Через 26 років…
На Вашу думку, як Україна має ефективно використовувати територію Чорнобильської зони у майбутньому?
На Вашу думку, як Україна має ефективно використовувати територію Чорнобильської зони у майбутньому?
Сьогодні, 26 квітня, українці у двадцять шостий раз згадають страшну трагедію на Чорнобильській АЕС, яка увійшла в історію людства, як найбільша катастрофа ХХ ст. На ЧАЕС традиційно завітають посадовці, колишні жителі Прип’яті та навколишніх сіл, як і щороку, також приїдуть у рідні місцини…
У свою чергу, очільник держави каже, що збір коштів на будівництво нового об’єктa укриття на ЧАЕС – спільне досягнення світового співтовариства. Нагадаємо, що Україна підписала контракт із компанією Novarka на 935 млн євро під будівництво нового об’єктa укриття на ЧАЕС.
Тим часом в Україні є різні ініціативи щодо подальшого використання зони відчуження, зокрема є думки, що там варто проводити екскурсії, інші ж вважають, що зона має бути закритою від будь-яких відвідин. Є багато прихильників створення на ЧАЕС науково-дослідницького центру. Так, президент вважає, що у підготовці концепції щодо створення такого центру цілком природною була б участь Японії, яка має досвід ліквідації аварії на АЕС «Фукусіма».
Нині «Пошта»запитує у своїх читачів, як Україна має ефективно використовувати територію Чорнобильської зони у майбутньому?
|
Мирослава Гонгадзе, правозахисник, кореспондент та ведуча програм української служби «Голосу Америки»: |
Оксана Марискевич, заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат: |
| - Я переконана, що Чорнобильська зона може, незважаючи на трагедію, принести багато користі, як Україні, так і світу. Зона могла б стати майданчиком для серйозного вивчення впливу радіації на навколишнє середовище та здоров'я людей. Західні вчені могли б платити великі гроші за можливість проводити дослідження у зоні. Є принаймні двоє американських учених з українським корінням, які десятками років разом з українськими вченими здійснювали дослідження у Чорнобильській зоні - це Олександр Січ, фізик-ядерник, професор Францисканського університету США та Алла Шапіро, експерт Агентства з контролю за продуктами харчування та ліками США. Вона, зокрема каже, що у сферах медицини, фармакології та швидкого реагування у випадку аварій, світова наука продовжує вчитися на досвіді Чорнобиля. Україна не лише могла б дати світу майданчик для досліджень і бути корисною, функціонування такого міжнародного наукового центру у Чорнобилі могло б принести багато користі і українській науці, я вже не говорю про приплив інвестицій. | - Перш за все, ця територія є науковим полігоном, де Україна вже давно мала б ініціювати створення міжнародного екологічного центру щодо вивчення впливу радіації на компоненти екосистем (нагромадження радіонуклідів, шляхи міграції, механізми відновлення забруднених екосистем тощо), оскільки в умовах постійного зниження рівня фінансування української науки вітчизняні вчені просто не мають змоги відслідковувати ці процеси й здійснювати прогнозні оцінки, які є вкрай необхідними з огляду на кількість діючих АЕС і ймовірність виникнення аварійних ситуацій (Фукусіма-1). Були пропозиції щодо створення в межах Чорнобильської зони заповідника й "заселення" її кіньми Пржевальського, зубрами тощо. Я не підтримую цієї ідеї, оскільки це призведе до посилення міграції радіонуклідів трофічними ланцюгами та їхнє надходження на відносно "чисті" території, чому істотно сприятиме також браконьєрство, широко розповсюджене на наших теренах загалом й в межах зони зокрема. Є ще два аспекти функціонування зони - як об'єкта туризму для сталкерів за Тарковським та суто утилітарний - через побудову сховища радіоактивних відходів "українського" і "європейського" походження, оскільки період напіврозпаду радіоктивних елементів цих відходів є меншим, ніж тих, що й так знаходяться в межах зони. |
|
Дмитро Скрильніков, керівник Бюро екологічних розслідувань: |
Григорій Семенчук, поет: |
