Медіа без паперу
Чи буде для вас втратою зникнення друкованих видань?
Чи буде для вас втратою зникнення друкованих видань?
До 2040 року друковані мас-медіа зникнуть. Їх замінять безперервні або контрольовані читачем потоки інформації, що доставлятимуться безпосередньо на екран мобільного, планшета чи комп’ютера. Такі прогнози нещодавно озвучили в ООН, Всесвітній асоціації редакторів і видавців та під час Третього всеукраїнського газетного конгресу.
Хоча ідея “смерті газет” віддавна розвивається низкою зарубіжних соціологів та медіа-експертів, у нас вона до недавнього часу не мала багатьох прихильників. Сьогодні вплив та поширеність друкованих мас-медіа підважують нові електронні ЗМІ. Кількість видань, тиражі, увага читачів, реклама – із кожним роком преса втрачає “старі території”.
Україна не стоїть осторонь процесу. Лише за останні три роки вітчизняна друкована періодика втратила 30% докризових продажів, понад 30% надходжень від реклами. Натомість зростає відвідуваність та інвестиції в інтернет-портали. Очевидно одне: якщо преса і не зникне, вона прилаштує свою природу до нових реалій.
Відтак сьогодні “Пошта” запитує читачів: чи буде для вас втратою зникнення друкованих медіа?
|
Андрій Корнат, голова ЛКО НРУ, депутат Львівської обласної ради: |
Анатолій Капелюшний, доцент ЛНУ ім. І. Франка, кандидат філологічних наук, член Національної спілки журналістів України: |
| - Я думаю, що цього не станеться. Позаяк ми й сьогодні, живучи в ХХІ ст., бачимо зовсім непритаманні форми й засоби виробництва, які нормально співіснують із сучасними засобами. Давайте заїдемо у наші рідні села і подивимося, як сьогодні селяни користуються кіньми, сапками, лопатами й іншим, здавалося б, архаїчним реманентом. Поряд із цим у нас є сучасна техніка, є комп'ютери, інтернет... Нічого не зміниться і через 30 років. Поряд із новими формами подання інформації існуватимуть і друковані медіа. Суспільство, у якому живемо, за жодних умов не зможе перескочити через ті природні речі, які у ньому закладені. Люди ніколи не будуть однаковими за сприйняттям інформації, за способом мислення. Навіть у ХХІІ ст. люди потребуватимуть друкованих ЗМІ. Для мене спосіб донесення інформації у вигляді газет є природним і доступним. Починаючи з дитячого віку, люди сприймають інформацію наочно. Ми не зможемо подолати ці потреби людської природи. | - Для мене буде втратою зникнення друкованих ЗМІ. Я звик до газет. Хоча читаю інтернет-видання, але звичка читати газети і журнали не пропала. Рано чи пізно стане одне універсальне медіа, яке включить у себе всі мультимедіа. Радіо, телебаченню і газетам загрожує одне, що вони перетворяться на складник одного медіа, яке називатиметься чи то інтернетом, чи чимось іншим. Однозначно, тенденція така - у багатоманітності сила! Що більше медіа, то краще. До того ж навіть у Росії є великі потуги всі медіа піддати нищівній цензурі. Друковані медіа пишуть, що хочуть, а от найбільш доступне масове, розважально-інформаційне медіа - телебачення - на нього наклали лапу держава і "Газпром". Не буде друкованих медіа - не буде свободи слова! Насамперед преса забезпечує свободу слова, оскільки розрахована тепер не на найширше коло, а на більш освічене інтелектуальне коло читачів. Таким чином вона забезпечує читачам незалежність від держави, від думки держави. |
|
Тарас Возняк, культуролог, редактор журналу "Ї": |
Ірина Ваньо, студентка: |
| - Дійсно, такі процеси відбуваються, хоча це ще не означає, що газети справді зникнуть. Якоюсь мірою це нагадує "відносини" театру та кіно: з'явилося кіно, телебачення, вже воно в інтернет перейшло, але театр і далі існує. Те саме і щодо взаємин електронної книги та простої. Я думаю, новина про смерть перебільшена. Хоча з іншого боку, основний інформаційний потік уже йде через електронні ЗМІ. І воно так і триватиме далі. Інше питання, якою мірою електронні ЗМІ можуть давати нам аналітику, наскільки легко це читатиметься. Адже аналітика - це не коротке повідомлення на 800 знаків. У цьому сенсі перспективи для газет залишаються. Преса повинна адаптуватися, зараз вона перестає бути найбільш гарячим новинним каналом, але і далі може існувати. Що ж стосується мене (та й когось іншого), новини значно швидше дізнаюся з інтернету, ніж з телебачення. Парадокс полягає у тому, що інтернет поступово з'їсть не лише газети в тих формах, в яких вони були, але й телебачення у тому варіанті, який зараз існує. Адже ТБ лише ввечері скаже те, що я блискавично довідався на своєму робочому місці. | - Як на мене, зовсім ні. Я вже кілька років не читаю газет, а всю інформацію черпаю в інтернеті. Тут тобі і текст, і можливість прокоментувати подію, і сякий-такий сюжет. Газета віджила своє, проте навряд чи вона зникне. У суспільстві ще довгі роки залишатиметься частина консерваторів, яка любить почитати газету в туалеті або в парку на лавочці. |
|
Ольга Ткачів, філолог: |
Тарас Тополя, соліст гурту "Антитіла": |
| - Звісно, буде! Не завше є час і доступ до інтернету, а коли маєш із собою газету чи часопис, то не втратиш актуальної чи корисної інформації. Більшість людей використовує різноманітні інформаційні сайти, розпочинаючи свій ранок, і вважає пресу неактуальною, але тут всім не догодиш.Я б не хотіла, щоб друковані медіа зникли, вони потрібні. Так само і друковані книги, бо не можу читати електронні, не сприймаю такий формат. Приємне відчуття, коли береш у руки якісну газету чи журнал, а не вдивляєшся годинами в екран ноутбука, шукаючи потрібну інформацію. Тому пишіть, а ми читатимемо, незважаючи на різноманітні ноу-хау! | - Актуальність друкованих медіа пропорційно залежна від розширення покриття швидкісного інтернету і всіляких електронних ґаджетів, які можна використовувати як інструмент доступу до нього. Адже сучасна людина ліпше промоніторить кілька думок в інтернеті, аніж читатиме здебільшого упереджену інформацію від журналіста одного друкованого видання. І з кожним роком перевага все більше і більше буде надаватися інтернету, такі вимоги сучасного споживача інформації. Тому в майбутньому виграють ті видання, що паралельно з паперовими газетами чи журналами запустять інтернет-портали. |
|
Оля Муранець, продавець: |
| - Доки люди читають газети, доти вони не отупіють цілковито. Ввважаю, що газети дуже потрібні, просто не уявляю свого життя без них. Більше довіряю газетам, ніж телебаченню, яке просто виховує пасивних споживачів інформації. Телесюжет показали і забули, а газетний текст можна уважно перечитати, з користю використати інформацію, і ще друзям дати прочитати. Хоча люди не мають грошей, але, думаю, свідомий громадянин завжди знайде 2 грн на щоденну газету. |
