Вчимося підтримувати своїх
Чого, на вашу думку, українські вболівальники мають навчитися у гостей Євро-2012?
Чого, на вашу думку, українські вболівальники мають навчитися у гостей Євро-2012?
Ось і завершилася наша частина Євро, як у сенсі вболівання за збірну України з футболу, так і завершення матчів у Львові.
Підтримати свої збірні до Львова приїхали понад 400 тисяч уболівальників. За ці дні багато львів’ян знайшли нових друзів, зроблено тисячі фото з іноземцями! Весела життєствердна атмосфера, яка панувала у ті дні у місті надовго запам’ятається львів’янам.
Тепер разом із нашими гостями вболіватимемо за свято футболу і будемо вчитися у них бути “фанами”, а не “фанатами”. Адже “фан” з англійської – “веселий, радісний, кумендний”. Бо футбол – це насамперед свято спорту, змагального духу, подія, яка неможлива без уболівальників, відданих прихильників цього дійства і своєї команди, готових підтримувати її навіть, коли вона програє, підтримувати не лише емоційно, але креативно та весело…
Натомість слово “фанат” (з грецької – одержимий, шалений), більш вживане у наших східних сусідів, завжди матиме негативний відтінок, адже найближчі його родичі “фанатик” і “фанатіти”. Тож можна собі дозволити і освистати свою збірну, і “уродами” назвати, можна футбол перетворити на велику політику і жорстокі пристрасті. Прикладом саме такого підходу є реакція на результат збірної Росії, зокрема у більшості російських ЗМІ.
Сьогодні ж “Пошта” запитує, чого українські вболівальники мають навчитися у гостей Євро-2012?
|
Олег Засадний, директор департаменту "Євро-2012" Львівської міськради: |
Орест Печенко, депутат Львівської міської ради, фракція НРУ: |
| - Нам треба навчитися бути разом. Ми добре мобілізуємося одномоментно, скажімо, коли матч збірної України, але після нього швидко розбігаємося. Ми багато співпрацювали з німецькою і данійською федераціями по організації фан-середовища. Це була б організація, орієнтована на навчання фанів бути разом, на різну толерантність. Це досвід, до якого легко достукатися. Було б добре створити фан-клуб збірної України, який був би добрим здобутком, одним з яких став волонтеріат. Добре мати фан-середовище збірної, бо крім футболу це також якісь національні ідеї. Це те, чого ми маємо вчитися. | - Найперше маємо повчитись в іноземних уболівальників згуртованості. Наприклад, мені дуже сподобалася поведінка ірландських фанів. Незважаючи на те, що їхня команда програла, вони дружньо в один голос співали ірландських пісень упродовж десяти хвилин після фінального свистка. Це дуже важливо, адже гравці команди розуміють, що вболівальники підтримують свою команду за будь-яких обставин. Маємо повчитися згуртованості і любові до своєї команди, незважаючи на результат! |
|
Володимир Ар'єв, народний депутат України: |
Олег Березюк, керівник адміністрації міського голови Львова: |
| - По-перше, пити так, щоб не напиватися до стану, коли футбол можна не дивитися. По-друге, командності вболівання - якщо підтримують команду, то як один. По-третє, креативу у вбранні. Футболка збірної і сигарета з пляшкою пива - не найкращий комплект для вболівальників, доведено гостями. Вчетверте, вмінню гідно підтримувати команду навіть коли та програє, а не свистіти їй, як на "Донбас Арені" наприкінці гри з Францією. | - Думаю, що креативності, яскравості і намагатися не змішувати футбол із особистими потребами, бо більше нічого нашим вболівальникам не бракує. Євро-2012 навчило багатьох українців, що вболівання за футбол - це не патріотизм, а якісний відпочинок із плакатами, гарними піснями тощо. Патріотизму нам не бракує! Адже патріотизм українських уболівальників відомий, бо неодноразово допомагав українським командам перемагати. |
|
o. Степан Сус, настоятель храму святих апостолів Петра і Павла: |
Олексій Жуковін, директор із експлуатації стадіону "Арена Львів": |
| - Не боятись бути відкритими до інших людей та бодай час від часу посміхатись. Євро-2012 показує нам, що хоча ми різні, всі маємо багато спільного. У цьому світі існують речі, які об'єднують різні культури. Цього разу таким об'єднавчим фактором для усіх нас - і українців, і гостей з Європи став футбол. Думаю, що гості теж багато чого навчились від нас, вони побачили Європу, якої, можливо, їм ще не вистачає або яку вони вже втратили. Важливо нам залишитись і надалі такими оригінальними, простими та готовими прийняти гостей хоч на порозі. Ніхто з гостей нашого міста не поїхав додому з порожнім руками! | - Чого можна повчитися в інших залежить від футбольної культури кожної країни. Англійські фани - це одна культура, а італійська - зовсім інша. Мені найбільше подобається рівень підтримки турецької команди, бо це щось надзвичайне. Вони більш організовані, ніж ми. Якщо у них в місті футбол, то все місто вдягається в кольори своєї команди і йде на стадіон. Скажімо, львівські "Карпати" мають одну з кращих груп підтримки в Україні. Я б не сказав, що наші фани чимось відрізняються від інших - це одна футбольна культура, просто є різні особливості, але головна ідея та ж сама. |
