Почути молодь України
На вашу думку, які найбільш нагальні проблеми молоді сьогодні потребують втручання політиків?
На вашу думку, які найбільш нагальні проблеми молоді сьогодні потребують втручання політиків?
Обіцяючи напередодні виборів покращення життя для всіх, політики ділять виборців на певні категорії, зокрема і вікові, аби легше було “працювати” з електоратом. Одним пообіцяти пенсії, іншим – стипендії. А от проблеми людей, попри обіцянки кандидатів, так і залишаються невиконаними…
Та на відміну від старшого покоління, молодь не довіряє політикам. Тому, відповідно до соціологічних опитувань, сьогодні саме серед молодого виборця найбільше тих, хто не визначився як із своїм вибором, так і з тим, чи йти голосувати загалом.
Зазначимо, що рішення молодого покоління може вплинути на результати виборів і навіть в дечому перекроїти склад нового парламенту. Слід очікувати несподіванок.
Та молодь, яка завжди перша кидається на барикади, сьогодні є політично пасивною. Її здебільшого не цікавлять ані вибори, ні кандидати. Звичайно, що політики заслужили на таке ставлення.
Однак, якщо говорити про несподіванки цьогорічних парламентських виборів, то ті політсили, які зможуть-таки переконати і заручитись підтримкою молодого електорату будуть “на коні”. Для цього політикам потрібно почути молодих людей.
Нині “Пошта” запитує читачів, які найбільш нагальні проблеми молоді сьогодні потребують втручання політиків.
|
Назар Шпарик, начальник юридичного відділу державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву: |
Маша Турчина, тележурналіст: |
| - Сьогодні втручання політиків потребують багато проблем. Насамперед я б виділив питання освіти. Варто було б реформувати освіту у напрямку європейських стандартів, вивести шкільну освіту із забезпеченням національних інтересів та національного виховання дітей і молоді на рівень університетів, а також збільшити бюджетні місця в аспірантурі та магістратурі. Оскільки у мене робота пов'язана з житлом, важливою проблемою є також врегулювання питань містобудування. | - Сьогодні потрібно, аби політики не заважали молоді. А про допомогу чи втручання взагалі не йдеться. Найліпше, що вони сьогодні можуть зробити, це створити всі передумови для молодіжної іпотеки, але під реальний відсоток. Та про житло варто говорити лише тоді, коли створять відповідні умови для першого робочого місця. Хоча це все із серії "Фантазії на тему". Особисто я не довіряю жодному політику, певно, через професійну діяльність, бо часто бачу ті залаштунки і досить прискіпливо оцінюю, як зовнішність, так і здатність виголошувати спічі та поведінку не лише на камеру, а й поза нею. Як правило, політики показують себе у конкретних ситуаціях і доволі часто не з кращого боку. Для них це робота, але не всі її люблять. |
|
Тарас Прокопишин, студентський віце-мер із питань освіти і науки: |
Любко Дереш, письменник: |
| - Є багато проблем, котрі потрібно вирішувати. Проблема є навіть у тому, як їх розставити за важливістю. Якщо говорити про студентство, то це перш за все проблема із працевлаштуванням. Будьмо відверті, якщо за спеціальністю влаштовується хоча б 10 % тих, хто навчається у вишах, то це вже добре. Молодь не має можливості влаштуватись на роботу, адже для цього існують безліч бюрократичних перепон, більше аніж не лише у європейських, але й інших країнах. Навіть якщо ця молода людина хороший спеціаліст і дуже добре вчилась, то все одно їй необхідний досвід роботи. Отже, з одного боку викладачі вимагають від студентів відвідувати пари, а з іншого роботодавці вимагають досвіду роботи від молодих людей.Для студентів завжди важливою є проблема стипендій. Студентство, яке є без зарплати, навіть не прирівняне до простих людей, адже стипендії є нижчими від прожиткового мінімуму. Також зазначу, що якщо політики справді хочуть будувати країну, то вони повинні робити все, щоб молодь здобувала якомога більше досвіду за кордоном, могла там вчитись, стажуватись. Пізніше цей досвід потрібно буде впроваджувати в українські реалії. | - Нещодавно я дізнався, що лише 10% молоді є здоровими після здобуття вищої освіти. Всі інші слабують на ті чи інші хронічні захворювання, набуті власне під час навчання. Тому, на мою думку, вкрай необхідна глибока реформа принципів навчання, інакше держава ризикує опинитися в руках інвалідів. Друге, про що потрібно подбати - це захист молодих жінок. Сучасна реклама і культура споживання показує жінку виключно як сексуальний об'єкт, за великим рахунком, як більш чи менш дорогу проститутку. Це призводить до низки загрозливих для всього суспільства наслідків, зокрема, до безвідповідальної поведінки молодих чоловіків, до нестійких шлюбів, росту розлучень, великої кількості позашлюбних дітей, які є причиною росту бідності, злочинності, занепаду вищих людських цінностей. Щодо цього необхідно культивувати образ матері і долати пропаганду проміскуітету.