Стабільність проти добробуту
Чим вам запам’ятався уряд Миколи Азарова?
Чим вам запам’ятався уряд Миколи Азарова?
Учорашня відставка Кабінету Міністрів не є якимсь особливим, екстраординарним явищем. Відбулись парламентські вибори, 8 із 18 урядовців стали нардепами. І хоч не всі вони змінять місце роботи, проте в цей перехідний період потрібно праці певні висновки.
До того ж є одна майже знакова подія: сьогодні виповнюється рівно 1000 днів прем’єрства Миколи Яновича, а учора він став в.о…
Ще до головування в уряді цей ветеран українського політикуму впродовж трьох з половиною років (у сукупності) був першим віце-прем’єром і міністром фінансів, а впродовж п’яти з половиною років – головою Державної податкової адміністрації. Нині Азаров формально голова Партії регіонів, різні групи якої воюють за його політичний спадок. Найімовірніше, охочим замінити його ще потрібно буде трохи зачекати…
А от українцям реформи уряду Азарова не принесли обіцяних “пакращень”. Прикривати вседозволеність Президента особливими економічними досягненнями урядовцям не вдалось. Навряд чи це вдаватиметься і в найближчі місяці (незважаючи на те, залишиться Азаров чи ні).
Натомість замість економічного добробуту ми отримали покращення настрою через часті словесні покручі прем’єра. Що не засідання уряду чи прес-конференція, то нові “українські” слова. Чого лиш варта уже безсмертна фраза про те, що в країні сформований “цілий прошарок кровосісів”…
Сьогодні “Пошта” запитує співрозмовників, чим їм запам’ятався уряд Миколи Азарова.
|
Андрій Корнат, депутат Львівської обласної ради: |
Зеновій Бермес, голова Асоціації роботодавців Львівщини: |
| - Микола Азаров є постаттю, яка асоціюється з так званими "реформами" в Україні. Ми запам'ятали його пенсійну реформу, зміну Податкового кодексу, зміну Кодексу законів про працю та багато інших речей, які сприймаються з неприхованою посмішкою через свою абсурдність. Це фальш, намагання створити лише видимість реформ.Азаров є безпосереднім виконавцем, ключовою фігурою у політичній грі владної команди. Він забезпечує фальшиву "картинку", він хороший актор, що творить псевдореформи.Крім того, Микола Янович запам'ятався своїми ляпами та каламбурами в намаганні говорити українською. Для мене це феномен "кравасісі". | - Уряд Азарова впродовж усього свого існування декларував проведення реформ, проте зробити якихось радикальних кроків так і не зміг. Сама імітація їх здійснення дуже дорого обходиться нашій країні. Лише той, хто зуміє зробити реальні реформи, які результативно закінчуватимуться, матиме право на майбутнє. На превеликий жаль, і Податковий кодекс, і пенсійна реформа мають більш перманентний характер. Вони не зачепили основ проблеми, і в результаті як на початку урядування Азарова було багато проблем, так і зараз їх не поменшало.Тобто ми не можемо говорити, що ситуація стабілізувалася чи покращилася. Наприклад, під час світової економічної кризи урядовці інших країн на власному прикладі показували, як потрібно економити. У нашій владі не було видно таких яскравих прикладів боротьби з кризою. Вона хоч і говорила про кризу, та дієвих заходів для того, щоб вона минула менш болісно, не вживала. Певні заклики, звісно ж, були, але конкретних результатів це не дало. |
|
Ярослав Рущишин, член Комітету підприємців Львівщини: |
Анатолій Романюк, політолог: |
| - Найбільше уряд Азарова запам'ятався надто дитячою впертістю і небажанням розкрити реальні карти того, що робилося в економіці, товкмаченням одного й того ж. Він виглядав стабільно "ніяк". Нічого особливого - ні доброго, ні дуже поганого - сказати не можу. Хіба що багато непопулярних кроків його уряд взяв на себе, хоча не було жодного теоретичного їх підтвердження. Виникло враження, що вони не продумали жоден свій хід до кінця, не розрахували власних сил та часу. | - Цей уряд був сформований як президентський, тому має оцінюватись не тільки як уряд Азарова, а й як уряд Президента. Запам'ятався він передусім тим, що існувала велика дистанція між тим, що говорилося, і тим, що реально було. Лейтмотивом виступів членів уряду стало запевнення, що розруху, яка була в Україні, подолано, уряд забезпечив стабільність економічного розвитку. Думаю, це мають оцінювати економісти. Але ми бачимо, що серйозних, вдалих економічних реформ не проведено, ситуація в країні нестабільна і цілий ряд рішень, ухвалених напередодні виборів, які декларувалися як результат успішної економічної роботи уряду, були ініціативами "під вибори", не ґрунтувалися на реальних економічних досягненнях. А от сьогодні ми стаємо свідками "затягування пасків".