Початок великих перегонів
Чого ви очікуєте від цьогорічної виборчої кампанії?
Чого ви очікуєте від цьогорічної виборчої кампанії?
Відучора в Україні стартувала виборча кампанія. Різні політичні табори офіційно здобули право обливати одні одних брудом та обіцяти “світліше”, аніж їхні конкуренти, майбутнє…
Незважаючи на щасливі, усміхнені обличчя політиків, які ось уже кілька місяців дивляться на нас із білбордів, українці не покладають на них надто великих сподівань. Адже політики живуть від виборів до виборів, тримають у напрузі країну, час до часу порушуючи загальний спокій інформаційними вибухами лише задля зростання власного рейтингу.
Рейтинг і електорат – ось два основні поняття, крізь призму яких політсили дивляться на нас, українців, і чекають лише того, щоб ми прийшли на вибори і проголосували, надавши таким чином легітимності новій владі, чи то пак – старій-новій владі. Та чи зміниться ситуація, а головне – чи є шанс на зміни після 28 жовтня?
Українців намагатимуться переконувати, купувати, навіть залякувати, аби змусити їх прийти у жовтні на виборчі дільниці та віддати свій голос за ту чи ту політсилу.
Сьогодні “Пошта” запитує читачів, чого вони очікують від цьогорічної виборчої кампанії?
| Олексій Антипович, директор соціологічної групи "Рейтинг" |
Ігор Федик, історик: |
| - Виборчі кампанії в Україні з року в рік однакові. Відрізняються лише певними нюансами. Відповідно, наше суспільство також не змінюється. Ми стаємо більш поінформованими, користуємось інтернетом, але виборча кампанія все одно ґрунтується на класичній агітації.Щодо методів фальсифікації та підкупу, то вони також, по суті, не змінюються від кампанії до кампанії. Можуть змінитись лише деякі підходи, з'явитись якісь нові шляхи до серця виборця. Але суть від цього не зміниться.Якщо говорити про результати, то змін чекати варто, адже голосуватимемо за змішаною системою виборів. Завдяки мажоритарникам і оновленим партійним спискам нові депутати з'являться у Верховній Раді. Проте зазначу: щодо прізвищ парламент зміниться, але щодо суті залишиться "закритим клубом" багатих і впливових людей, котрі будуть вирішувати свої проблеми і лише так, між іншим, коригувати курс держави як такої. | - Очікую, що будуть брудні технології і спроби фальсифікації виборів з боку влади та провладної партії. Вони можуть проявлятися у підкупі виборців, фальсифікації самих виборів, наклепі на Об'єднану опозицію тощо. Думаю, що навіть у моїй рідній Галичині не будуть обрані депутати, які повністю відповідали б національним інтересам. Процес купівлі виборців уже розпочався, а ще має великий вплив російський досвід. І жодні відеокамери не допоможуть, бо це все - окозамилювання. Сама підготовка початку виборів засвідчує те, як вони проходитимуть. |
|
Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України: |
Лариса Лугова, директор Львівської обласної бібліотеки для дітей: |
| - Беручи до уваги досвід останніх кампаній, не можу сказати, що щось суттєво змінюється. Взагалі, у наших умовах передвиборчі кампанії в мажоритарних округах за визначенням містять багато бруду й аморальності, починаючи від прямого тиску на виборців (роздача продуктів харчування, побудова дитячих майданчиків) і закінчуючи опосередкованим тиском - білбордами, на яких політики виглядають "святими", такими, що спустилися з небес, аби врятувати Україну. Опосередкований підкуп виборців - доволі стандартний прийом. На жаль, у нас поширений і безпосередній підкуп. Зрозуміло, що в цих умовах дуже важко протистояти тиску влади, яка має той самий адмінресурс. Щодо пропорційної системи він маловпливовий, а от у округах адмінресурс може спричинити навіть прямий тиск.