Третє - це утвердження цінностей творчості та служіння іншим на противагу домінуючим зараз цінностям суспільства споживання. |
|
Роман Салюк, менеджер веб-студії: |
Марія Доманська, журналіст: |
| - Думаю всі проблеми молоді вирішились би в один момент, даруйте, якщо б дах Верховної Ради обвалився на тих всіх депутатів. Що вони можуть вирішити? В освіті - корупція, на вулиці - бардак, робочих місць немає. Навіть на спорт не виділяють грошей. Я дивуюсь, як наші олімпійці зуміли 20 медалей здобути! Єдине, що для них зробили, коли вони їхали до Лондона, то видали нову форму. А тепер усі навперебій піаряться, роздають квартири, машини, присвоюють чужі заслуги. А ситуація насправді плачевна, бо для одного спортсмена у стрибках із бар'єрами повинно бути виділено 10 бар'єрів для тренування, а на Оліймійській базі під Києвом їх всього чотири. Про що можна далі говорити? | - Багато хто часто говорить про дозвілля, а я казатиму, що варто звертати увагу на те, щоб улаштувати своє життя нормально. Перше - освіта. Її треба терміново реформувати, змінювати стандарти, підходи, методи, систему загалом. Щоб студенти не продовжували бути школярами в університеті, а вчились самостійно мислити, розвиватися та формувати свій порядок денний. Натомість зі школи всі звикають до якогось графіку, який ніхто навіть не пробує корегувати. Друге - житло. Гуртожитки під час навчання, квартири, будинки для молодих сімей. Тут велика проблема. Держава має спробувати давати молоді житло, або давати хоч якісь пільги на його купівлю. Молодіжі кредити не витримали тяжкої долі... Третє - охорона здоров'я та спорт. Нормальні спортмайданчики (щоб їх було більше, ніж розважальних клубів) велодоріжки, скейт-парки тощо. Розвивати молодь треба, а не заробляти на ній гроші. |
|
Андрій Дрозда, аспірант Львівського національного університету ім. І. Франка: |
Наталія Петришин, працівник духовно-пасторального відділу Українського католицького університету: |
| - Я думаю, що зараз у багатьох молодих людей зростає бажання виїхати з України. Змінити песимістичні настрої може хіба радикальне втручання, але є великі сумніви, що сьогоднішні політики здатні реалізувати їх. Тут взагалі складно втриматись, щоб не розкритикувати усе підряд. Наприклад, система освіти існує в інертному стані. Рефлекторні пориви приєднання до Болонського процесу залишилися в минулому і ніяких результатів не дали. Отож, українські студенти відмежовані від європейської освіти, мобільність знань у нас відсутня, а випускники найчастіше не можуть знайти роботи за фахом. Безперечно, що ми маємо усі ознаки системної кризи, і так можна сказати не тільки про освіту. Проте, якщо максимально спростити, то для молоді найгострішими є проблеми якісної освіти та працевлаштування. | - Якщо говорити про це коротко в глобальному маштабі, то - політики, котрі є завше на видноті, не дають молоді доброго прикладу. Для сучасної молоді бути "при владі" асоціюється з людьми, котрі працюють у своїх інтересах і використовують свій статус сповна, не дбаючи про тих, хто їх вибрав. Отож, молодь сприймає політика, як того, хто обдуривши майстерно тисячі, "працює" для себе. Якщо підсумувати, то головна проблема, це підміна понять та пропагування нездорової наживи. Основне - це, мабуть, не заважати -молодим ініціативам. |
|
Тарас Малкович, поет, перекладач: |
|
| - Думаю, що жодна нагальна проблема молоді не потребує втручання чинних політиків. Ба більше, як на мене, усе навпаки - кожна така проблема потребує інтенсивного їх невтручання. Пояснюю таку точку зору: молоді люди здатні вирішувати усі свої питання самостійно, аби лиш їм не заважали, як зазвичай трапляється. |
