Краса врятує світ. Так, напевно, було б, якби люди не перетворили красу на бізнес. А так, маємо тепер в додаток до краси ще кілька неприємних речей: хамство, здирництво і все те, що можна об'єднати під тер­міном "туристична інфраструктура". Це про те, що стосується Криму.

Маємо купу мрій, уявлень і планів щодо відпочинку у Криму. Маємо перед очима картинки з надзвичайно красивими кримськими пейзажами. Повторюємо для себе в думках всі ці екзотичні кримські топоніми. Чекаємо, сподіваємось якщо і не на якесь одкровення, то принаймні на хороший і приємний відпочинок. А маємо натомість...

Нє, все ок, Крим - один із, якщо не наймальовничіший куточок України, а точніше - той куточок, який називається ЮБК, южный берег Крыма. І всі ці очікування на одкровення не марні. Так принаймні думаєш собі, коли ти вже вдома (у Франківську, наприклад, як я), коли ходиш старими знайомими вуличками рідного міста і перед очима ще деякий час стоять кримські пейзажі. І якось впадло стає розповідати друзям про другий бік медалі, про Крим без всіх тих природних і рукотворних дивовиж, а з купою проблем, які виникають перед тобою, якщо ти подорожуєш, як то називається, дикуном, якщо ти розумієш, що за такі гроші, які намагаються здерти з тебе тут мало не на кожному кроці, треба сподіватися хоча б на нормальний сервіс. Стає впадло казати, що шкура вычинки не стоит. Стає впадло наводити, як приклад, анекдот про росіян, які приїхали в Карпати покататися на лижах, і ніби все добре, але турбує їх одна фігня і вирішують вони запитати когось у місцевих, чо­му це повсюди тут пише "Нехуй шастать!", а їм відповідають, що це для вас, москалів, "Нехуй шастать!", а для всіх решта - "Нехай щастить!"

Водій маршрутки, якого не влаштувало те, що ми не будемо платити гроші за рюкзаки, які тримаємо на колінах: "Это у вас на майдане "гроши", а в нас здесь - "деньги"!"

Напис на дверях туалету на автостанції в Алушті: "Нашей водой фрукты не мыть и в емкости не набирать!".

Репліка водія біля канатної дороги, якому ми сказали, що не треба нас вночі везти на Ай-Петрі, бо ми заночуємо тут, внизу: "Ну, как хотите, только учтите, что там ходят волки четырехногие, а здесь - двуногие".

Але після таких штук страшенно тішишся, наприклад, напису українською мовою на маленькому папірчику в продуктовому магазині біля автостанції в Алупці: "Ціни вказані в національній валюті".

Ну і звісно ж - найкрутіші тусовки в Криму. Нарід з'їжджається з усього СНД. Панки, хіпстери, растамани і просто цікаві люди тусуються в Лисячій бухті якщо не ціле літо, то мінімум тиждень-два. Сімеїз - українська гей-столиця, якщо не зважати на всіх цих хлопчиків і чоловіків, які ходять обнімаючись чи за руку і цілуються, якщо не напрягатись цим, то там також можна кльово позависати. Дуже мальовниче місце. Мангуп притягує до себе тих, хто цікавиться езотерикою, йогою, медитацією, і просто божевільних. За їхніми словами - це найенергетичніше місце в Україні. Казантип - без коментарів.

Цього року це була моя четверта поїздка до Криму. На наступний рік я хочу поїхати знову. Якщо і не пощастить, то хоча б ще трохи пошастаю.

Франківськ