Сучасна. Боєздатна. Професійна
Якою, на вашу думку, має бути українська армія?
Якою, на вашу думку, має бути українська армія?
Нині, 6 грудня – День Збройних сил України. Незважаючи на нетривалу офіційну історію українського війська, його традиції сягають століть. Вони формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від часів Київської Русі. І нині солдати і офіцери продовжують традиції своїх дідів і батьків.
Армія – це один із основних елементів стабільного і впевненого розвитку держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань, адже, як кажуть, хто не хоче годувати свою армію, годуватиме чужу. Однак на жаль, ті, хто мав би забезбечувати їй умови для розвитку і модернізації, не завжди розуміють значення власної армії – високомобільної, боєздатної сили, покликаної захищати незалежність держави.
Нині до складнощів військової служби додаються численні життєві проблеми, насамперед житлово-побутові, які не надихають оптимізмом і наснагою офіцерський корпус, особливо молоде покоління військових. Строкова служба в армії перестала бути почесним обов’язком, своєрідним обрядом ініціації – посвяти юнака в чоловіки. Все більше молодих людей шукають шляхів всіма правдами і неправдами уникнути служби в лавах Збройних сил. Звісно, є чимало й таких, які йдуть служити, бо потім легше влаштуватися на ту чи іншу роботу.
Принагідно вітаємо всіх військовослужбовців із їхнім професійним святом і зичимо доброго здоров’я, спокійної служби та родинного благополуччя!
Нині ж “Пошта” запитує своїх співрозмовників, якою, на їх думку, має бути українська армія?
|
Василь Пісний, голова комісії з питань законності, дотримання прав людини та військових проблем Львівської облради, екс-начальник міліції Львівщини: |
Микола Гуцуляк, полковник запасу, прес-секретар прокурора Західного регіону України: |
| - Українська армія нині має бути виключно контрактною. Можливо, вона має бути не в такій кількості, як є, але вона має бути професійною, боєздатною, готовою виконувати усі поставлені задачі.Контрактна основа передбачає отримання зарплати, тож військовослужбовці дійсно знатимуть за що вони служать. Тоді вони будуть справді захищати інтереси нашої держави.На жаль, сьогодні бачимо, що Збройні сили України перебувають у дуже складній ситуації та умовах. Якщо говорити реально, то армія не є такою, якою її хотілось би бачити. Вона не настільки боєздатна, наскільки має бути. | - Найважливіше, щоби армія стала професійною та боєздатною. Акцент варто робити на контрактну службу. На мою думку, військові десятиліттями вкладають силу та душу, а у відповідь на свою безкорисливу службу, побудовану на любові до країни, на жаль, не отримують ні гідної платні, ні житла, на яке в черзі стоять десятиліттями. Я в українську армію вклав 20 років свого життя і не шкодую, бо це справжня чоловіча державна робота. Вже 15 років поспіль мій старший син служить в українському війську. Сподіваюсь, що мої внуки і правнуки також вкладатимуть свої сили в армію. Принагідно вітаю усіх військовослужбовців зі святом! |
|
Галина Терещук, власний кореспондент Радіо Свобода: |
Дмитро Шурхало, журналіст Радіо Свобода: |
| - Передусім українська армія має бути українською у всіх розуміннях. Нічого вигадувати не потрібно. Армія має бути професійною, добре профінансованою, сучасно озброєною, щоб захищати інтереси української держави. Військо справді потребує реформування, але фахового, а не такого, як проводиться зараз. Українські офіцери мають бути високоосвіченими,інтелігентними, інтелектуальними людьми. Але те, що відбувається нині яскраво демонструє, що такі люди не потрібні. Їх викидають з армії, зачиняють культурні заклади у війську. А для чого міністрам культура? Вони хіба знають що це?