27 травня південнокорейський електропоїзд Hyundai вперше вирушив за маршрутом Київ – Харків. До місця призначення він прибув із 20-хвилинним запізненням. Цього ж дня через зміни в графіку руху з Донецька на годину раніше виїхав майже порожній чеський потяг Skoda. З 27 травня набув чинності новий розклад руху потягів.
В “Укрзалізниці” пояснюють ці прикрі випадки тим, що до вересня нові потяги курсуватимуть у експериментальному режимі, і не вважають це серйозними проблемами. Проте “революційно сучасний графік” наразі викликає здебільшого масове невдоволення пасажирів. Хоча дехто (особливо чиновники) бачить лише позитивні сторони. Мовляв, переходимо на європейський рівень.
Всі ці заяви більше схожі на ті, що лунали за часів СРСР, коли весь народ готувався до настання ери комунізму. Комунізм не настав, а гасла залишилися, лише вектор змінився. Тепер крокуємо до Європи і маємо сприймати всі ці нововведення, запроваджені насамперед для нас самих.
Проте ті, хто останнім часом побував у Європі, бачать, що крокуємо ми до неї якось дивно. І влада, запроваджуючи нововведення, забуває, що вони мають покращити життя, а не погіршити.
Цікаво, що, згідно з даними Державної служби статистики, середня зарплата по Україні за квітень 2012-го становить 2 тис. 942 грн. Тож середньостатистичний українець може їздити в Hyundai першим класом зі Львова до Києва і назад майже три рази на місяць. За умови, що не витрачатиметься на продукти та інше!
Але висока ціна квитка – це ще не все. Ті, хто хоче їхати дешевше, матимуть чимало незручностей, ризикуючи потрапити в пункт призначення о четвертій ранку (час прибуття швидкісного потяга з Києва до Львова). Не кажучи вже про те, що жителям маленьких містечок тепер, аби сісти на потяг, доведеться вирушати в інше місто.
Єдиний позитив у тому, що потяги стали їздити швидше і з’явилося кілька сучасних. Постає питання: чи потрібен українцям той швидкісний рух, який запровадили без нашої згоди, проте за наш рахунок?!
Сьогодні “Пошта” запитує у читачів, які головні переваги і недоліки цих нововведень?
Віталій Портников, головний редактор каналу ТВі: |
Олег Рісний, директор Центру зайнятості м. Львова: |
- Я прихильник швидкісного залізничного сполучення. Таке сполучення, яке є у Європі, навіть у Росії, допоможе об'єднати країну, почуватися європейцями, які можуть дозволити собі поїхати за кількасот кілометрів не лише у справах, а й на виставу чи просто цікаво провести вихідні.Поза тим, у нас все традиційно зроблене з помилками. Зміст швидкісного сполучення - коли потяги курсують з інтервалом 2 - 3 години. Інакше це не має змісту. Влада скасовує нічні поїзди і ставить денні. Так, подільські експреси, які були денними, тепер їздять уночі та прибувають о 5 - 6-й ранку. Це ж знущання з пасажирів! Влада не впоралася із завданням! Витрачені бюджетні кошти на імпортні потяги, які не мають можливості на українських коліях розвинути швидкість.Не провели належного ремонту залізничних шляхів, що зробили в Росії перед запуском проекту "Сапсан". І що найгірше, не враховані бюджетні можливості українців. Також не провели належної інформаційної кампанії щодо переваг швидкісних поїздів над нічними. Ми не маємо жодного уявлення, що буде після Євро, - чи не будуть ці дорогі потяги через місяць прибрані через непотрібність, мовляв, колії технічно не готові до експресів. Таким чином буде скомпрометована сама ідея швидкісного залізничного сполучення приблизно так само, як колишній президент Ющенко скомпрометував ідею української демократії. | - У запроваджених залізницею нововведеннях більше недоліків, аніж позитивів. Скажу як пасажир потяга "Львів - Київ": це був хороший і зручний нічний поїзд! Мені як держслужбовцеві, який часто їздить до столиці, дуже зручно було за ніч доїхати до пункту призначення. Цілий робочий день використовував цільово. А коли поїзд денний, такої можливості немає, бо треба їхати або з ночівлею, або шукати іншого виходу.На мою думку, швидкісні поїзди не будуть такими популярними, як колишній нічний "Львів - Київ". Те, що поїзд прибуватиме на годину швидше, для мене не перевага, а якщо врахувати ціну - то й поготів. Окрім цього, збільшилося навантаження на людину. П'ять-шість годин у "сидячому" поїзді втомлюють, хоча це європейська практика доїзду. У Польщі більшість поїздів саме такого типу. Коли я там був, то радів, що у нас із цим краще - маю на увазі можливість доїзду вночі. |
Ростислав Сорока, голова Регіональної ради підприємців у Львівській області: |
Наталія Мельник, журналіст: |
