Любов Максимович, керівник Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи": |
Євген Глібовицький, керівник експертної компанії "ПРО.МОВА": |
- Я мала нагоду побувати у США вісім разів. Ті, хто хоче там залишитися, роблять це через відчуття, що в Америці держава захищає кожного свого громадянина. Там клієнт завжди правий і кожна людина почувається вільною. Багато людей, які їдуть, не змогли реалізувати себе тут і думають, що зможуть зробити це там. Але щастить лише одиницям, найталановитішим, бо в Америці талант завжди проб'ється. Старші люди їдуть, вже не аби робити кар'єру, а щоб просто працювати і знати, що їхні діти матимуть освіту і будуть жити краще. Я мала можливість залишитися у США для написання дисертації в одному з університетів, але жити там не було моєю самоціллю. Всі ці рази я їздила на запрошення уряду США, який оплачував моє перебування там. Я усвідомлювала, що одне - приїжджати як громадянка України, і зовсім інше - бути емігранткою. Там дуже помітна градація суспільства. Одна справа, коли мене бізнесмени-мільйонери запрошували на закритий обід, і зовсім інша - якби я там комусь за 5 доларів мила вікна. А ще я вважала, що в Україні потрібніша, зокрема, дуже високо ціную свій сімейний стан. |
- Частина людей хоче безпеки, шансу реалізувати себе, зокрема у сфері, якої в Україні не існує. Людина прагне тих можливостей, яких в Україні немає, наприклад, освітніх. Стереотипно ми думаємо, що люди їдуть у США по гроші, але мені здається, що не вони є основною причиною. Насамперед таке бажання українців викликає наявність можливостей, які в Україні з'їдає корупція. Я не погоджуюсь із тим, що в Америці легше жити, ніж в Україні. Українцям в Україні легше, бо у нас безвідповідальність не призводить до жахливих наслідків. А якби наші громадяни у США поводилися так, як тут, то, вважаю, частина з них опинилася б у в'язниці. У цьому сенсі життя в США сповнене обов'язків, про які українці досить часто навіть не здогадуються. |
Володимир Квурт, секретар Львівської міської ради п'ятого скликання: |
Андрій Великий, ведучий ранкового шоу "Все й Одразу" на радіо "Львівська хвиля": |
- Виїжджають люди, які втомилися від брехні, подвійних стандартів, чиновницького рекету! Громадяни, які не бачать власних перспектив і які не готові переступати закон, нехтувати засадами моралі, щоб забезпечити родині достойне життя, які не хочуть соромитися свого підприємницького таланту та зрештою ті, що хочуть дати шанс своїм дітям жити у великій країні, яка відстоюючи інтереси свого громадянина готова піднімати шостий флот, яка гордиться успіхами своїх співвітчизників! Це сумно та чим більше Україна з країни можливостей буде ставати країною втрачених шансів та розпачу, тим більше буде охочих покинути її назавжди! Шкода, що політики, захоплені вдосконаленням риторики популізму та імітацією боротьби, керуються "перевіреним" сталінським гаслом: "..немає людини - немає проблеми"! | - Люди виїжджають за кордон працювати із банальною метою заробити гроші. Більшість шукає не лише заробіток, але й стабільність та надійність, але, на жаль, знаходять переважно дуже багато приниження.... |
Оксана Гупало, менеджер із продажу: |
Юля Осінська, журналіст Першого національного телеканалу: |
- Українці взагалі хочуть кудись переїхати. А США асоціюється у людській свідомості з "країною реалізації мрій". Із власного досвіду можу сказати: щоб поїхати кудись відпочити у нормальних умовах на тиждень, середньостатистичному американцю достатньо попрацювати місяць. А українцю? Заробітні плати та ціни у них пропорційні, та й люди мають надію, що робота для кожного знайдеться. Але під впливом економічних криз "країна мрій", як і всі інші, припинила бути райдужною. Думаю, діє правило: "добре там, де нас немає...". Хоча особисто я вважаю, що якщо є шанс, то варто його використати, незалежно від місця проживання і своїх переконань. | - Я побувала в США ще у 2006 році. Впродовж чотирьох місяців працювала продавцем курортного магазинчика у Флориді. Але жодного разу у мене не виникло бажання залишитися там жити. Так, можливо там вищий рівень життя і роботу не складно знайти, але ставлення американців до емігрантів залишає бажати кращого. Ти завжди будеш там чужим, людиною "другого сорту", особливо, якщо приїхав із пострадянської країни. |
Алекс Кріл (Олександр Кріль), львів'янин, який емігрував до США: |
Петро Андрейко, львів'янин, тимчасово працює у США: |
