Проїзний документ як доказ

Чому ви не вимагаєте квитка у водіїв маршруток?

Чому ви не вимагаєте квитка у водіїв маршруток?

Екстрим у громадському транспорті давно став традицією для пасажирів. Львів’яни травмуються у міських маршрутках мало не щодня. Через халатність водіїв, власну необережність або ж просто невдалий збіг обставин горе-пасажири потрапляють до травматологічних пунктів та лікарень із саднами, забоями і навіть переломами. 
Однак добитись компенсації від перевізника не завжди вдається. Саме тому юристи, чиновники й самі перевізники радять пасажирам збирати всі можливі докази прикрого інциденту: прізвище водія, номер транспортного засобу, час, коли стався нещасний випадок, і головне – проїзний документ.  Попри це, пасажири львівських маршруток не поспішають вимагати у водіїв квитки, які у випадку травмування є одним із доказів для тих, хто захоче подавати до суду на відшкодування. 
Сьогодні “Пошта” запитує у читачів, чому вони не вимагають квитка у водіїв маршруток? 
 

Богдан Тихолоз, літературознавець, викладач:

Марічка Карпа, студентка:

- Ніколи не вимагаю, бо, по-перше, ніколи ніхто не перевіряє їх наявності; по-друге, квитків не колекціоную; по-третє, коштів на підставі проїзного документа ніхто не повертає. На жаль, переконаний, що на практиці в нашій країні жоден документ не є жодною гарантією будь-чого. Тому сповідую принцип: "На Бога надійся, а сам не зівай". Хоча, мабуть, варто було б вимагати квитки. Проте більшість цього не робить очевидно, з тих самих причин, що й я. І насамперед - через недовіру до самої можливості в разі потреби захистити свої права.  - Квитка не вимагаю, бо навіщо він?! Усе одно, виходячи з маршрутки, я викину його. Ну хіба що збиратиму їх на згадку. Одного разу їхала в маршрутному таксі, і поляк їхав, який із того радянського квитка так сміявся. Якщо вже робити квитки і давати їх пасажирам, то не такі обрубанці, вибачте на слові, туалетного паперу, а нормальні. Та й водії, коли кажеш, аби дали квитка, починають шукати його бозна-де, втрачаючи пильність. А щодо відповідальності й відшкодування, то, думаю, квиток того не вирішує. На ньому має бути зазначено номер маршруту, іншу інформацію. А там, окрім напису "2 грн", нічого немає.

Богдан Пастернак, журналіст:

Галина Дяків, львів'янка:

- Квиток у водія не вимагаю, оскільки він мені просто не потрібен. Квиток - це доказ того, що ти заплатив у транспорті і можеш спокійно їхати. Як на мене, він просто не потрібен ні водіям, ні людям. Усі повинні бути чесні самі перед собою: заплатив - їдеш. Навіть якщо ти отримаєш квиток, одразу зловиш себе на думці, що сміття в кишенях тобі і так не бракує. Рідко ж трапляються ситуації, коли ти заплатив за проїзд, а водій вимагає заплатити знову. З такими ситуаціями ще не стикався. Зважаючи на це, вважаю "квиткову" систему не зовсім продуманою та ефективною. - Проїзний квиток у водіїв маршруток не вимагаю, бо не вважаю його важливим аргументом. На ньому, окрім порядкового номера, не зазначено жодного фактажу і за потреби комусь довести, що цей квиток із певної машини чи певного номера маршруту, неможливо. Окрім цього, це займає певний час, а оскільки я до роботи доїжджаю у годину пік, коли великий наплив людей, хочеться якнайшвидше зайти в автобус, а якщо пощастить - то й сісти. На жаль, так побудована наша транспортна система.

Ірина Сало, студентка:

Маріан Стрільців, фотограф інформ­агентства LUFA:

- Зазвичай я беру квиток. Однак якщо я попрошу у водія квиток тоді, коли позаду величезна черга людей, які теж хочуть зайти в автобус, а квитки у водія заховані десь далеко і глибоко, то дратуватись буде не лише він, але й люди, які хочуть якнайшвидше доїхати куди їм потрібно. Раніше, коли тільки почалась історія з квитками, водії готували їх заздалегідь або просто залишали на видному місці і пасажир сам міг узяти їх. Тепер, на жаль, так ніхто не робить.
- Не вимагаю квитків передусім тому, що їхньої наявності у пасажирів маршруток ніхто й ніколи не контролює. Часто думаю, як конт­ролюються гроші, які люди віддають за проїзд у маршрутках, і дивуюсь, чому немає системи з квитками. Я ніколи не беру квиток, бо для чого він мені, якщо його ніхто не перевіряє? З іншого боку, в наших перевантажених маршрутках ще перевірок бракує до повного щастя... Але, як варіант, замість квитків можна видавати касові чеки, які водій чи помічник може вибивати за допомогою малого касового апарата в салоні.

Юля Манько, теле­журналіст:

- Знаєте, в нашому місті вже стало "доброю звичкою" їздити у маршрутках без квитка. Не буду гріха таїти, я теж ніколи не вимагаю у водіїв проїзний квиток. А навіщо він мені? Хоча відомо, що добровільно відмовляючись від квитка, я можу заплатити штраф і в разі аварії не отримаю матеріальної компенсації. Навіть не знаю, що має трапитись, щоб українці привчились брати квитки за проїзд.
 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4049 / 1.62MB / SQL:{query_count}