Шлях у нікуди
На вашу думку, розширення автономії Криму – загроза розколу країни чи передвиборчий піар?
Одразу ж після проголошення незалежності України гостро постала проблема територіальної цілісності країни. Нікого не здивувало, що найбуремнішим регіоном став Крим. Сепаратистські настрої півострову та ідею про об’єднання з Росією підігрівав перший і єдиний президент Криму Юрій Мєшков.
Тодішня Конституція Криму визначала півострів як самостійну державу, що перебуває з Україною в конфедеративних відносинах. У березні 1995-го президент Леонід Кучма скасував Конституцію Криму, а в 1998-му Верховна Рада законом затвердила нову Конституцію АРК із набагато скромнішими повноваженнями. Проте, Крим так і залишився наділеним особливими правами в нібито унітарній державі Україна.
Нині знайшлися послідовники Мєшкова, котрі, як не дивно, напередодні парламентських виборів-2012 в Україні намагаються знову зіграти на деклараціях змін Конституції АРК. Так, голова Ради міністрів Криму Анатолій Могильов на цьому тижні заявив, що прагне змінити Конституцію АРК, зокрема, урівняти її в правах із Конституцією України та наділити кримський парламент законодавчою ініціативою.
Нагадаємо, що законодавча ініціатива для Верховної Ради Криму була передбачена в Конституції автономії, прийнятій 6 травня 1992-го, і це ледь не призвело до відколу Криму від України. Що ж буде тепер?
Тож сьогодні “Пошта” запитує читачів їхню думку щодо можливо розширення автономії. Чи є це черговим передвиборчим піаром провладної партії задля мобілізації проросійськи налаштованого електорату, а чи справді ці політики виконують “місію Кремля” і, відчувши власну силу, не зупиняться перед перекроюванням України?
|
Ольга Герасим'юк, народний депутат України: |
Олексій Антипович, керівник соціологічної групи "Рейтинг": |
| - "Нові кримські ініціативи" ПРівського керівництва - така ж профанація й нерозумна реформа, як і всі, що вони пропонують останнім часом. Крим давно потребує державної турботи - всі ці роки ним ніхто не займався, лиш розкрадали, і сьогодні туди страшно поїхати - скрізь совок і розруха. Так само, як в країні в цілому, для якої ніхто не створив цілісної державної програми національного формування. Гуманітарна концепція - кремлівська, а нові медведчуківські "ініціативи", витягнуті з совковой шафи, тхнуть нафталіном і Кремлем. Все це - від лукавого. Україну кожен з цих "діячів" має намір розтягти по цеглині й збудувати з тих цеглин собі дачу. | - Ці варіанти не виключають одне одного. Звичайно, передує цьому піар і агітація жителів Криму за ту ж таки Партію Регіонів, яка є ініціатором. Але, звичайно, це загроза цілісності України. Тому за межами Криму позитивного ставлення до такої ініціативи, напевно, не можна очікувати. Чи можлива федералізація України? Небезпека одна: відокремлення регіонів. Нічого доброго в цьому я не вбачаю. Це навряд чи можливе напередодні виборів. Як гасло - так. Але як реальна дія, то ми вже неодноразово бачили кроки влади і опозиції, які напередодні виборів говорять на ризиковані теми, щоб здобути бали, проте, до виконання обіцяного вони не доходять. |
|
Ірина Магрицька, доцент Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля (м. Луганськ): |
Мар'ян Мудрий, історик, доцент кафедри новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка: |
| - Надання ще більших повноважень органам місцевого самоврядування прикордонних територій (Закарпаття, Донбас, Крим), які межують з країнами, що завжди мали апетити на ці землі, є небезпечним для цілісності України. Антиукраїнська влада, стурбована лише власним збагаченням, не буде тримати тих, хто, провівши якийсь референдум, захоче приєднатися, наприклад, до Росії або Румунії. Федералізм - не для сучасної України, яка не має державотворчої ідеології. Федералізм загрожує сепаратизмом, повним ігноруванням загальноукраїнських законів на місцях і, врешті решт, повним розпадом країни. | -Я не знаю ситуації в Криму. Тому будь-який мій погляд - це погляд зі Львова. Можу сказати єдине - я не є прихильником творення територіальних автономій. Бо тоді в Україні треба створити з добрий десяток таких автономій. Кожен історико-етнографічний регіон - автономія. Головні проблеми України у площині відсутності демократії, у корупції, у низькому рівні освіченості та громадянської свідомості, а не в площині політичного статусу регіонів. Тому будь-які зміни в конституції АРК, ситуації в самому Криму, думаю, аж ніяк не внесуть змін. Можливо, навіть погіршать ситуацію, бо призведуть до всевладдя місцевих кланів. Мешканці Криму, що мислять раціонально, мали б це розуміти. А щодо загрози розколу країни, то це питання не до громадян, а до влади. Моїм, як громадянина, єдиним інструментом впливу на владу є вибори. Тому ці питання краще задавати тим, хто за цю владу голосував прямо чи опосередковано. Якщо хоче теперішня українська влада, що в Києві, мати розкол, то буде мати розкол, але тоді навряд чи втримає ситуацію під контролем. Це була б дуже нерозумна політика. |
|
Ірина Магдиш, програмний директор Музею Ідей: |
Вадим Шойму, молодий політик (Крим): |
| - Федералізація України на кшталт Німеччини - єдиний спосіб зберегти цю країну. Тільки шлях цей непростий і тривалий, він повинен бути очищеним від зовнішніх впливів і політичних спекуляцій. На жаль, зараз усі публічні розмови про федералізацію чи розширення автономій пов'язані виключно із виборчими технологіями окремих політичних сил і не мають під собою жодного ґрунтовного економічного, суспільного чи політичного аналізу. І вкотре буде дискредитована добра ідея, як сталося уже із багатьма. Хтось це робить свідомо. | - Я думаю, що може бути декілька аспектів: і піар, і спроба розколу України шляхом федералізації. Я особисто проти такого розколу, проти федералізації України загалом. Крим уже має автономію, тому я не думаю, що потрібно щось змінювати, від'єднувати чи створювати якісь нові федеративні регіони за інтересами.Думаю, що потрібно залишити Україну такою, як вона є. Навпаки, потрібно об'єднувати країну, знаходити спільні інтереси між регіонами, а не розколювати за мовним чи національним принципом, відділяючи від України якийсь регіон через автономію. |
|
Олег Довганик, журналіст: |
|
| - Напередодні виборів в Україні спостерігається штучне підняття на поверхню гострих тем, які збурюють певну частину українського суспільства. Цей процес деформувався навіть уже до прийняття певних політичних рішень, і розпочав цей процес Віктор Ющенко, який присвоїв Бандері звання Героя України. Проводженням цього можна вважати дії провладної більшості Януковича із прийняттям так званого "Закону про засади державної мовної політики". На жаль, українські політики не ведуть змагання програмами чи ідеологіями, а йдуть легшим для себе способом - розігруванням карти захисту віртуальних цінностей суспільства. Легше ж виступати на мітингу й кричати "я за українську мову", аніж обіцяти, наприклад, залучення інвестицій у свій регіон, область чи районний центр. Карта Криму також час від часу використовується у політичних ігрищах, і нічого нового у цьому немає, адже відповідь проста - вибори. Проте, використовувати цю карту політикам дозволяємо ми - українське суспільство, яке ще досі клює на ці теми. На жаль! |
