За чесні вибори
Чи готові українці вийти на вулиці з протестами проти влади?
Чи готові українці вийти на вулиці з протестами проти влади?
Сьогодні в багатьох російських містах тривають багатотисячні акції протесту, чиї учасники вважають, що влада сфальсифікувала результати парламентських виборів, що відбулися в країні минулої неділі. Росіяни впевнені, що насправді провладна “Єдіная Росія” набрала значно менше голосів, ніж було офіційно оголошено виборчкомом.
Сьогоднішні акції під гаслом “За чесні вибори” можуть cтати наймасовішим протестним виступом у Росії за останній час. Про намір вийти на мітинг лише в Москві напередодні заявили понад 30 тисяч користувачів “Facebook” і понад 17 тисяч користувачів “ВКонтакте”. Їхні вимоги: переглянути результати виборів у Держдуму, а також звільнити тих, кого затримали під час попередніх мітингів, що вирували в країні на початку тижня, одразу після недільного голосування.
В Україні парламентські вибори через рік. Наскільки вони будуть чесними і прозорими – побачимо. Водночас пам’ятаємо, що цього року Україна вже пережила кілька протестних хвиль. Однак це були, так би мовити, корпоративні протести: підприємців не влаштовував новий Податковий кодекс, чорнобильців та афганців – скасування пільг.
“Пошта” запитує у читачів: чи готові українці вийти на вулиці з протестами проти влади?
|
Брати Капранови, письменники: |
Ірина Бекешкіна, соціолог: |
| - Якщо політичний, економічний, соціальний та культурний тиск на людей не припиниться, а буде зростати, як це відбувається впродовж останнього року, то до виборів може не дійти. Люди вийдуть на вулиці значно раніше. Щодо виборів, то ми маємо досвід виходу на майдани, щоб захистити свій вибір, а маючи досвід, піднятися значно легше. Звісно, після тих попередніх досвідів український народ зневірився, але влада компенсує цю зневіру тим, що ми вже боремося не тільки за свободу, але й за власне існування. |
- Це залежить від того, наскільки чесно відбуватиметься виборча кампанія. Бо й 2004 року люди вийшли не просто тому, що були переконані, що результати виборів сфальсифікували (що показали й екзит-поли), а через брутальність самої виборчої кампанії. Тоді було зрозуміло: усе йде до фальсифікації. Якщо і зараз так буде, то виступи цілком можливі, хоч і не такі масштабні, яким був Майдан. Це залежить ще й від того, якою буде економічна ситуація. Адже якщо людей, м'яко кажучи, задобрять гречкою перед виборами, а бачимо, що є велике бажання таке зробити, то це зменшить кількість охочих протестувати. Інша річ - чи є для того ресурси: чи є ресурси, щоб підвищувати зарплати людям, пенсії.Самі ж результати ніколи не є причиною виступів. Повинні бути, по-перше, настрої, готовність до протестів. Чи будуть вони зростати чи ні - залежить від економіки. По-друге, повинна бути переконаність, що вибори будуть сфальсифіковані в майбутньому, що залежить від характеру виборчої кампанії. І третє - велике розходження результатів виборів з екзит-полами. |
|
Олег Пінчук, скульптор: |
Анатолій Бабинський, головний редактор журналу "Патріархат": |
| - Мій прогноз такий - вибори, як завжди, заберуть багато грошей, а всі обіцянки-цяцянки будуть не виконані. Тому зубожіння змусить людей відстоювати свої права. Можливо, протести будуть не надто масштабні, але те, що вони відбуватимуться в усій Україні - точно. У нашій державі дуже великий контраст між багатими та бідними. Тому, якщо влада не почне думати про людей, це може вилитися у масові протести. У Росії дещо інша ситуація, адже там немає того рівня свободи, щоб був у нас. Та й загалом Україна є більш європейською країною. У деяких верств населення, тих же афганців, чорнобильців, є пільгові нарахування, а решта народу, і це переважна більшість, живе на копійки. Політики, які приходять до влади, повинні пам'ятати про свої обіцянки, адже претензії до керівництва держави є чи не в кожного. А коли інтереси та незадоволення народу збігаються, масовий вибух цілком реальний. | - Хоч сьогодні ми бачимо сильну зневіру, людей у те, що щось можливо змінити, все ж у нас ще жива пам'ять 2004 року. Це дуже потужний прецедент людської солідарності і свідчення того, що зміни можливі і їх можна добитись. Ця пам'ять додає неабиякої відваги. Правда, все залежить від невеликих, але гіперактивних груп, які можуть підняти ширші кола людей. Бо в більшості люди готові підтримати акції протестів, але не готові стати "першими".Повертаючись до настроїв у суспільстві, то сьогодні вони, як це не дивно, найбільш радикальні на сході, батьківщині нинішньої влади. І що прикметно, вони набагато радикальніші, ніж були на заході у 2004-му, це дуже серйозний сигнал владі, яка має там свою основну електоральну базу. Якщо тут, у Галичині, ми схильні терпіти довше, "викручуватись", нарікати на життя і при цьому вчити дітей в університетах і купувати нові автівки, то на сході люди фактично не мають простору "для маневру", їм немає що втрачати. Це дуже серйозно. |
|
Мар'яна Сеньків, львів'янка: |
Ірина Павлович, бухгалтер: |
| - Складно сказати, чи готові українці відстоювати своє право на чесні вибори. Це можливо, якщо люди побачать перспективу. А її стає все менше.Головним мотивом, який може спонукати людей вийти на вулиці, є соціально-економічні проблеми, матеріальні статки, про що свідчать податковий мітинг, протести афганців, чорнобильців та матерів. Якщо влада й надалі буде приймати провокативні закони, звісно, це може підняти на мітинги багато категорій громадян. Проте, чи стануть вони дієвими, інше питання. | - Постійний тиск влади на населення, обмеження наших прав, підвищення рівня злочинності і беззаконності, постійне зростання цін сприяють негативному ставленню громадян до влади. Я вважаю, що більшість українців готова вже зараз вийти на вулицю і відстоювати свої права та інтереси шляхом участі у масових акціях протесту проти теперішньої влади. |
|
Олександра Тамкова, журналіст: |
| - Протестувати наші громадяни можуть, але тільки коли йдеться про ситість їхніх шлунків. Якщо треба відвоювати у влади свою пільгу чи квадратні метри. У питаннях більш широких, як-от перспективи розвитку цілої країни, захист політичних свобод тощо, українці діють за принципами "моя хата скраю", "від мене нічого не залежить", "а що мені за це буде?", "а раптом завтра прийдуть і по голові дадуть!". Кількість людей, які розуміють, навіщо виходити на вулиці, коли в них особисто нічого не відбирають, на жаль, наразі неймовірно мала. А таких авторитетів, які б могли переконати широку громадськість у необхідності протестувати, у суспільстві немає. |