Також цей уряд запам'ятався тим, що не працював для всього населення, а був орієнтованим на:а) найбільш заможну частину суспільства, яка й далі збільшувала доходи; б) певні регіони, які є базовими для Партії регіонів. Важко сказати, що це був уряд, який зумів дати Україні поступ, насправді це був уряд, який вирішував тактичні питання.Існує висока ймовірність того, що Азаров залишиться прем'єр-міністром. Зараз говорять про те, що країна вступає в рецесію, кілька місяців не буде росту, а навпаки, зменшення показників розвитку, і за це хтось має відповідати... Якщо буде новий прем'єр-міністр, то саме він стане символом проблем, які є в економіці. При цьому буде дуже складно скинути все на попередника, адже він є одним із визначальних членів Партії регіонів. Тому думаю, що Президент, імовірно, залишить Азарова. А от його звільнення можна буде очікувати в тому випадку, якщо почнуться масові протести. Тоді й буде зручно пов'язати їх із Азаровим.
|
|
Анатолій Бабинський, головний редактор журналу "Патріярхат": |
Юрій Сколоздра, журналіст, Український інститут розвитку медіа: |
| - Уряд Миколи Азарова не дуже відрізнявся від попередніх, оскільки нам і далі розказували про "збільшення надоїв молока і проценту жирів у маслі", але вся ця риторика ще й відгонила радянським нафталіном. Так ніби спічрайтерів Миколі Яновичу замовили просто з СРСР. Усе це підкріплювалося часом типово радянським відеорядом "Микола Янович із трудящими". Кожен раз, коли випадково натрапляв на "чудесні" з філологічної точки зору промови Азарова, мені здавалося, що він говорить з якоїсь іншої планети про якусь іншу Україну. Не знаю, може, десь на Марсі й настало "пакращення"... | - Якщо мені не зраджує пам'ять, Кабмін під орудою Азарова працював найдовше за часи незалежності - два роки і майже дев'ять місяців. За цей час його встигли реформувати і скоротити. Саме в цьому уряді було найбільше бізнесменів-мільйонерів, саме він розподіляв найбільше капітальних вкладень (у рамках підготовки до Євро-2012) і саме до цього Кабміну лишилося найбільше запитань щодо адресності та ефективності таких гігантських держінвестицій. Із особистостей запам'ятались Борис Колесніков (погіршенням залізничного сполучення і "хундаями"), Дмитро Табачник (освітніми "реформами" і надто дорогими підручниками), Михайло Кулиняк (історіями з кабмінівськими картинами та кадровим скандалом у лаврі), а також "вишки Бойка" та сумнівні автомобілі у Мін'юсті Лавриновича. Зрештою, і сам прем'єр з його незабутніми "кровосісями" та "папередниками", затятою впевненістю, що в Україні все добре, і нам просто дехто нормально жити заважає... Думаю, наступні уряди ще не раз згадають цей Кабмін через його шалені запозичення.
|
|
Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради: |
|
| - Жодними структурними реформами, втраченими можливостями (підписання угоди про Асоціацію та вільну торгівлю з ЄС), пошуком винуватців серед "папередніків" та популістськими кроками і деклараціями для того, аби забезпечити електорат... А ще безпрецедентним "дерибаном" бюджетних коштів, масовими тендерами на одного виконавця та трагікомічними сценками: від акценту прем'єр-міністра до підписання мільярдної угоди з невідомо ким. А ще - вічне словоблудство прем'єра, зіпсовані стосунки з МВФ, дипломатична ізоляція України, Тимошенко у в'язниці, ТВІ, як і свобода слова загалом, - в загоні, фальсифікації на виборах тотальні, яких Азаров не бачив... Та були й позитиви: Україна піднялась на кілька сходинок у рейтингу Світового банку зі 152-го на 137 місце щодо легкості провадження бізнесу, було ухвалено закон про індустріальні парки, але ще немає механізму його реалізації. |
