Євро-2012 запросило до нашого міста чимало туристів-фанатів. Голландці, португальці, німці та поляки гуляють львівськими вулицями, частуються особливою галицькою кавою, шоколадом, дегустують десятки сортів пива. Іноземці милуються видами міста з вежі ратуші та Високого Замку, катаються на чудо-поїзді, та водять козу колоритними кнайпами.
Звичайно, у Львові чимало культурних та архітектурних перлин, знаних в усьому світі. Проте, є й такі, які розсекречуються лише за допомогою мешканців столиці Галичини – це маленькі вулички, заховані від туристичного ока, дахи старовинних будинків, архітектурні та історичні пам’ятки, скульптури, затишні кав’ярні, антикварні крамнички, особливі рідкісні дерева у парках.
Оскільки сьогодні ми – одні з господарів футбольного чемпіонату і приймаємо у себе фанів із інших країн, то як справжні львівські ґазди та ґаздині хочемо розважити гостей якнайкраще. Тому знайомимо їх не лише зі знаними за путівниками визначними місцями, але й із потаємними, і від цього не менш прекрасними, куточками культурної столиці України.
До слова: сайт lviv2012media.com подає перелік визначних місць, які користуються найбільшою популярністю серед туристів. Його склали, проаналізувавши результати опитування гостей міста та запитів від іноземців до Туристично-інформаційного центру. Отже, іноземцям радять відвідати – театр Опери та балету, пл. Ринок, Личаківський цвинтар, собор Св. Юра, катедральний костел та каплицю Боїмів, італійський дворик, Домініканський собор, Вірменський катедральний собор і парк “Високий Замок” .
Сьогодні “Пошта” запитує у читачів, куди б вони запросили свого гостя, щоб передати дух нашого міста?
Галина Терещук, кореспондент "Радіо Свобода": |
Василь Павлюк, секретар Львівської міської ради: |
- Якщо б мій гість приїхав уперше у Львів на п'ять-десять хвилин, то щоб передати дух міста Лева, я б повела його в каплицю Боїмів, аби він міг подивитися на розкішну статую Ісуса. Адже це унікально, бо така скульптура, яка є лише в двох чи трьох країнах світу. На мою думку, це і є найбільш унікальне місце у Львові. Якщо б гість приїхав на годину-дві, то показала б йому так званий "традиційний пакет", який зараз дивляться всі туристи. За моїми дослідженнями - це пл. Ринок, Вірменська і Бернардини. Незабаром до мене приїжджають друзі з Америки і я покажу їм саме цей "традиційний пакет" львівських пам'яток, а також планую поводити їх подвір'ями, вузькими вуличками міста, де колись ходили відомі львів'яни. Поза тим, мені буде соромно показувати їм пластикові вікна в Палаці Потоцьких, соромно пояснювати їм, чому наша мерія за стільки років не змогла відреставрувати старі будинки на пл. Ринок, чому познімали унікальні дерев'яні брами, чому такі жахливі тротуари в історичній частині міста. Отже, з одного боку я показуватиму гостям родзинки Львова, а з іншого -мені буде дуже соромно, що величезну спадщину, яку залишили наші предки, ми руйнуємо. | - До мене особисто гості не приїжджали, але всі гості міста Лева - це і мої гості. Зокрема, в неділю я випадково познайомився із португальською сім'єю і запросив їх у "Кумпель". Вони були зачудовані і теж пригощали нас привезеним із собою вином. Львів має безліч родзинок. Це унікальне місто і, куди б ти не повів своїх гостей, вони будуть вражені і задоволені. |
Остап Процик, керівник медіа-кампанії "Львів 2012": |
Ілько Лемко, львовознавець: |
- Є в нашому місті маленька вуличка Піша, що здається мені дуже романтичною. Територіально вона розташована недалеко від площі Вічевої, яку в XVIII-XIX століттях іменували Каструм (замок), оскільки вона знаходилась поряд із оборонним Низьким Замком . Ще одне особливе місце для мене - вулиця Вишенського над Винниківським базаром. Тут представлені цікаві зразки архітектури - пізній баугаус гармонійно співіснує із австрійською сецесією та польським раннім конструктивізмом, а вишукані фасади вулички ховаються за кронами галереї каштанів. | - Коли є конкурс краси, то Міс світу - це перше місце, потім іде віце-міс, а далі - третє місце, п'яте. Тому і представляючи їх ніхто не буде показувати з кінця, а почне з найкращої. Так само і у Львові я маю хіт-парад найвизначніших, а отже і найцікавіших пам'яток. На першому місці для мене - Успенська церква на Підвальній, на другому - Вірменський собор, далі - Катедра, Оперний, ну і, на п'ятому, - церква Юра. Тому, я покажу найкраще, а не щось інше. |
