Олег Пінчук, скульптор: |
Отець Роман Тереховський, священик храму Пресвятої Євхаристії : |
- Дякувати Богу, депресій у мене немає. Я людина, яка завжди сама вирішує свої проблеми і розраховує лише на себе. Нині мало людей, які вміють жити поза так званими соціальними проектами, бути особистостями, не боятися труднощів. Є бажання за когось заховатися, взяти колоду з легшого боку... Депресія виникає тоді, коли людина не знає, що робити, має проблеми на роботі та в сім'ї, відчуває брак грошей тощо. Як наслідок - опускаються руки. Зазвичай це виникає через те, що людина не знає, що робити. Треба розуміти, що в житті буває різне, і це різне дає мені змогу відчути повноцінність і багатогранність життя. Треба любити свою сім'ю, людей і життя! | - Депресія не виникає через погоду, а через проблеми людини. Є питання причини і приводу виникнення депресії. Погода - це привід, а причини зовсім інші. Треба з'ясувати, від чого виникла депресія в людини, але без радикальної зміни її свідомості. Ми ще називаємо це наверненням справжнього результату. Тривалого й ефективного досягти важко. Звичайно, є підручні засоби, якими можна рятуватися від поганого настрою. Можна зарядитися добрим настроєм, помолитися, зайнятися спортом, зробити добро ближньому. |
Еріка, співачка: |
Юстин Бойко, ієромонах: |
- На мою думку, депресія - це такий стан, який люди придумали, щоб нічого не робити, а просто нарікати на важке життя. Так, зараз люди сумують за гарною погодою, закінчився час відпусток, але фізіологічних причин для депресії восени, вважаю, немає. Їх більше навесні. Восени організм людини в чудовій формі. Після літа, коли ми їли фрукти, овочі, грілися на теплому сонечку, купалися, не повинно виникати причин для депресії. Осінь - це чудовий час для так званої творчої депресії... Проте тим, хто цими днями потерпає від поганого настрою, раджу рятуватися посмішкою і присутністю коханої людини! | - Найкращий спосіб уникнути депресії, це, по-перше, скласти розпорядок дня, у якому рівномірно розподілити час на працю та відпочинок, але щоб не було забагато часу для сну. По-друге, крім щоденної роботи, знайти час для улюбленої справи. По-третє, більше спілкуватися з друзями і намагатися безкорисливо допомогти щодня хоч одній людині! По-четверте, знайти увечері час для молитви. По-п'яте, не забути вранці випити зі смаком філіжанку кави. |
Андріян Гутник, депутат Львівської міської ради: |
Роксолана Дзьоба-Балян, спортсменка-паралімпійка зі стрільби з лука: |
- Через осінню депресію не страждаю. Але якщо все ж з'являється хандра, то лікуюся від неї або спортом, або короткочасним виїздом на природу. Якщо вдається - їду до моря. Виїхавши хоча б на два дні до Одеси чи до Криму, тривалий час можна не зауважувати поганої погоди.Зі спорту раджу обирати плавання - на "пляжах" басейну чи аквапарку завжди +30, тому вони завжди асоціюються з літом. Раджу проплисти хоча б кілометр - і все як рукою зніме! | - Люди, які мають якесь заняття чи підтримку, не впадають у депресію. Та якщо вже у когось постають такі проблеми, то знаю, що багатьом допомагає шопінг. Я, до прикладу, люблю це заняття. Якщо у мене виникають нехороші думки, то намагаюсь піти купити якісь речі собі та своїм рідним. Мені це допомагає. Ще можу порадити всім людям більше спілкуватися з друзями та частіше виходити в світ! Тоді не буде жодних розмов про депресію. Життя прекрасне! |
Божена Городницька, журналіст, дизайнер: |
Маріана Фіртка, ведуча на радіо "Львівська хвиля": |
- Уранці - 15 - 20 хвилин медитації, вдень - добрі справи, а ввечері - теплі шкарпетки, какао з молоком та медом, в'язаний плед ручної роботи (найкраще бабусин), грушки і "смачна" книжка, зокрема останнє творіння Карпи, чи кіно. От сьогодні, наприклад, починаються покази польських кінострічок у місті... І найкраще "асоціалізуватись" на якийсь час, щойно стає внутрішньо зле. Бо якщо тобі зле із самим собою, то людям з тобою теж добре не буде. Тому спершу лікуєш сам себе, а вже потім несеш ліки, спокій і настрій у люди. | - Осінню депресію, як і будь-яку іншу, не треба долати. Якщо є бажання поностальгувати, впасти в меланхолію чи просто пустити сльозу перед заплаканим вікном, то чому б ні. Тим паче якщо це спровокує раптовий і сильний спалах натхнення - то взагалі супер! Одне слово, якщо в серце стукає сум, не варто його проганяти, бо він піде собі, набере сили і зрештою таки виб'є двері. Хочеться сумувати - та будь-ласка! Якщо дозволяти це собі в маленьких дозах, то шкоди не буде. В тому її, осені, краса. Вона щира і справжня. |