- Будь-які новації є корисними. Запровадження швидкісних поїздів - це інноваційне рішення. Маємо ламати стереотипи. Система "Інтерсіті" - це поїзди, які йдуть на великій швидкості між містами без зупинок. Вона конкурує з авіаційним транспортом, бо якщо людина користується авіаційним транспортом, то, коли прибуває в інше місто, мусить вдаватися до послуг готелю, а це чималі видатки. Якщо ж людина їде потягом, то вона їде трохи довше, аніж летить у літаку, але в зручніший для себе час. Наприклад, якщо їхати до Києва нічним потягом "Львів - Київ", то не треба платити за готельний номер. Нові поїзди розраховані на людей, які їдуть до столиці і не хочуть залишатися там на ніч. Тобто людина вранці приїхала, вирішила за 2 - 3 години свої справи і знову повертається до Львова. | - Позитивів для мене взагалі немає. Добиратись додому тепер доведеться хіба що на велосипеді. Всі зручні поїзди чернівецького напрямку скасували, а ввели (не знаю, кому таке підійде) потяг о пів на другу ночі. Тут є два варіанти: або сидіти на вокзалі і чекати його, або ж витрачатися на таксі. Тоді вже ті гроші краще віддати за квиток на автобус. Я не вірю в нерентабельність цих поїздів, адже на них дуже важко було купити білети і в будні дні, не кажучи вже про вихідні. Тепер залізниця позбавила студентів і пенсіонерів вигідного та доступного транспорту. В нашій країні робиться все, аби "покращити" життя цим соціальним групам. |
Денис Бортніков, координатор арт-проектів: |
Мар'яна Вербовська, журналіст: |
- Будь-які зміни - це позитив, особливо в таких "нафталінових" державних структурах, як "Укрзалізниця". Інша річ, як вони впроваджуються, адже мають бути розроблені грамотні стратегії, а для цього потрібні менеджери, яких наразі не бачимо в таких структурах. Бо службовець робить справу, корисну для держави, а менеджер - для бізнесу, себто коли добре має бути різним сторонам. А потім, як ми побачили у ситуації з експресами, потрібен голос споживача і медіа. Якщо свій супротив виносити на поверхню, а не просто обурюватись, то влада (навіть наша) так чи інакше буде змушена виконати хоч якийсь процент побажання народу (хоча, можливо, зараз це робиться лише через наближення виборів). Звісно, нині досить важко і, прямо кажучи, неприємно, коли люди, які звикли користуватись певним розкладом, змушені шукати виходи, як їм дістатись, бо тепер, наприклад, із 9 потягів ходить два, але це вже недолугість управлінців і неспроможність думати на 5 - 6 кроків уперед, аби самим собі не рити яму. У Польщі, до прикладу, є велика конкуренція між залізницею та автобусним транспортом. І якщо те, що відбувається зараз в Україні, триватиме й далі, то, можливо, це дасть поштовх до пошуків і створення нових приватних транспортних, а головне - якісних, мереж. | -У новому розкладі руху поїздів я побачила багато недоліків. Мої батьки живуть у Рівненській області, тож раз на місяць навідуюсь до них. Стара схема дозволяла обрати потяг у п'ятницю ввечері до станції Здолбунів, а в неділю - до Львова. Тепер навіть не знаю, як можна увечері повернутися до Львова, бо найпопулярніший потяг "Луганськ - Львів" скасували! Що ж до "Хюндаю", то мене насправді обурює ціна: аби дістатися Києва, треба викласти 350 гривень за квиток у другому класі. Щоправда, квитки у другий клас розкупили так швидко, що у п'ятницю повернутися зі столиці можна хіба що у першому класі, який коштує понад 500 гривень!Зайве й казати, що мало хто з українців може дозволити собі таку мандрівку. Не розумію, чому "Укрзалізниця" вирішила замінити наші потяги іноземними, в яких поїздка обходиться в п'ять разів дорожче! |
Ірина Мещерякова, менеджер крамниці одягу: |
Олена Білик, студентка Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана: |
- Мене обурюють зміни в розкладі руху поїздів. Користуюся послугами "Укрзалізниці" кілька разів на місяць, і кожного разу переїзд потягом залишає негативні враження. По-перше, відчула на собі брак квитків: не раз доводилося вистоювати в черзі до каси годину, а то й більше, і чути з віконечка: "На цей потяг вільних місць УЖЕ немає". Хоча, повірте, квитки завжди купую заздалегідь, і місяць тому з такою проблемою ще не стикалася!По-друге, вносячи зміни в рух поїздів, не враховують того, що жителі проміжних міст-зупинок потягів теж хочуть їхати з комфортом. Знаю з власного досвіду, що з Хмельницького до Львова можна виїхати або в 9.00, або після 24.00. Це неправильно, такими діями "Укрзалізниця" не покращить своєї роботи, а, навпаки, спричинить масове невдоволення пасажирів. | - На мою думку, сама ідея - запровадження нових, більш комфортабельних поїздів - ще один крок до розвитку нашої країни. Але, з іншого боку, нічого не робиться: не збільшують зарплат, пенсій, стипендій. Тому, на жаль, ми ще не готові користуватися такими потягами. Фінансове становище, у якому перебуває більша частина населення, не дозволяє їздити з таким комфортом! Тому всі хочуть повернення старих, повільних, але доступних за ціною поїздів! |
Юрій Сколоздра, журналіст, львів'янин, який працює у Києві: |
- Позитивом є те, що між великими містами України має бути швидкісне залізничне сполучення. Проте якщо порівняти Україну з іншими країнами, то це швидкісне сполучення в нас доволі умовне. Добре, що покращили залізничну інфраструктуру. Знаю, туди вклали чималі кошти. Проте їх виявилось недостатньо, тому що маршрутна швидкість не збільшилася на стільки, на скільки хотілося б. Звичайно, поява нових потягів - це плюс, але якщо взяти до уваги їх якість, то більше негативу. Вкладені гроші, по-перше, дали не такий ефект, якого очікували, по-друге, створили купу незручностей пасажирам. У результаті маємо дуже дороге і не дуже якісне швидкісне сполучення між містами напередодні Євро-2012, але розуміємо, що без цього нам не обійтися. |