Марічка Крижанівська, тележурналіст, редактор рубрики "Культура": |
Назар Савко, співак, фіналіст вокального шоу "Голос країни": |
- Найперше гостей поводила б по театрах, бо Львів - це насамперед культурне місто. Звичайно, їм би вартувало побачити Оперний театр. А задля контрасту повела б у театр ім. Леся Курбаса, де є ультрасучасна драматургія і де можна побачити ту ж саму "Лісову пісню" Лесі Українки у такій постановці, яка просто підніме волосся на голові. Впевнена, що у кожного залишаться шалені враження.Поводила б і по музеях, але цікавих, оригінальних та інтерактивних. Наприклад, в історичний музей, де зараз відбувається виставка історичних музичних інструментів, на яких, до речі, можна навіть спробувати пограти. Гості мають побачили, що ми не просто зберігаємо експонати, а вони "живуть" та пропагують нашу культуру.Запросила б гостей прогулятися по старих вуличках, але не тих, які не входять в основну туристичну програму, а двориках, де можна зустріти львівських пань, які не дозволять собі влітку вийти з дому без капрон чи капелюшків. А ще завела б на вечірки, де львівська молодь сидить та слухає гру на гітарі. | - У Львові є дуже затишний і мальовничий парк Погулянка, куди прямують на прогулянку закохані пари. За часів радянського союзу тут були розкішні два озера. Пам'ятаю, як в дитинстві там ловив великих раків. Пізніше ті озера засипали і на тому місці зробили декоративні басейники з лавочками - улюблене тепер місце молодих мам із колясками. Кому ті озера заважали - не розумію. Але за Центром творчості дітей та юнацтва, ближче до ботанічного саду, збереглося ще два озера... Тут завжди багато рибалок, адже, за чутками, в озерах водиться короп і навіть щука. На Погулянці б'ють джерела і деколи біля них створюється чимала черга бажаючих набрати чистої джерельної води. Фактично недалечко від центру міста можете насолодитися чистим повітрям і відпочити фізично та духовно. |
Ірина Магдиш, культуролог: |
Тарас Тимо, викладач Українського католицького університету: |
- Це залежить від особистості і від того, за чим люди сюди приїхали. Якщо вони приїхали потусуватися в натовпі, повболівати, покричати, попити пиво, а ще люблять галасливі компанії, то, звичайно, можна обмежитись центром міста: починаючи від фан-зони й закінчуючи модними кнайпами. Якщо ж люди приїхали відчути трішки інакший дух міста, який насправді ближчий до реального життя, то варто пройтися не так центральними, як якимись маленькими вуличками міста - там, де немає того шаленства і навіть Євро, але присутня частина справжнього Львова, саме такого, яким він є щоденно.Коли ж до мене приїжджають знайомі, які раніше не були у місті, то відправляю їх на класичні екскурсії, на які, втім, із ними бажано не ходити - це, на жаль, не надто цікаво. Часто наші екскурсоводи підлаштовуються під клієнта: якщо приїжджають поляки, вони розповідають про Львів винятково польський, якщо ж німці, то вже йдеться про інакше місто. Коли ж приїжджають свої гості, їм показую Львів приватний. Це дуже особистісне сприйняття міста і воно нерозривно пов'язане із особистістю людини, яка хоче це місто показати. Для мене, власне, це маленькі вулички, околиці, наприклад, Личаківська, окраїни Стрийського парку. Якщо ж таки кнайпа, то я б ніколи не завела людей в модні, так звані концептуальні ресторани - це декорація, яка не має нічого спільного із духом Львова. | - Однозначно своїх гостей я поведу на вулицю Вірменську, покажу Вірменський собор. Площа Ринок та вузенькі вулички ближнього центру також гарно передають дух нашого міста. Відчути його можна і в Домініканському соборі. Вартує побачити також і собор св. Юра. |