У наших умовах чесна політична боротьба - це як оксюморон. Чесність не перемагає, я б сказав, вона приречена. Якщо ти чесно скажеш, що буде, коли прийдеш до влади, то, думаю, мало хто за тебе проголосує. Хіба ті, хто дуже добре розуміє ситуацію. Тому про чесність взагалі не варто говорити. Будуть фантазії та нахабства, будуть зваблення виборців. Головне не в тому, аби політики були чесними. Головне - щоб вони все ж таки чогось боялися, щоб був громадський і міжнародний контроль. Саме на це зараз слід покладати надії. | - Якщо чесно, я про вибори не думаю - просто працюю. Але, як і кожна людина, сподіваюсь, що майбутнє України буде кращим, аніж її сьогодення. Я невиправна оптимістка... |
|
Юрко Зелений, музикознавець: |
Остап Панчишин, лідер групи "Патриція": |
| - Якщо українці не візьмуться за розум і не покажуть на цих виборах твердої громадянської свідомості, то Україна як державне утворення продовжить свій розвиток у стилі країн Латинської Америки (тобто пануватимуть підкуп, родинні клани, цілковите злиття злочинного світу і державного управління). І на додачу повернемося у "совок" на ментальному, духовному (точніше бездуховному), культурному (точніше неуцькому) рівнях! Для того, аби стрімко і докорінно змінити цю ще поки що державу, потрібні радикальні зміни у "правилах гри"! Це має бути суспільство прямої громадянської дії, без партій! Бо партії - лише зайві неробські структури, які паразитують на суспільстві. Усі ті нинішні "партєйки" борються або за минуле, або ж із минулим, але ніхто не дивиться у майбутнє... За 20 років незалежності кількість неосвічених і затурканих стрімко зросла. А хто більш-менш тямущий - той намагається виїхати за кордон. Або вже виїхав... | - Я оптиміст. Завжди намагаюсь у всьому знаходити позитив, як би далеко він не був захований. Очікую мудрості і толерантності від політиків незалежно від того, до якого політичного табору вони належать. Хотілося б більшої уваги до молодого покоління, щоб воно могло реалізовувати свої таланти і здібності в рідній державі. Очікую побачити нові молоді обличчя серед політиків, які будуть зацікавлені в покращенні іміджу нашої держави і її процвітанні. А ще (з розряду мрій), аби на культуру звертали увагу не в останню чергу. |
|
Ірина Чулівська, студентка ЛНУ ім. І. Франка: |
Анатолій Бабинський, головний редактор часопису "Патріярхат": |
| - На мою думку, цьогорічні вибори ми - народ України - вже програли. Наша опозиція слабка і не набагато краща за провладні партії. Є окремі хороші люди в мажоритарних округах, але, на жаль, кілька депутатів мало що можуть зробити. Українською політикою й далі керують великі гроші, тому в найближчі роки ситуація в країні точно не зміниться на краще. Влада, якщо і змінюватиметься, то хіба з поганої на погану. Єдиний вихід для нас - розбудовувати міцне громадянське суспільство, щоби при будь-якому керівництві мати змогу захищати свої права. | - Перш за все очікую більшої відповідальності з боку наших громадян - як за самі вибори, так і за їх наслідки. Ми вже випробували два можливі варіанти, які пропонує нам нинішній український політикум: у 2004 році виграла одна команда, через 5 років - інша. А тепер мусимо здобути перемогу ми. Найперше треба всім чітко усвідомити, що цих людей обираємо ми і утримуємо державну систему також ми! Всі міліціонери, податківці - аж до найнижчого державного службовця - одержують зарплату з нашої кишені. І ми мусимо дати їм знати, що вони працюють для нас, а не для себе. Мусимо не тільки поставити галочку навпроти прізвища, а повновладно вимагати від кандидатів виконання їхніх зобов'язань. Для цього маємо бути солідарними один з одним. Цього, власне, й очікую - поствиборчої солідарності щодо наших вимог та їхніх обіцянок. |
