Літні канікули – це ще один шанс набратися неймовірних вражень та поділитися ними із друзями. Чи не найбільше спогадів залишається після поїздок у дитячі табори. Адже навіть дорослі часто згадують свої пригоди та пустощі у таких відпочинкових закладах.
Табір дає не тільки можливість добре відпочити, але й знайти багато друзів. Дитині допоможуть відкрити і розвинути талант. Цілком імовірно, що після табору в школяра з’являться нові захоплення, і він частіше пропонуватиме свою допомогу іншим.
Нині існують різні види таборів – на вибір: відпочинкові, спортивні, мовні, історичні, геологічні… Все залежить від адміністрації закладу відпочинку і бажання заохотити дітей.
Сьогодні “Пошта” запитує своїх читачів, чим відпочинок теперішніх дітей відрізняється від їхнього літнього дозвілля у дитинстві?
Ігор Мельник, львовознавець: |
Роксолана Богуцька, дизайнер: |
- Я відпочивав улітку набагато вільніше - тоді був менш інтенсивний автомобільний рух. Більше часу проводив на вулиці, мене відпускали з дому. Раз на рік відпочивав у піонерському таборі в Брюховичах, але мені там не дуже подобалося. Що стосується онуків, то вони також кудись виїжджають - часом на море, часом на кілька днів у Карпати. Натомість у них менше свободи, мусять сидіти більше вдома під наглядом дорослих, бо на вулиці небезпечно через рух автомашин. Стараємося їх оберігати. Тепер немає піонерських таборів, але вони іноді їздять у невелике містечко поблизу Львова. | - Так, літній відпочинок у дитинстві від теперішнього відрізняється. Не повірите, але я страшенно любила проводити час у піонерському таборі, навіть просила батьків, щоб віддали мене туди хоча б на два місяці. Із задоволенням у піонерські табори їздила щоліта, ледь не до 8 класу. Це подобалося не лише батькам, а й самим дітям, оскільки то був організований відпочинок, нас навчали і розуму, і дисципліни. Зараз дуже шкодую, що цього немає. Більшість батьків не можуть дозволити собі влаштувати дітей у табір хоча б на місяць. У кращому випадку школярі з батьками два тижні проведуть на морі. Є багато дітей, які моря не бачили взагалі. А їх потрібно оздоровлювати. |
Володимир Квурт, секретар Львівської міської ради V скликання: |
Ірина Артим'як, львів'янка, мати двох дітей: |
- Літо, літні канікули - це просто фантастичний час, якого і я, і мої діти очікують упродовж всього шкільного року! Для мене в 70-х це була річка Рось, ліс, риболовля, гриби, ягоди, пригоди з ранку до вечора! Я належав сам собі, а мені належали день і цілий світ!Здається, це і є те, що сьогодні вирізняє дозвілля моїх дітей. У них ширший вибір, більше можливостей, та вони вже не належать собі, як колись я. Попри відпочинок в Криму, потім - у Карпатах, у них літній час "ущільнений" заняттями з репетиторами, у шкільних та спортивних таборах, змаганнями, які вносять серйозні корективи у планування поїздок. Хочу вірити, що літо подарує їм здоров'я, нові враження, друзів, залишаючи приємні спогади дитинства! | - У часи мого дитинства не було надто широкого вибору відпочинку - зазвичай проводили літо у різноманітних таборах, на березі моря, у горах або в селі - у дідуся та бабусі. Популярним був відпочинок з батьками в пансіонатах, санаторіях та "дикунами" на березі моря. Нині мої діти мають значно ширший вибір літнього дозвілля як в Україні, так і за кордоном. Щоправда, все залежить від матеріальних можливостей та мого особистого часу. Намагаюся урізноманітнити їхній відпочинок, аби був корисним для здоров'я. Обов'язковим є проведення канікул на природі, читання літератури і спілкування з однолітками. А комп'ютерні розваги до цього списку майже не входять. |
Соломія Чубай, співачка, голова правління ГО "Вірменська-35": |
Оксана Соболь, член ГО "Львівська асоціація консультантів із грудного вигодовування": |
- Наразі наші з Олексою канікули нічим не відрізняються, адже він ще надто маленький, аби відпочивати окремо від нас, - йому лише три з половиною роки. Саме зараз повертаємося з Києва. Там він мав невеличкі канікули, бавився із двоюрідними братами та сестрами. Згодом плануємо продовжити їх у Карпатах.Щодо мого дитячого відпочинку, то я ніколи не їздила до моря. Зазвичай це були ті ж Карпати. Найбільше запам'ятався десятий рік життя - тоді мені пощастило поїхати до табору в Німецьких Альпах. То справді була пригода! Мене, малу, вражало усе: від закордонних потягів до звичайних вулиць! Що й казати про життя у наметах та інші таборові пригоди. | - Ми значно частіше подорожуємо, аніж колись наші батьки, причому наші діти їздять на відпочинок у дуже ранньому віці. Старший син, якому зараз шість, вже кілька разів побував у Карпатах, в Шацьку, на Середземному морі. Вперше ми його взяли зі собою, коли йому сповнився рік і 4 місяці. А менший (йому щойно два минуло) - торік був з нами і в Карпатах, і на морі. |
Уляна Мороз, театральний режисер: |
|
- У нашій сім'ї - четверо дітей, тож мама була постійно в декреті і мала змогу сидіти з нами в Карпатах по три місяці. Я зараз також у декретній відпустці, але такої можливості не маю, бо нема кому допомогти. Не пам'ятаю і частих поїздок до моря. Хотілося б, аби діти частіше бували за містом. Щодо фінансових можливостей, то як тоді було важко, так і тепер. Телевізора в нас немає, бо це - марнування часу. А комп'ютер використовую для роботи, і не залишається часу на соціальні мережі. Син ще занадто малий для цього. Навіть коли хочу, щоб залишив мене у спокої на 15 хвилин і вмикаю мультик, він цього не любить - радше потанцює і послухає музику. |