Що для вас є найважчим під час посту?
От уже майже тиждень, як ми увійшли у Великий піст, у час, який спонукає нас застановитися над пройденим, переосмислити наше життя, віднайти ту єдину правдиву дорогу, яка веде до Бога.
Піст – це час, коли ми намагаємося себе в чомусь обмежити. Давня традиція каже, що маємо відмовитися від м’яса і тваринних продуктів хоча б у визначені дні. Однак важливо при цьому пам’ятати слова Василія Великого. Коли його запитали, чи можна їсти у піст м’ясо, він відповів, що не так важливо, чи ти вживаєш м’ясо, важливо, щоб ти не їв людини.
Важливо навчитися бачити коло себе ближнього, звернути увагу на того, хто потребує допомоги чи підтримки, а іноді просто співчутливого погляду, доброго слова.
Сьогодні “Пошта” запитує в читачів, що для них є найважчим під час посту?
|
Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, правозахисник, дисидент: |
Отець Роман Фігас, науковий працівник Інституту екуменічних студій: |
| - Усі людські гріхи мають глибинну мотивацію. Я дуже легко пояснюю собі ці гріхи - чому я не можу поводитися інакше, а лише так. Господь мене зрозуміє і простить. Дуже важливо і, мабуть, найважче під час посту подивитися на це критичним оком і сказати, що насправді все залежить від самого себе. Тобто вийти за рамки внутрішньої легітимізації, до якої я звик і з якою зжився. | - Особисто для мене найважче у час посту змінюватись, а це саме такий час. Великих зусиль потребує важка праця змінювати себе. Щодо відмови від м'ясного чи солодкого, то не вважаю, що це важко. |
|
Андрій Мельник, асистент кафедри зарубiжної преси та інформації ЛНУ ім. І. Франка: |
Юля Манько, тележурналіст: |
| - Вважаю, що піст - це випробування насамперед для духовних якостей людини. Це розуміння прийшло давно. Як відомо, напередодні Великого посту, принаймні з часів Середньовіччя, влаштовували карнавали для того, щоб людина могла спалити свої емоції і легше перенести сорокаденне утримання від веселощів. Цікавим завжди було питання, чи піст означає відмову від споживання певної їжі. Сьогодні все частіше навіть від духовних осіб можна почути, що не треба зосереджуватись на цьому, а більше уваги приділяти душі. Погоджуюсь із цим, але усе ж думаю, що не варто повністю ігнорувати "харчову складову" посту. Якщо людина вирішує для себе, що не їстиме скоромних харчів, це розвиває у ній самодисципліну, стриманість, поміркованість. Ці якості, безперечно, допоможуть їй і в духовній сфері. І не лише в часі посту. | - Щороку під час посту я постановляю собі утримуватися від розваг, не слухати музики, не їсти м'яса. Дотримуватися, здавалося б, таких простих речей не так просто, але найважче мені боротися із собою, зі своїми гріховними думками. Також важко розуміти людей навколо себе, співчувати та любити їх. |
|
Юліана Лавриш, студентка магістерської програми екуменічних наук Українського католицького університету: |
| - Найперше у час посту слід відмовитись від того, що для кожного є найважливішим. Для мене особисто найважчим було відмовитись від музики. Кожного разу стримую себе, щоб не увімкнути плеєр чи не завантажити плей-лист. Але я розцінюю піст як час, коли треба відмовитись від чогось одного, щоб зрозуміти щось інше. |
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
