Час освітніх реформ
Чи відповідають знання, здобуті учнями в середній школі, потребам сучасного суспільства?
Чи відповідають знання, здобуті учнями в середній школі, потребам сучасного суспільства?
Хоча освіту населення і вважають конкурентною перевагою України, за її якістю ми відстаємо від світових стандартів. У звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2012 рік Україна посідає лише 49 місце зі 144 країн щодо охоплення середньою освітою, а за її якістю – 70-те.
З одного боку, українська середня освіта дає системні, різнобічні знання, які забезпечують випускників досить високим рівнем загальної освіти. Зрештою, багато хто вступив до вишу, закінчивши середню школу. З іншого боку, як кажуть експерти, середня школа не розвиває талант та індивідуальність учня.
Крім того, серед негативних сьогоднішніх реалій є те, що низька заробітна плата і непрестижність професії учителя створили дефіцит добрих педагогів у школах. Це негативно позначається на якості викладання, адже рівень професіоналізму вчителів украй важливий. Ще й досі низьким є рівень впровадження у школах нових освітніх технологій.
Варто згадати й високі вітчизняні стандарти у викладанні точних наук. Саме завдяки їм українські школярі посідають призові місця на міжнародних математичних олімпіадах, здобувають високі бали на ЗНО. Приміром, Львівщина може пишатися своїми випускниками шкіл, які здобули найвищі бали з математики під час зовнішнього незалежного оцінювання!
Про мінуси і плюси середньої освіти говоритимуть у цей четвер, 29 листопада, в ЛНУ ім. І. Франка під час публічних дебатів «Українська середня освіта вкрай застаріла».
Сьогодні ж «Пошта» запитує у співрозмовників, чи відповідають знання, здобуті учнями в середній школі, потребам сучасного суспільства?
|
Лариса Середяк, директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти: |
Галина Слічна, начальник управління освіти Львівської міськради: |
| - Знання у школі - це лиш одна сходинка в розвитку дитини. Після неї йдуть коледжі, інститути, академії, де спеціалісти навчають дітей різних професій. І вже після цього можна побачити, чи людина працює за фахом, чи ні. Одна середня школа не дає показника соціальної потрібності. Наразі суспільство ставить високі вимоги до вищої школи, а не до середньої. На мою думку, знання, які дає середня школа, відповідають вимогам вищих шкіл. І навіть за результатами зовнішнього незалежного оцінювання бачимо, що дуже багато дітей хочуть вчитися і вчаться добре. Опановують іноземні мови, цікавляться гуманітарними предметами, математичними дисциплінами, одне слово, хочуть стати успішними. І стають такими! Нині більше питань щодо якості освіти потрібно ставити саме вищим навчальним закладам, а не школам. | - Наша система освіти не є застарілою, я б сказала, радше недосконалою, перевантаженою та надмір насиченою.На мою думку, трішки по-іншому має бути сформована основна та старша школи. Наприклад, початкову школу можна було б продовжити до шостого класу, адже маленьким дітям важко адаптуватися у старшій школі. А ось школа для старших класів повинна бути чітко сформована, наприклад, у вигляді профільної, де діти могли б обирати ті предмети, які їм цікаві та необхідні. А що у нас відбувається зараз? Для старшокласників зробили 16 обов'язкових предметів, які дуже важко опанувати на високому рівні. Наприклад, не кожній дитині потрібно досконало знати будову жаби. Це могли б вивчати ті учні, які в майбутньому бачать себе медиками, ветеринарними лікарями, біологами чи зоологами.Наші учні дуже розумні - перемагають на міжнародних та всеукраїнських олімпіадах, здобувають високі бали на зовнішньому незалежному оцінюванні, їх часто запрошують працювати за кордон. Виходить так, що багаж знань великий, проте низький рівень пристосованості до життя. |
|
Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради: |
Мар'ян Мудрий, доцент історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка: |
