Все або нічого
Як ви ставитеся до ініціативи опозиції відмовитись від мандатів у новій ВРУ як протесту проти фальсифікацій?
Як ви ставитеся до ініціативи опозиції відмовитись від мандатів у новій ВРУ як протесту проти фальсифікацій?
Найбрудніші в історії України вибори, як їх назвала заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна, ставлять перед суспільством багато запитань. Відверті фальсифікації в низці округів, побиття “Беркутом” людей під ОВК, застосування сльозогінного газу, махінації з цифрами на сайті Центрвиборчкому не можуть бути свідченням демократичного, вільного процесу волевиявлення. Вочевидь, влада вирішила знехтувати самим голосуванням українців і за традицією біло-блакитної команди “перемагати” з допомогою “правильних” рахувальників бюлетенів.
Вихідними представники “Батьківщини”, УДАРу та Свободи майже синхронно почали говорити про можливість визнати ВРУ сьомого скликання неповноважною, обнуливши свої партійні списки і списки мажоритарників. В результаті новообраних парламентарів може залишитись менше ніж 300, що, відповідно до ст. 82 Конституції України, не дозволить Раді працювати.
Проте експерти наввипередки пояснюють, що такий крок ризикований і може не дати бажаних результатів. Якщо опозиціонери відмовляться йти в нову Верховну Раду, то обранці, які в ній засідають нині, працюватимуть далі. І саме вони під патронатом президента Януковича визначатимуть правила перевиборів.
Тож навіть у ситуації, коли в опозиції моральна перевага, вона розпочала небезпечну гру, яку можна назвати “Все або нічого”.
Сьогодні “Пошта” питає співрозмовників їхньої думки щодо ініціативи опозиціонерів відмовитись від мандатів у новому парламенті як протесту проти фальсифікацій.
|
Валерій Веремчук, депутат Львівської міської ради: |
Тарас Стецьків, народний депутат VІ скликання: |
| - Те, що відбувається на деяких округах, - кримінал. Держава і влада, яка називає себе сильною, мала б піти у відставку, починаючи від міністра внутрішніх справ та інших високопосадовців уряду. Люди виходять на вулиці, "Беркут" їх б'є, нападає, викрадають протоколи і голоси виборців... Це ознака і прямий доказ того, що держава не має влади.Сумніваюся, що обнулення списків урятує ситуацію. На це є дві причини, бо влада з допомогою судової системи може продовжити діяльність чинного парламенту або скористатися тим, що опозиція не ввійде до парламенту. Реагувати на безчинство опозиція повинна, але, можливо, не таким методом. | - Не певен, що з цього може щось вийти. Як на мене, це нереально. Подумайте самі: відмова 150 депутатів-переможців від мандатів не вирішить проблеми. Адже наразі чинною є старий склад ВР і, зважаючи на те, хто досі засідав на Грушевського, це не в їхніх інтересах. А новообрані кандидати до парламенту... доки не склали присяги, фактично ще не є депутатами, отож жодних рішень приймати не можуть. Але навіть якби й могли, не впевнений, що, до прикладу, "Свобода", яка вперше пройшла до Ради і вперто боролася за кожного свого висуванця, відмовиться тепер від своїх місць. Зараз можемо констатувати, що ОО програла вибори 2012. Такі ініціативи свідчать радше про хаотичний пошук виходу із ситуації, а це означає - опозиція не підготувала плану "Б" і тепер намагається нашвидкуруч щось робити. І теоретично вихід є - просити підтримки в народу, виводити людей на вулиці. Але й тут є нюанс: зважаючи на реакцію громадян, зокрема на мітинг під ЦВК, народ не готовий до таких дій. Тож, з якого боку не дивись, практичного, позитивного результату від цієї ініціативи я не бачу. |
|
Павло Розенко, провідний експерт Центру імені Разумкова: |
Юрій Залізняк, доцент кафедри нових медій ЛНУ ім. І. Франка: |
| - У цій ситуації мене не дуже цікавить сам факт відмови від мандата. Питання в іншому: а що далі? Нові вибори за старим законом абсолютно нічого не змінять. Фальсифікації в мажоритарних округах - лише наслідки того абсурдного закону, за який, на жаль, проголосувала і ПР, і опозиція. УДАР був категорично проти ухвалення такого законопроекту і повернення мажоритарної складової. Ось і питання: а хто нестиме сьогодні персональну політичну відповідальність за ухвалення цього закону? Тому проведення перевиборів за ним є неможливим і неприпустимим. І друга позиція: складаємо мандати, Рада не запрацювала - це є кризою? Очевидно, що ні. Бо залишається стара Рада, яка продовжуватиме свою діяльність на невизначений термін. Та Рада, в якій ПР має стабільну більшість без