Останні роки зумисно руйнують і обкрадають армію. Міністрами стають випадкові люди, які не мають ані державницького мислення, ані професійних навиків, ані доброї освіти. Ми мали геніального чоловіка, полковника Євгена Коновальця, який керував одним із найбоєздатніших підрозділів армії УНР - Січовими стрільцями. Коли читаєш його біографію, архіви одразу зрозуміло, чому ця людина мала державницьке мислення, чому його так боялись і прибрали. Основою національної самосвідомості стали освіта, виховання, інтелігенція, яка передалась кількома попередніми поколіннями. Сьогодні в українському війську служать ще люди, які вболівають за свою державу, за народ, яким болить те, що вони сьогодні бачать, те, що їм нав'язує міністерство. І ці люди служать при мізерному фінансуванні, але нині до таких людей не дослуховуються...Тому професіонали і йдуть із війська.... | - У нас такі Збройні сили, як треба. Намагання будь-що мати великі й потужні армію та флот колись надто дорого коштувало для СРСР. Очевидно, оптимальною буде така армія, яку держава зможе належним чином озброїти та підготувати. В Україні армія, на відміну від репресивного апарату, постійно скорочується. Ще питання - чи стає вона при цьому боєздатнішою? Зараз за чисельністю Збройні сили майже удвічі менші за МВС (включно із внутрішніми військами). Навряд чи це нормально. Зазвичай, позаблокові держави змушені більше уваги й коштів приділяти обороні. До речі, у бюджеті на 2013-й рік витрати на армію зменшено, а на МВС і прокуратуру - збільшено.
|
|
Олександр Поронюк, керівник Регіонального медіа-центру Міністерства оборони України (м. Львів): |
Галина Мещерякова, колишній військовослужбовець: |
| -Хотілося б, щоб наша армія мала ту романтику, яка була на початку 90-х, щоб до виконання обов'язків було завзяття як у генералів, так і у простих солдат. А також, щоб військових не турбували хронічні соціальні проблеми і вони були впевнені у завтрашньому дні. Також потрібно, щоб армія була професійна, щоб до війська йшли люди виключно на добровільній основі і щоб в армії був кар'єрний ріст. За професіоналізмом офіцери української армії, військовослужбовці контрактної служби є на рівні колег інших європейських країн. Для прикладу, наші військові вертолітники, які мають «нальоту» у повітрі чи не найбільше годин у світі, завдяки перебуванню в африканському небі за місією ООН. Наші моряки побували і у великих океанах, і далеких походах, це тішить, бо перспектива є. Тільки треба, щоб держава повернулася обличчям до захисників Bітчизни, бо ще Наполеон Бонапарт казав, що найкращий союзник держави - її військо. | - Перш за все нашій вітчизняній армії бракує престижності. Якщо раніше, будучи військовим, отримував від держави повне забезпечення для своєї сім'ї та армії, то сьогодні часто доводиться вкладати свої кошти і думати, як за мінімальну зарплати прогодувати сім'ю. Майже всі військові - це відповідальні люди, які віддано служать у лавах української армії. Вони чесно виконують свою роботу, через що часто від нестачі уваги страждають рідні, діти. Дуже жаль, що наша держава не може гідно віддячити за людську службу.
|
|
Мирослав Пархомик, фотограф: |
Юрій Кучерявий, поет, координатор літературних проектів МО "Дзиґа", модератор творчих зустрічей у кав'ярні "Кабінет":: |
| - А я служив... і мене служба загартувала. Завдяки цьому життєвому досвіду я став самостійним. Але то було в 1986-88 роках. А зараз армія далеко не та. Тому мій син не служив. Якраз попав під той грип і його комісували. Але знаю, що є люди, які платять, аби "відмазати" дітей. І платять тільки тому, що бояться за них. Тож зважаючи на ці моменти та ще низку інших, вважаю що армія в будь якому разі повинна бути лише контрактною. | - Наслідуючи геніїв українського державотворення початку XX ст. українську армію слід розпустити. А виходячи з українських реалій початку XXI ст. - зекономлені в держбюджеті гроші виділити як відпускні або "підйомні" або ще якісь - не має значення, привід знайти нескладно - нашим в.о. урядовцям на добрую пам'ять. А якщо серйозно - то жодна серйозна розмова про будь-які державні інституції зараз не тільки неможлива, але просто смішна, оскільки держава, якою вона є - бурлеск і буфонада...
|
