Ми ХОЧЕМО читати!
Що, на вашу думку, може повернути моду на читання?
Що, на вашу думку, може повернути моду на читання?
Учора у Львові стартував ХІХ Форум видавців – найбільш очікувана книжкова подія року! Зокрема, вже відбувся круглий стіл «Чи буде українська книга після виборів?», на який завітали політики, журналісти та видавці. І, хоча розмова планувалася про реанімування української книжки, під час зустрічі з’ясувалося, що відроджувати потрібно... читача!
«Проблема полягає у відсутності державної політики в галузі книжки і читання. І тут уже йдеться не про заробітки видавців, а про розвиток інтелекту держави!», – акцентував голова Української асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.
А ось на думку Олександри Коваль, президента Форуму видавців, справа не в пільгах для книговидання, а в тому, що «в суспільстві викривлена система пріоритетів, де цінностями є гроші і влада, а не знання і мудрість!»
Зважаючи на гостроту проблеми, сьогодні «Пошта» запитує у читачів, як, на їхню думку, повернути моду на читання?
|
Олег Березюк, |
Юрій Гнатковський, |
| – Я вважаю, що мова на читання ніколи не проходила. Думаю, якщо порівняти кількість людей, які читали книжки на початку минулого століття і тепер, то нині ця кількість є більшою. Бо доступ до читання сьогодні значно більший, ніж був 30 років тому. Інше питання, що читають та як? Адже сьогодні на ринку збільшився вибір, ми бачимо електронні книжки, контент читання змінився, він став небезпечним. Потрібно бути зрілим, аби вибирати книгу для читання. Щоб підсилювати моду на читання, потрібно починати з освіти. Треба створювати нові форми навчання, на щастя у Львові це відбувається. Скажімо, мій старший син вчився читати по тому ж букварі, що й я: коли букви складали у склади, а склади – у слово. Середній син вчився читання зовсім по-іншому, це була техніка від тексту до букви і у нього не було вже букваря. Вони починали читати спеціальні книжки з казочками. Власне такі новітні підходи до читання, підсилюватимуть бажання та моду на читання. |
– Зараз ми живемо в надінформаційному середовищі. Моду на читання поверне інформаційна тиша... Клуби спеціальної літератури для утаємничених, літературні квести та інтерактивне читання безпосередньо зі сторінки автора, щоб читачі могли впливати на події, описані у літературі. Все починається з дитинства, батьки повинні читати дітям щодня, щораз розумнішу літературу. |
|
Леся Горошко, |
Галина Гудзьо, |
| – Щоб повернути моду на читання в людини варто забрати телевізор. Людина має читати для того, щоб бути освіченою, культурною. Тобто, бути освіченою людиною має бути модно, а нині, на жаль, це не так. | – Мода на читання, за великим рахунком, залежить від літературного продукту. Буде якісний, цікавий, “розкручений” літературний продукт – буде у нього споживач, себто читач. Книжку, якою зачитуватимуться сотні тисяч українців (а я дуже надіюся, що такий час – не за горами), захочуть прочитати мільйони. І це – абсолютно логічний, навіть природній процес. А от для підтримки моди на читання, для підвищення інтересу до книжок повинна діяти ґрунтовна державна програма, прописана і профінансована не на рік-два, а, як мінімум, на років десять-п’ятнадцять. |
|
Маріанна Лович, |
Юлія Марищук, |
| – Я б сказала, що читання не варто перетворювати в моду, бо кожна книга має свого читача. Мало сказати: “Купуйте книги і читайте”. Прочитане має запам’ятатися, при потребі вилікувати, підказати. Мені особисто дуже подобається бук-кросинг, який, щоправда, у нас спотворений, бо люди на полицях шукають щось сучасне – самі ж часто залишають “макулатуру” з минулого століття. Читання не має бути масовим – літературу варто урізноманітнювати темами, бо скільки людей – стільки і книг – для кожного своя! |
– Зараз і письменництво, і книжка – бізнес, тому без реклами – ніяк. Звичайно, є прошарок населення “поза модою” – такі шукатимуть і читатимуть навіть маловідомі книжки. А щодо масової моди на читання – тут потрібна реклама на всіх рівнях. Нехай художню книжку візьмуть в руки діячі культури, шоумени, політики, герої серіалів, шкільні вчителі математики й праці врешті-решт. Хай кожен, хто має той чи інший вплив на громадськість, покаже власним прикладом: читати – це модно. |
|
Андрій Кокотюха, |
Оксана Гупало, |
| – Читання книжок, як і сама книжка, мусить бути прирівняна до модного гаджету. Звісно, слід проводити регулярні книжкові заходи, і не лише Форум видавців: я б за те, аби щомісяця в школах проводилися своєрідні рейтинги типу “Десять моїх улюблених книжок”. Дорослим же людям треба більше інформації, книгарень, новинок, пропозицій. Відомості про книжки, письменників, екранізації мусять бути в більшості випусків чи публікацій новин культури, наприклад. Але все мусить бути пов’язане: інтерв’ю з письменником нікому не потрібне, якщо після його прочитання не можна зайти до найближчої книгарні, аби книгу цього письменника знайти. І бажано – нову, гарно видану. Словом, повинна бути книжкова індустрія! |
– Мені важко щось сказати, оскільки я дуже люблю читати і читаю багато. Я навіть не можу сказати, що тут підходить фраза про моду. Як на мене, то питання про популяризацію читання стоїть в основі виховання дітей. Якщо прищепити їм любов до літератури – вони впродовж усього життя будуть прихильниками читання. Звичайно, проведення Форумів видавців – хороший крок до розвитку читання, але у цьому, знову ж таки зацікавлені і задіяні люди, які вже читають. Також можна говорити про активний піар, рекламу (наприклад, в інтернеті), щоб люди могли зацікавитись певними книгами. Але найголовнішою перепоною є те, що сучасна література не є дитям високого творчого потенціалу, а набором порожніх слів і часто нецензурної лексики. |
|
Анатолій Матвійчук, |
Ігор Федик, |
| – Читання – прерогатива освічених, культурних людей. Висновок – потрібно піднімати культуру, освіту, престиж інтелекту, враховуючи сучасні тенденції, розвивати читання в інтернеті, створювати електронні книжки, аудіокнижки... | – Передусім треба організувати моду на читання в самій школі. Можна читати паперову книжку, а можна й електронну – це одне й теж. Мені здається, це має бути спільна робота батьків і вчителів. Як педагог відчуваю, що десь, можливо, ми недопрацьовуємо, щоб навчити школярів читати… Але, гадаю, біда в тому, що молодь віддає перевагу телебаченню і електронним засобам. Книжка – це все! Я особисто маю потужну бібліотеку й інтенсивно читаю. Шкода, що мало діти читають. Навіть відмінники у школі чи студенти теж мало читають. Також державні органи мали б ширше вести пропаґанду добрих українських книжок. |