- Чому українці емігрують до США?! Не скажу про всіх, але в моєму випадку це була звичайна жага якісних змін і банальне бажання заробити гроші. Адже, працюючи заступником директора Краківського ринку, часто я не міг дозволити собі подарувати коханій дівчині бодай троянди, не кажучи вже про більш дорогі речі. Та й у власному побуті були лише нездійсненні мрії. Тут, щоправда, варто зазначити, що я був чесним працівником. Досі не знаю, чи варто шкодувати про це... Приїхавши до Америки, через півроку чесної та наполегливої праці я вже мав іномарку, через рік ми купили машину і для дружини, а через п'ять придбали власну трикімнатну квартиру, нехай і в кредит, але під шість відсотків річних. Звісно, з неба тут нічого не падає і працювати треба, часом дуже важко. Проте будь-якій чесній та працьовитій людині заробити на звичайні людські потреби в Штатах - не проблема. Інша причина, через яку я досі тут, - це прозорість системи, впевненість у завтрашньому дні. Зрештою, тут відчуваєш себе людиною, якій не треба впливових знайомств, будь-яких ксив, не треба давати хабарів чи принижуватись перед корумпованим чиновником. Тут я відчуваю себе рівним і з сенатором, і з поліцейським, і з водієм автобуса, адже закон у Америці працює однаково для всіх без винятку. Не буду відвертим, якщо скажу, що не хотів повернутися. Та коли уявлю, що моїй дитині можуть вколоти прострочену вакцину, або п'яний водій може збити на пішохідному переході будь-кого з членів моєї сім'ї й просто втекти, бажання зникає. Звісно, Америка неідеальна. Є тут і свої недоліки, але вони незначні, порівнюючи з українськими...Не скажу, що дуже легко українському емігрантові в США. Є проблема адаптації до американського суспільства, проблема мови та спілкування. Але ця країна дає нам рівні права та можливості, причому такі, як і для будь-кого, хто народився на цій землі... Хочу навести приклад із останніх виборів президента Америки. Довелося брати участь у голосуванні. На дільниці, яка була в школі, не побачив спостерігачів, великих комісій, мокрих печаток, а лише 6-8 волонтерів віком від 50 до 80 років, які видавали бюлетені та відповідали на питання, якщо такі виникали. Відмітивши потрібного мені кандидата, підійшов до апарата, дуже схожого на сканер, і вклав у відповідне віконце свій бюлетень. Чудо-машина перевірила і "подякувала". Моє волевиявлення в електронному вигляді відразу надіслалося у загальну базу даних виборців... | - Працювати та проживати в Америці не так легко і просто, як це може видатися. Тим не менше, цього хоче значна кількість українців. Усе через те, що людина, яка працює у США юристом, водієм чи то будівельником, почувається захищеною і морально, і матеріально.Щоб заробити гроші в Америці, потрібно працювати мало не по 12-15 годин на добу. Це країна трудоголіків, де звичайний робочий день, незалежно від того американець ти чи заробітчанин, розпочинається о п'ятій-шостій годині ранку, обідня перерва триває рівно годину. Наприклад, після обіду на роботу можна повернутися на 10-15 хвилин раніше, проте ні в якому разі не пізніше виділеного часу, навіть якщо це запізнення лише на п'ять хвилин. Для працівника воно означатиме догану або навіть звільнення. Але до всього звикаєш... Багато і тяжко працювати в Америці - це і отримувати достойну платню, що дозволить забезпечити себе, свою сім'ю. В Україні це означає вилазити зі шкури, бо наче й заробляєш непогано, проте ціни на харчування чи одяг такі захмарні, що зарплати вистачає на щось одне. А тут на зароблені гроші можна і прохарчуватися, і придбати щось достойне, і навіть якусь суму відкласти. Вважаю, так має бути. Ось тому, мабуть, все частіше українців так вабить Америка... Та в цьому немає нічого поганого. |
Вікторія Німець, випускниця факультету міжнародних відносин ЛНУ імені І. Франка: |
|
- Популяризована так звана американська мрія глибоко засіла у головах наших громадян, а особливо молоді. Сприяють цьому й студентські програми, такі як "Work & Travel", після завершення якої у ще не сформованих особистостей виникають психози та депресії від небажання повертатися до України. Безпроблемним виїзд до США робить і участь у безкоштовній лотереї Green Card, яка дає право на постійне місцепроживання та працю в Сполучених Штатах. Українці, незважаючи на рівень освіти, готові виконувати будь-яку роботу, маючи погодинну платню та належний соціальний захист. Мене завжди дивували мої однолітки, які з радістю говорили про свої прагнення проміняти власну домівку на журавля в небі, хай навіть американському. Задумуєшся, що, окрім батьків, їх тут особливо нічого й не тримає. А от у Штатах кожен громадянин легко може дозволити собі життя в кредит. Можна наводити ще безліч "за" і "проти", та врешті-решт є один парадокс: хоча Америку всі ненавидять, жити все одно хочуть там. |