| - Ну, наскільки мені відомо, в уряду було дві альтернативи. Вони обрали, як на мене, не найкращу, тобто відведення її під сховище ядерних відходів. А був інший варіант - створити там заповідник. Я, звичайно, схилявся до цього варіанту, адже, в зв'язку з тим, що там була зона з обмеженим входом, то там відтворилось багато тварин і рослин. Була навіть ідея створення екскурсійної зони. Але, на жаль, рішення прийнятe - там розміщуватиметься сховище ядерних відходів, тому очевидно, ця територія буде використовуватись саме в цих цілях. Відповідно, якщо там буде смітник, не буде змоги використовувати її по-іншому. | - Хотілося б, щоб люди не забували про цю трагедію і зробили з цього певні висновки. Тому мабуть Чорнобиль має стати зоною так званого "промислового туризму". Там мають знімати фільми, проводитись фестивалі і ми мусимо обов'язково повернути у цю зону людей. Тут є чому повчитись у японців. Трагедія на Фукусімі дала змогу згуртуватись усій нації і не допустити відчуження великих територій. Як переконати людей, що Чорнобиль - безпечна зона? Наші співгромадяни живуть у власному Чорнобилі. Вони їдять невідомо що і п'ть усе, що горить. Навколо нас - безліч заводів, машин, які щодня погіршують нашу екологію. Тому насправді їхній Чорнобиль не кращий від того справжнього. |
|
Марія Флейчук, професор кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії: |
Мар'яна Вербовська, журналіст: |
| - На мою думку, зону відчуження та об'єкти, що в ній знаходяться, насамперед варто використати як науково-дослідний центр для вивчення впливу радіації та випробування нових медичних препаратів проти захворювань, спричинених радіоктивним опроміненням, а також для вивчення можливостей накопичення розсіяної атомної енергії для промислових цілей. Що ж до поширеного нині екстремального туризму на ці території, то вважаю такий відпочинок недоцільним і необдуманим, люди, які їдуть туди з туристичними цілями, не усвідомлюють до кінця, на яку небезпеку себе наражають. | - Один із найкращих варіантів - використовувати територію як науково-дослідний центр. Досі ніхто не знає, які масштаби радіації у Прип'яті. Там мешкають люди, приїжджають туристи та волонтери, але ніхто до кінця не певний, наскільки це безпечно для здоров'я. Ця непоінформованість може ще нас здивувати, при чому не дуже приємно. Тому слід якомога точніше вивчити територію. Влітку минулого року мені пощастило поспілкуватися із швейцарською журналісткою Сюзан Боос, яка разом зі Світланою Алексієвич відвідувала зону відчуження, вона дала мені пораду «Якщо ви хочете мати здорових дітей, не поспішайте їхати у Прип'ять». І поки місце навколо АЕС не дослідили так, як слід, ця порада не втрачатиме сенсу. |
|
Іван Лозинський, голова Личаківської райадміністрації м. Львова: |
Ярослав Грицак, історик: |
| - Я вважаю, що часу минуло достатньо і вже час на цій території щось таки робити. Багато говорять про те, що там має бути науково-дослідницький центр. На мою думку, він нічого не дасть, це лише даремно витрачені гроші. Маємо постійно пам'ятати про Чорнобильську трагедію, але кожен із нас мусить зрозуміти, що земля не є вічна, і рухатися далі. | - Я не є фахівцем у цій справі, але покладаюся на думку дуже гарного спеціаліста - київського фізика, історика, ліквідатора Чорнобильської катастрофи Сергія Мирного, який зараз пише книгу про Чорнобиль. Він твердить, що насправді Чорнобиль - це велика перемога над катастрофою і її вдалося ефективно подолати. Чорнобиль - це те, що чим Україна насправді мала б гордитися і користуватися як прикладом. Не даремно фахівці, які мають справу з японською катастрофою, приїздили до нас чогось навчитися.Насправді, це трагедія, яка, закінчилася перемогою, але ми цього не вміємо добачати.Вважаю, що думки Сергія Мирного є дуже переконливими. За його словами, зараз там майже немає людського фактора і дуже буйно розвивається природа. Усе стало на зразок Діснейленду, тому це можна було б зробити великою туристичною атракцією. |
|
Оксана Назаркевич, студентка: |
Андрій Заліско, співак, заслужений артист України: |
| - За двадцять років на території Чорнобильської зони істотно зменшилася кількість радіонуклідів, враховуючи обмеженість природних і земельних ресурсів, дану територію також необхідно раціонально використовувати без заподіяння шкоди населенню. Нині є програма Кабміну про цільове використання Чорнобильської зони. Відповідно до цієї програми три Чорнобильських зони, які знаходяться в радіусі не менше 10 км до місця аврії потрібно раціонально використовувати. На мою думку, можна сіяти технічні культури - ріпак для виробництва біопалива? можна побудувати там сміттєпереробний завод.. | - Тут важко щось сказати. Все залежить від екологічної ситуації, яка тепер у зоні. Хотілось би , щоб у світі Україна не асоціювалась із Чорнобилем. Можливо, варто зробити екскурсійні тури, щоб туристи зрозуміли і побачили, що від таких катастроф не застрахована жодна країна світу. У зоні Чорнобиля варто зробити музей. І, звичайно, не забувати тих людей, які під час аварії там працювали і були задіяні у ліквідації наслідків катастрофи. |
