Рівно через рік в Україні відбудуться вибори до Верховної Ради. Кандидати у депутати знову обіцятимуть українцям гарне життя в обмін на їхні голоси. Сьогодні достеменно не відомо, за якими правилами відбуватимуться парламентські перегони, чи громадяни знати­муть за кого вони голосують, чи їхній вибір буде купівлею кота у мішку.

Наразі у ВРУ триває реєстрація виборчих законопроектів. Останнім цього тижня зареєстровано законопроект про вибори народних депутатів за відкритими регіональними партійними списками і прохідним бар’єром у 3%.

Авторами відповідного законопроекту є дев’ятеро народних депутатів від опозиції. Відповідно до цього документа, партія спочатку має висунути загальнодержавний список кандидатів, а потім розподілити кандидатів за регіональними виборчими округами. Проект закону пропонує утворити 30 таких округів. При цьому кожен з кандидатів може увійти тільки в один регіональний список. 

За словами авторів законопроекту, головним досягненням цього документа є саме пропозиція про голосування за відкритими партійними списками. 

“Це означає, що люди більше не голосуватимуть насліпо за закритий партійний список, в якому відома тільки перша п’ятірка кандидатів. Із відкритими списками виборці отримають право позначити саме того єдиного кандидата від партії, якого вони хочуть бачити своїм представником у парламенті”, – пояснив “нашоукраїнець” Віктор Матчук.

Сьогодні “Пошта” запитує у своїх читачів про те, як вони ставляться до ідеї виборів народних депутатів за відкритими списками? 

Олексій Антипович, керівник соціологічної групи "Рейтинг":

Ірина Ільницька, політолог:

- Виборчих систем за відкритими списками є доволі багато - регіональні, національні. Однозначно, ця система є кращою, ніж проста пропорційна чи партійна система виборів, коли виборець ставить галочку у бюлетені за ту чи іншу партію. А при відкритих списках виборець має змогу проранжувати місцевих лідерів, які балотувалися на певній території від тієї чи іншої партії. Щодо львів'ян, то вони однозначно підтримують мажоритарну систему. На їхню думку, було б краще, якби депутати мали відповідальність перед виборцями. У цьому вони вбачають можливість бачити і свій вибір, і відповідальність, яку вони покладають на депутатів. Ми можемо говорити про те, наскільки ці депутати є відповідальними, наскільки дієвим є механізм їхнього контролю та їхнього відкликання. Відкриті списки для громадян є не дуже зрозумілими. Інформації у людей про це дуже мало. Відповідно, якщо ставити питання людям про те, яку систему виборів вони б підтримали, то більшість би відповіла, що мажоритарну або змішану.

- Звичайно, що вибори депутатів за відкритими списками для нашої корумпованої політичної і виборчої системи великий крок вперед. Виборці матимуть можливість бачити, кому вони віддають свої голоси. Звичайно, і відкриті виборчі списки мають свою специфіку і не лише позитивну. Порівнюючи наше виборче законодавство і передвиборні перегони із країнами Європи, стає дуже сумно. Нам дуже далеко до такого поняття, як політично культура, справедливість і об'єктивність.

Наталія Власенко, кореспондент журналу "Країна":

Оля Гнатів, учитель англійської мови:

- Однозначно - я за відкриті списки. Вже досить вибирати охоронців і водіїв нардепів попереднього скликання. Хоча оця "тьомна" з плюсуванням до загального списку мені не дуже до душі. Та й взагалі, я не є прихильницею мажоритарних округів, адже така система - це зручна лазівка для корумпованості та використання адмінресурсу на місцях.

- Те, що виборчі списки будуть відкриті, - це добре. Можливо, справді це крок до демократії. Просто українці такі перевантажені проблемами: де заробити гроші, знайти роботу тощо., що більшість людей не надає значення цій події. Відомо, що наші обранці дбають лише про власне збагачення. І хто би не прийшов до влади, за якими списками, навряд чи буде чесно працювати для українського народу. Питання повинно бути в іншому: чи зміниться життя людей?