Сьогодні, 13 грудня, день святого апостола Андрія Первозваного. Як довідуємося з Євангелія, він народився у місті Віфсаїді у Галілеї, як і його брат Симон (згодом Петро) був рибалкою.
Андрій спочатку був учнем Івана Хрестителя. Від Івана він дізнався про Ісуса та став першим апостолом, і першим визнав Христа Спасителем (Месією). Тому і став Первозваним.
Андрій був свідком воскресіння та вознесіння Христа, а, прийнявши у П’ятидесятницю Святого Духа, проповідував нову віру серед інших племен та народів. За одною із легенд, апостол Андрій пройшов шлях угору берегом Дніпра аж до місця, де розташований теперішній Київ, та поблагословив це місце.
Проповідуючи Христа, він часто зазнавав наруги, а близько 62 року після Різдва Христового зазнав мученицької смерті на хресті.
Незважаючи, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. Із усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозваного є одним із найбагатших на всілякі звичаї та ритуали: ворожіння на судженого, вгадування долі, а також колись безвинні вияви симпатій, які сьогодні можна кваліфікувати як дрібне хуліганство.
Тож сьогодні “Пошта” запитує у читачів, які з традицій на свято Андрія, на їх думку, варто зберігати?
Сергій Козловський, аспірант кафедри історії середніх віків та візантиністики історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка: |
Катерина Єгорушкіна, казкотерапевт: |
- Важко сказати, які саме традиції на свято Андрія варто зберігати, а які ні. Фактично вони всі є надбанням вітчизняної культури і несуть у собі частинку духовних традицій нашого народу (як християнських, так і язичницьких). І казати, які варто зберігати, а які ні - очевидно, просто не етично. У давнину були так звані андріївські вечорниці, на яких дівчата ворожили, а хлопці робили їм збитки. Слід відзначити, що з усіх свят річного календарного циклу саме день св. Андрія Первозваного з давніх-давен є одним із найтаємничіших, найцікавіших: цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калитою та інші ворожіння. Саме ж ворожіння носило більш розважальний характер і було відгомоном давніх, язичницьких вірувань слов'ян. Варто також пам'ятати, що від початку XVIII ст. Церква вела боротьбу з проведенням таких вечорниць.Традиції власного народу варто вивчати, зберігати, відроджувати (особливо у ХХІ ст.), от тільки не потрібно надто захоплюватися ними і пам'ятати, що часто наші несвідомі дії можуть нести не тільки добро... | - Мені подобається традиція святкової вечері, за якою збираються хлопці й дівчата. По-перше, дівчата мають можливість проявити себе як гарні господині (це актуально і в наш час напівфабрикатів), по-друге, спілкування. Живе спілкування, відчуття один одного, обмін жартами і гарним настроєм. Хто знає, може, святий Андрій поєднає долю когось із учасників навіть без ворожінь? Цікаво, що в цей день хлопцям дозволялося пустувати і навіть робити дрібні пакості. Однак тільки в цей день! Якби хлопці пустували лише раз на рік, а всі інші дні та ночі були чемними - це зробило би щасливими не одних батьків. |
Наталка Якимович, журналіст: |
Ірина Голінчак, студентка: |
- Ми з дівчатами кілька разів ворожили на Андрія. Частково ті прогнози збулися. А ще в гуртожитку ми готували вареники, а в начинку вкладали папірці з приємними пророцтвами. Може, навіть сьогодні наварю вареників та покладу гребінець під подушку. Головне в традиції святкування Андрія не нашкодити! Добре, коли святкування тішить усіх, а не лише тих, хто вкрав ворота у сусіда. | - Чесно кажучи, в мене не дуже позитивне враження про це свято, адже певні традиції нашого народу пов'язані із язичництвом! Особливо я проти ворожіння на Андрія. Колись, в молодших класах із дівчатами пробували ворожити, але згодом я дізналася, що це суперечить християнству. |
Олег Бордун, студент Університету інформаційних технологій та менеджменту м. Жешува (Польща): |
- Нині, мабуть, неможливо позитивно привернути увагу сучасної дівчини, зробивши якусь шкоду на Андрія. Дрібні збитки в ніч на Андрія я колись із друзями робив, але це було не задля привернення уваги дівчини, як у давнину, а лиш для розваги. Щодо ворожіння, то воно суперечить християнству. Тому, гадаю, традиційне святкування Андрія сьогодні неактуальне в сучасної урбанізованої молоді. Андріївські вечорниці залишилися традицією, яка слугує лише для розваги, не для пророкування майбутнього. |