Резолюція щодо Тимошенко
Як ви ставитеся до узалежнення підписання Угоди про асоціацію від перегляду вироку Тимошенко?
Як ви ставитеся до узалежнення підписання Угоди про асоціацію від перегляду вироку Тимошенко?
Депутати Європейського парламенту цієї середи прийняли резолюцію щодо “поточної ситуації в Україні”. У ній європарламентарі висловили “занепокоєння” судовими процесами в Україні, зокрема, тривалим перебуванням під вартою екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та вибірковим застосуванням закону до колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Найцікавіший пункт документа стосується прив’язки підписання Угоди про асоціацію до перегляду вироку Тимошенко: “Якщо не буде переглянуто вирок Юлії Тимошенко, це поставить під загрозу підписання Угоди про асоціацію та її ратифікацію, ще більше віддаляючи країну від реалізації її європейської перспективи”.
Як це часто буває, кожен у документі побачив своє, ближче. Опозиційні депутати стверджують, що резолюція підтримує прагнення українського народу і критикує дії влади. Навіть більше, це “останнє попередження владі на чолі з Януковичем”. Вітчизняне МЗС акцентує, що текст документа дає зрозуміти – євроінтеграційний рух не зупинено (про що було чимало розмов минулого тижня після того, як стало відомо, що важливий візит Януковича у Брюссель перенесено до кращих часів).
Сьогодні “Пошта” запитує читачів, як вони ставляться до узалежнення підписання Угоди про асоціацію від перегляду вироку Тимошенко?
|
Віктор Небоженко, політолог, керівник соціологічної служби "Український барометр": |
Оксана Назаркевич, економіст: |
| - Євросоюз сам собі хазяїн і саме таким чином виражає свою думку, розглядаючи справу Тимошенко не як результат боротьби із корупцією чесних донецьких патріотів, а як політичний процес, у якому задіяні суди. Не думаю, що тут має велику роль персона Тимошенко - не важливо, кого судять. Загалом, по-перше, Євросоюз має право на власну точку зору, а по-друге, він у цьому випадку відзначає використання суду в політичних цілях. А в тому, що у нас і далі будуватимуть євроінтеграційні плани із Брюсселем, можна й не сумніватися. Якщо Брюссель дружив із Мубараком і Каддафі, то чому б йому не дружити із українськими президентами і прем'єр-міністрами - нічого страшного не буде. Відтак переговори щодо інтеграції України в ЄС триватимуть, незважаючи на небезпеку Митного союзу і на невдоволеність ЄС використанням судів. А от санкції у будь-якому випадку будуть, але не публічні. Адже публічні санкції вимагають згодом і публічного звіту. | - Українцям відомо, що судова система в нашій країні корумпована, але, ніде правди діти, Юлія Тимошенко не є дзеркально чистим політиком, тому надто перейматися її долею не треба. Думаю, у в'язниці вона довго не затримається і, як завжди, знайде вихід із ситуації. При підписанні Угоди про асоціацію ЄС насамперед має звертати увагу на соціально-економічну, а не політичну ситуацію в Україні. Не потрібно прив'язувати долю нашої держави до вироку Тимошенко. Думаю, у Європарламенті це розуміють. |
|
Михайло Галущак, студент ЛНУ ім. І. Франка: |
Анатолій Романюк, політолог, професор кафедри політології ЛНУ ім. І.Франка: |
| - Безперечно, що не нормально. Але в історії це аксіома. Історія - це насамперед люди, і чим більша людина, тим більше вона "вплутує" інших людей, і, звісно, тим більша у неї повинна бути відповідальність. Чого не скажеш про Тимошенко. Бо на її теперішньому місці у 2005-му мала бути ледь не вся Партія регіонів. А сьогодні через її ПРиБЮТи кількарічної давності ми повинні нести відповідальність.Рівень підтримки Партії регіонів істотно знижується, і все йде до того, що на другу осінь в Україні буде нова влада. І наше головне завдання зробити все, щоб ця нова влада не була новою-старою. Українській опозиції, безперечно, потрібний новий лідер - "діти Кучми" та їхні цінності повинні відійти у минуле! | - По-перше, Європейський Союз є дуже прагматичною структурою. По-друге, він поряд із власною раціональною позицією завжди зважає на позицію громадської думки, зокрема в тих питаннях, які стосуються європейських цінностей. Ця резолюція є відображенням обох цих частинок. З одного боку, звертається увага на проблеми, які існують із демократією в Україні, а з іншого - підкреслюється зацікавленість у співпраці з Україною. Відтак документ можна трактувати в різний спосіб. Опозиція може казати, що в ньому є все, що їй хотілося, хоч і не повною мірою. Своєю чергою, влада може говорити, що є результати домовленостей з ЄС, є перспектива подальшої співпраці, а тому нібито Європейський Союз ставиться із таким розумінням до внутрішніх проблем, які існують у країні. Зрештою, те, що й звучить сьогодні у коментарях української влади. |
|
Ірина Горак, киянка, громадська активістка: |
| - Буду лаконічною: ця ситуація є дійсно обурливою і яскраво вказує на проросійський курс наших чиновників. Прикро, що через цей випадок Україна вкотре постала як недемократична держава. |
