіпедії звертаюся часто, розуміючи, що інформація може бути недостовірною. Але якщо речі державного значення, то, звісно ж, "пробиваю" у перевірених джерелах. |
|
Олексій Шалайський, головний редактор інтернет-видання "Наші гроші" |
|
| Життя без Вікіпедії було би набагато складнішим, ніж без неї. У час навали інформації найважливішими для споживачів ресурсами є ті, які дають правильну вибірку. Тобто із тисяч новин вибирає 100 найважливіших. Хтось читає «Українську правду», аби розуміти, що твориться в політиці, хтось «Форбс» - для розуміння економіки. А читають їх тому, що логіка вибірки цих сайтів вдовольняє читача. «Вікіпедія» є мегавибіркою. У тому сенсі, що тут можна швидко дізнатись майже про все. А якщо знати англійську - то взагалі про все. Ключове слово тут - «швидко». Чи це стосується дня народження Верді, чи принципу роботи колайдера. Зрозуміло, що для серйозних робіт інформації з Вікіпедії недостатньо, а окрім того її треба перевіряти. Але для старту роботи - це прекрасний інструмент. Далі він тебе скеровує на сайти із більш спеціалізованою вибіркою, а через них ти вже доходиш до документів, тобто до фактів. Без Вікіпедії цей шлях також можна пройти, але часу буде затрачено набагато більше. |
