Гості у погонах

Як ви оцінюєте роботу свого дільничного міліціонера?

Як ви оцінюєте роботу свого дільничного міліціонера?

Українську міліцію пересічні громадяни оцінюють насамперед за діяльністю двох служб, з роботою яких стикаються найчастіше, – мова про дільничних інспекторів та працівників ДАІ. З першими мають справу за місцем проживання, з другими – на автошляхах. 

Зараз на Львівщині до 10 грудня триває щорічна профілактична операція “Візит”, яку, власне, й проводять дільничні інспектори. Її головною метою є профілактика злочинів та їх запобігання. Місцеві шерифи зобов’язані завітати у кожне помешкання, а під час відвідин осель мають залишити візитки з контактними телефонами опорних пунктів та чергових частин, а також тематичні пам’ятки, зокрема про квартирні крадіжки. Як зазначають у прес-центрі обласного управління міліції, особливу увагу правоохоронці зосереджують на оселях самотніх пенсіонерів, адже саме вони найчастіше стають жертвами квартирних шахраїв. 

Міліцейські очільники з року в рік запевняють, що “Візит” є доволі ефективним заходом, натомість чимало мешканців навіть не знають свого дільничного і ніколи його не бачили! Але чи знають шерифи все достеменно про зону свого обслуговування, якщо люди їх не знають особисто?! Звісно, ні.  

“Дільничний має знати територію, а люди – його. У сільських районах громадяни знають свого міліціонера, у Львові – ще не всі… Так званих “господарів території” гнатиму в шию!” – зазначав торік в інтерв’ю “Пошті” головний правоохоронець Львівщини Богдан Щур. 

Усього ж на Львівщині, як зазначають у прес-центрі ГУ МВСУ у Львівській області, несуть службу 663 дільничні, а безпосередньо у Львові – понад 180. Безперечно, у місті куди легше працювати, а ось в області на одного інспектора припадає від чотирьох до семи сіл (!)

Сьогодні “Пошта” запитує у читачів, як вони оцінюють роботу свого дільничного міліціонера?

Руслан Кандибор, голова Франківської райадміністрації м. Львова: 

Ростислав Шпук, фотограф:

- Оцінюю роботу дільничного міліціонера задовільно. Сьогодні при тих обсягах роботи, які вони мають, на звернення з нагальних проблем реагують миттєво. Попри проблеми з транспортом, кадровий брак, люди стараються. Так, наприклад, із 33 дільничних інспекторів, які мають бути у нашому районі, ми маємо тільки 15. - Мені важко оцінити його роботу, бо з нею не стикався, і про дільничного нічого не знаю. Район, де я живу, дуже спокійний і не проблемний. Тому за роки по допомогу чи консультацію до нього жодного разу не звертався. Дільничний - це щось на кшталт ЛКП у формі - з чимось серйозним не допоможе, а з менш серйозним упораємося самі.

Любов Максимович,голова Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи":

Ольга Хворостовська, журналіст:

- На жаль, я не знаю, хто мій дільничний міліціонер. Це не нормально! В кожному підїзді є дошка оголошень, і я вважаю, що вся необхідна інформація про дільничного міліціонера має розміщуватися на цій дошці. Його телефони, координати, час прийому громадян тощо.  - На жаль, про роботу свого дільничного міліціонера нічого сказати не можу, оскільки його не знаю. Рік-два тому у продуктових магазинах нашого мікрорайону були його візитки, а також на дошці оголошень у під'їзді інформація, де і коли до нього можна звертатися особисто, та номери телефонів. Вважаю, що це досить хороший приклад. Сьогодні і цього немає. Щодо мене, то я не знаю в обличчя свого дільничного. І навіть, коли він прийде, не впевнена, що впущу його в помешкання, адже сьогодні купити чи придбати те чи інше посвідчення не проблема. Не знаю, куди телефонувати, щоб з'ясувати, чи справді це дільничний інспектор.

Олесь Гарджук, студент:

Роман Котів, інженер:

- Оцінити?! Спершу я хотів би його хоч побачити, а вже пізніше давати оцінку його роботі. Звичайно, інколи їздить автівка з написом "Патрульна служба". Але, здається, ті серйозні дядьки в погонах приїжджають лише тоді, коли в гуртожитку в когось украдуть ноутбук тощо. Зазвичай маємо спокій від них. Важко говорити про довіру до дільничного міліціонера. От знав би його, то й сказав, довіряю чи ні. По допомогу звернувся б, але, певне, обдумав усе, що він скаже. Людину з хорошими намірами видно відразу, зрештою, як і байдужу. - Дільничного міліціонера мого району я ніколи не бачив, тому його діяльності оцінити не можу. Я мешкаю на вул. Академіка Лазаренка, недалеко від гуртожитків Львівської політехніки. І кілька разів зустрічав там наряди міліції, які штрафували студентів за дрібні порушення.  Але ні форми, ні розпізнавальних знаків на транспорті вони не мали.

Анастасія Хрищук, журналіст:

- Ніяк не ставлюся, адже ніколи його не бачила, не зустрічала. Як на мене, то це лише посада, за яку платять гроші, а результату жодного. Я можу помилятися, але мені здається, що поняття дільничного - учорашній день. Це моя думка. 

 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6893 / 1.62MB / SQL:{query_count}