Вітаємо вас, дорогі Татусі!

За що ви хочете подякувати своєму батькові?

За що ви хочете подякувати своєму батькові?

У неділю, 16 вересня, відзначаємо Всеукраїнський День Батька, який поки не є офіційним святом. З ініціативою запровадити таке свято в Україні виступили представники МГО “Міжнародний Центр Батьківства”, започаткувавши у жовтні 2006-го Громадську ініціативу “День Батька”. 

Вже декілька років поспіль у різних містах України з цієї нагоди відбуваються різноманітні заходи. Приєдналися до цієї ініціативи і українські церкви. Зокрема, Комісія УГКЦ у справах родини пропонує у кожній парафії помолитися за тих батьків, які ділять час між роботою, сім’єю і дітьми, знаходячи в цьому радість та задоволення, а також за батьків, яких вже немає з нами, але чия любов продовжує підтримувати нас в скрутну хвилину. У деяких парафіях служитимуть молебень за батьків.

«Пошта» щиро вітає наших найрідніших Татусів зі святом та запитує наших співрозмовників, за що вони хочуть подякувати своєму батькові?

 

Продовження теми – с. 14 – Десять заповідей для батьків із книги Бруно Ферреро «Ваші діти мають лише вас. Тільки виховання може змінити світ»

Олександр Рудяк, начальник міліції Львівщини:  

Юлія Бориско, журналіст, ведуча ТСН на каналі  "1+1":

- Своєму батькові хочу подякувати насамперед за те, що він навчив мене порядності і принциповості - саме цим я керуюся щодня у своїй роботі. Також від батька навчився бути справедливим. Для мене батько був, є і завше буде авторитетом! Він був гарною людиною і життя прожив недарма. На жаль, його вже немає з нами... Завжди пам'ятатиму його за принципову позицію. Якщо він говорив, що має бути саме так, то й було саме так.  - Мій тато завжди вмів нас з братом розважати. З дитячих спогадів виринають його бешкетливі розповіді про навчання в школі та службу в армії, спільні походи на лижі-санки. А вже в підлітковому віці я зрозуміла татову здатність любити своїх дітей безумовно й безкорисно. Він ніколи не казав, ким хоче нас бачити, де ми маємо вчитись чи працювати. Тато просто нас обожнював і ніколи не критикував. Зараз Анатолій Бориско ще й чудовий дідусь моїм дітям - історія мудрого  виховання повторюється.

Наталка Карпа, співачка:

Влодко Лучишин, ведучий на радіо "Львівська хвиля":

- Я дуже люблю свого батька! Він у мене надзвичайно добра людина. Те, чого я досягла у житті і, зокрема у музиці, заклав саме він. Перші букви, слова, ноти, гами, знаки альтерації - це все я знаю завдяки батькові. І за це йому дуже вдячна! Сьогодні у мене з батьком дуже гарні і теплі стосунки. Це найрідніший чоловік у світі, який мене підтримує у будь-який момент. У якому куточку світу я б не знаходилася, він мені телефонує, запитує як у мене справи, що нового, як живу, як здоров'я. Я дуже вдячна світові за те, що у мене такий батько! - Бували вечори, коли тато лягав на ліжко, закладав руки за голову, ми з братом влягалися обабіч і, затамувавши подих, слухали його казки! Ці татові історії були стократ цікавішими за казки всіх родарі-ґрімів світу. Він вигадував їх на ходу і ніколи не змилив серед десятків персонажів. Тільки тепер я розумію, який скарб втрачено... Бо ж ніхто тих історій, що просто гіпнотизували нас, не занотував. Але я впевнений, що моя здатність фантазувати, інтонувати і формулювати найглибшими корінцями живиться із татових байок.

Оля Никорак, студентка юридичного факультетету ЛНУ ім. І. Франка: 

О. Бруно Ферреро, священик-салезіянин, письменник:

- Насамперед хочу привітати усіх чоловіків, які носять горде і найпочесніше звання тата, адже як наголошував дон Корлеоне, справжнім чоловіком першочергово слід вважати того, хто став для своїх дітей справжнім батьком. Своєму татку хочу подякувати за те, що формував і досі формує мене як особистість, інколи навіть не здогадуючись про це. Власним прикладом батько надихає мене вдосконалюватись, розумнішати і не зупинятись на досягнутому.  Але найбільше вдячна за те, що тато ніколи не нав'язує мені своєї думки і навіть дозволяє з ним не погоджуватись - це сприяло розвитку моїх життєвих переконань і навчило мене думати самостійно. На щастя, мій тато достатньо мудрий, аби давати мені свободу дій, але я усвідомлюю всю цінність його порд лиш тоді, коли я наступаю на власні граблі. Тож хочу привітати татка з "професійним" святом і ще раз зробити те, що напевно надто рідко роблю: подякувати! - У мене був батько, який дуже мало говорив, мало розповідав. Він був дуже скромним, проте завжди залишався прикладом у тому, що робив. Простий селянин, який потім займався комерцією сільськогосподарської техніки. В батькові мене вражала така річ - він ніколи не втрачав відваги та надії. Щоб не сталося, він це стійко переносив і завжди казав: «Ми це зможемо виправити». Вважаю, що це одна з найважливіших речей, яку обов'язково повинен робити тато. Він має захищати, підбадьорювати, підтримувати. На мою думку, сьогодні, аби досягти чогось у житті, найважливіша річ - мати доброго батька!

Павло Табаков, співак, композитор:

Олеся Винницька, прес-секретар ПАТ "Нерухомість столиці": 

- Передусім хочу подякувати своєму батькові за те, що він в мене є! Адже саме тато прищепив мені любов до музики. Пригадую, як починав грати перші акорди на батьковій гітарі, як слухав платівки, які він мені купував. Тато вплинув на мої музичні вподобання. Коли ж мені потрібно порадитися, то звертаюся до нього. Добре, коли діти з батьками мають дружні й близькі стосунки! - Дякую своєму татусеві за 10 тисяч днів, упродовж яких він в мене є! За те, що він такий надійний, турботливий і люблячий, інколи нетерплячий і непоступливий, але завжди життєрадісний, енергійний і цілеспрямований!Дякую за те, що я жодного разу у своєму житті не була обділена батьківською підтримкою, опікою чи настановою. Татусю, хоч ми інколи сперечаємось, сваримось і читаємо лекції один одному, але у будь-якому випадку ти найкращий татко у світі! Зі святом!

Андрій Породко, голова громадської організації "САМІ":

Роман Поронюк, студент:

- Від свого батька я навчився багато хорошого. Завдяки йому вмію аналізувати і хороші, і погані речі. Тому, виховуючи свою дитину,  буду намагаюся все позитивне передати їй, а негатив - залишити позаду. Ще хочу подякувати татові за самостійність, яку я здобув досить швидко і тепер саме це мені допомагає у житті. - Передусім я хочу подякувати своєму батькові Олександрові за те, що він є! За те, що мій тато ідеальний приклад для наслідування: офіцер, порядний, чесний, розумний, працьовитий. Татко він завше приділяє велику увагу сім'ї.Саме батько навчив мене на перший погляд банальним, але водночас таким необхідним речам. Він завжди підказує, як краще вирішити ту чи іншу проблему, постійно підтримує мої важливі рішення, де навчатися, де працювати тощо. Саме тому, всіма своїми здобутками я завдячую насамперед йому.

 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4814 / 1.66MB / SQL:{query_count}