| - Знання, які дає середня школа, є основою для розвитку професійних навичок (тобто для професійної освіти) або ж для здобуття вищої з подальшим працевлаштуванням. Тому якість професійної та вищої освіти варто оцінювати на відповідність. Проте певних моментів бракує і на рівні середньої - більше уваги вивченню кількох іноземних мов, інформаційних технологій! Ми живемо в інформаційному, глобалізованому світі, тому мови та ІТ украй важливі для успішної конкуренції на ринку праці. | - Я не розглядав би проблему середньої освіти з крайніх позицій - добра вона чи погана, безнадійно застаріла чи є основою для розвитку. А будь-яку дискусію на цю тему розпочинав би з обговорення питань методологічних і навіть філософських. Реформи в освіті залежать не від конкретних рішень, а від способу мислення осіб, котрі ці рішення ухвалюють і котрих вони стосуються. Це якраз той випадок, коли думка і світогляд є визначальними. Дуже важливо зрозуміти, що система середньої освіти не обмежується тільки питанням змістового наповнення, а включає ще й соціальне замовлення (сформульоване органами державної влади), матеріально-технічне забезпечення вчителів і учнів. Звідси нескладно зробити висновок, що система освіти є такою, яким є суспільство, бо вона є творінням цього суспільства. У нас же часто дискусії про середню освіту ведуть з позиції пошуку якоїсь «щасливої утопії», яка нібито десь, в іншому просторі існує, її треба тільки знайти та запровадити. Сучасна середня освіта в Україні має багато вад (перевантажені програми, принизливо мала заробітна плата, відсутність належних побутових і технічних умов, кострубаті підручники, які повністю "нехтують" віковими можливостями школярів тощо), але водночас і багато прикладів того, що добрий учитель всі ці вади може легко подолати, а поганий - тільки в рази помножити. І тому ключ до реформи середньої освіти треба шукати в реформі педагогічної освіти загалом, тобто в реформі вищої школи та академічної науки.
|
|
Михайло Димид, священик, батько п'яти дітей: |
Ігор Федик, заслужений педагог України, вчитель історії школи № 34: |
| - Навіть у найгіршій школі добрий учень здобуде необхідні знання, але більшість дітей потребують, аби їм їх подали відповідним чином. Проте відповідальність лежить саме на школі, яка мала б мати персоналізований підхід до дітей. У нас же він є зазвичай за наявності додаткової мотивації учителя, тобто хабара. Школа не мотивує обдарованих дітей йти вперед, бо талановиті діти переважно ліниві, їм легко даються знання. Оскільки шкільна система вирівнює, а загальний рівень досить низький, то їм не треба докладати особливих зусиль. Тоді їх можливість посуватися далі, сприймати швидше, ширше, глибше ніби затирається.У багатьох країнах світу є родинні школи: кілька сімей відповідно до вже випробуваної системи дають освіту своїм дітям, які потім складають державні іспити, аби підтвердити свої знання. Окрім того, наші школи недостатньо комп'ютеризовані, а вчителі не вміють користати навіть з того, що є. Ще один аспект - ненормальні ідеологічні підходи, які ображають гідність власного народу, навіть шкодять вихованню достойних громадян України. | - Якщо дивитися загалом, то знання, які учні здобувають у середній школі, не відповідають потребам сучасного суспільства. На жаль, знижується інтерес до освіти і знань. Окремі елітні школи, можливо, відповідають критеріям сучасності, але багато звичайних шкіл далекі від цього. Деякі школи захоплюються всілякими модерними концепціями викладання, які не приживаються у нас. Постійні зміни в системі освіти непродуманих реформ як загалом, так і щодо окремих предметів, призводять до застою. Я не прихильник радянської влади, але система освіти в ті часи була відшліфована, особливо щодо природничих наук. Ця система не до порівняння з теперішньою. Тоді набагато краще викладали, і діти серйозніше ставилися до навчання. Нам треба розробити цілі комплекси реформування освіти. Водночас маємо чудових педагогів, приходять і молоді, які часто працюють на самому ентузіазмі, одержуючи зарплату 900 гривень.
|
|
Отар Довженко, викладач кафедри журналістики гуманітарного факультету УКУ, журналіст, медіа-експерт, медіа-критик: |
|
| - Мені здається, що зараз на формування дітей набагато більше впливає те, що відбувається поза школою, - вдома, у вільний час, під час споживання медійного продукту та користування інтернетом. Освіта просто відстала від життя, і не лише середня, але й уся - від початкової до вищої, за поодинокими приємними винятками. Там, де освіті вдається бути ефективною, це зазвичай стається завдяки індивідуальній харизмі, золотому серцю та покладеним на вівтар здоров'ю та нервам окремих людей, яких не так уже й багато. Це не дуже добре, адже в ідеалі система повинна працювати так, щоб цвяхи не було необхідності забивати мікроскопом. Як на мене, проблема у тому, що ми весь час намагаємось перебудувати радянське. Натомість потрібно спробувати збудувати поруч щось нове та поступово "переселяти" учнів із застарілого освітнього середовища в сучасне. |