комуністів - 245 - 250 мандатів. І ще не факт, що ця Рада відразу призначить перевибори. Гадаю, в ній легко знайдеться 300 голосів для внесення змін до Конституції і продовження своїх повноважень до 2015-го року. Отже, перед тим як не брати мандати в новій Раді, потрібно спочатку "обнулити" стару Раду, "вбити" її, зробити нелегітимною. Щоби й справді іншого вибору, окрім як призначити нові вибори, не було. І це повністю в руках опозиції - БЮТ та НУ. Вони повинні вже зараз скласти свої мандати і розпустити нинішню Раду, а потім вже не входити у нову. Тому, якщо буде змінений виборчий закон і припинені повноваження старої Ради, шанс для обнулення списків є. Інакше все це просто не спрацює: будемо мати і стару Раду, і старий уряд, і старий лад в країні. | - В очах багатьох українців такий крок виглядатиме геройством - відмовитись від доступу до одного з найкращих пакетів соціального забезпечення на п'ять років задля примарної надії на чесну гру за підконтрольними опоненту правилами... Чим не ідеалістичне лицарство? Водночас це донкіхотство, очевидно, передбачає сподівання опозиціонерів на кілька речей. По-перше, є сенс очікувати ще більшої електоральної підтримки після морального програшу чинної влади, яка може навіть компенсувати відсутність надміру коштів на нову кампанію.По-друге, президент, Кабмін і ПР будуть змушені швидко вигадувати нові прийоми для "чесного" волевиявлення під пильнішим оком спостерігачів, що може допомогти опозиції. По-третє, жовтнева "репетиція" голосування могла б надихнути опозиціонерів до переосмислення свого досвіду створення "об'єднаного фронту" проти влади і симпатичнішого для пересічного виборця партійного списку в кожній політичній силі, переліку мажоритарників (які б не на десятки-сотні голосів виграли б у своїх округах), а також до внесення іншого конструктиву у виборче протистояння не лише проти когось, а й за щось - без взаємного поборювання. Але ключовим словом тут залишається саме оте "може", яке передбачає і подальший розвиток подій на майданах країни (не в зонах індивідуального комфорту соціальних мереж), і готовність опозиції йти до кінця (особливо тих, хто відмовиться від мандата, навіть його не отримавши), і схильність влади до оголошення нової виборчої кампанії - в час переходу українців з осіннього до зимового "покращення". Такою вже є сумна картина українського буття: владі постійно не щастить з опозицією і народом, а їм - з владою, а часом - і з собою.
|
|
Володимир Пилипчук, економіст, народний депутат України І і ІІ скликань: |
Отар Довженко, журналіст, викладач Українського католицького університету: |
| - Сумніваюсь, що за нинішніх умов така пропозиція виправдає сподівання як самих опозиціонерів, так і народу, принесе позитивні зміни в парламент. Для такого кроку потрібна впевненість, основа і підґрунтя безсумнівності виграшу. Зрештою, із-за втрачених 10 округів (через "судову технологію" влади) затіювати перевибори, коли ще не відпрацьовані всі можливі наслідки, коли ще не відомо, скільки депутатів-опозиціонерів і депутатів-мажоритарників перебіжить до Партії регіонів, зарано. До того ж влада може погодитися на перевибори і провести їх з іще більшими фальсифікаціями або ж нинішнім складом парламенту скоротити кількість депутатів і залишити тих, "хто хоче працювати". Проте, на мою думку, найреалістичніший варіант розвитку подій при складанні мандатів - влада не погодиться на повторні вибори і продовжить чинність нинішнього складу до президентських виборів. | - Вважаю цю ініціативу, по-перше, блефом, по-друге, наслідком глибоко неадекватної оцінки ситуації, що склалася, по-третє, виявом неповаги до виборців, які віддали свої голоси за опозицію. Проведення перевиборів через фальсифікацію в кількох округах - це марнотратство, знову ж таки коштом виборців. Звісно, насправді цього не станеться, але сам намір не робить честі опозиційним політсилам.
|
|
Юрій Макаров, ведучий телеканалу ТВі: |
|
| - Я особисто - негативно. Чому? Бо є великі сумніви, що всі учасники домовляться. Тобто ця пропозиція, враховуючи бекграунд попередньої співпраці, виглядає не зовсім реально. Крім того, такі акції слід робити, маючи гарантовану підтримку вулиці, а середній українець втомився від виборів. Когось трусить, у когось приплив бадьорості на тлі локальних перемог, але більшість нічого, крім утоми, не відчуває. Їм треба запропонувати щось позитивне, а не знову: "На Бастилію!". Не підуть... І матимуть рацію. |
