Герої в серцях!
Чому, на вашу думку, теперішня влада так не хоче, аби Шухевич та Бандера були Героями України?
Чому, на вашу думку, теперішня влада так не хоче, аби Шухевич та Бандера були Героями України?
Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) цього тижня поставив “остаточну процесуальну крапку” в резонансних справах щодо визнання незаконними указів президента України Віктора Ющенка про присвоєння звання Герой України Романові Шухевичу (1907 – 1950) – головнокомандувачу Української повстанської армії і Степанові Бандері (1909 – 1959) – лідерові Організації українських націоналістів. Про це повідомив донецький адвокат Володимир Оленцевич.
За словами захисника, 12 жовтня під час судового засідання у Вищому адміністративному суді України йому було офіційно повідомлено, що колегія суддів ВАСУ своїми визначеннями відмовила у допуску до провадження Верховного Суду України заяв (серед авторів заяв був і третій президент України Віктор Ющенко) про перегляд двох ухвал Вищого адмінсуду, що стосуються героїзації Шухевича і Бандери.
“Тепер можна сміливо говорити про повну відсутність будь-яких процесуальних можливостей у законодавстві України для скасування судових рішень про незаконність указів президента України Віктора Ющенка про присвоєння звання Герой України Романові Шухевичу та Степанові Бандері”, – прокоментував рішення Вищого адмінсуду адвокат Оленцевич.
Таким чином влада нарешті реалізувала свій давній задум – дискредитувати тих, хто боровся і віддав життя за незалежність України і хто є беззаперечними героями в серцях мільйонів українців.
 Андрій Корнат, голова ЛКО НРУ, депутат Львівської облради:
|
 Володимир Ар'єв, народний депутат України:
|
| - Я перефразую ваше запитання. Чому Степан Бандера і Роман Шухевич не хотіли би, щоб українська влада давала їм звання Героїв? Бо вони є такими ж великими постатями, як Володимир Великий, княгиня Ольга, Іван Мазепа та інші велетні української історії. Чи потребує Іван Франко, Андрей Шептицький, Йосип Сліпий, Євген Коновалець визнання цією владою свого внеску в побудову справжньої української національної держави? Ні. Я переконаний, що українська нація ніколи не поставить під сумнів цей внесок. Бандеру судив польський суд, московський суд, тепер його засуджено донецьким судом, але сьогодні його засудили іменем України. Я ставлю під сумнів це поняття України, іменем якої засудили Бандеру і Шухевича. Що це за країна, яка судить своїх героїв?! | - Їм байдуже - і це найгірше. Навіть гірше, ніж ненависть до героїв. Ця влада робить значно жахливішу річ - витирає об героїв ноги, використовуючи їх у своїх політтехнологіях. У даному випадку - це спроба спровокувати націоналістичні сили на Покрову, якраз тоді, коли оголошено святкову ходу в Києві. |
 Віталій Портніков, політичний аналітик: |
 Ярослав Грицак, історик:
|
| - Я вважаю факт існування звання Героя України совковим рудиментом, і для мене боротьба навколо цього звання є найкращою характеристикою справжнього стану українського суспільства від Львова до Донецька включно. |
- У цій ситуації я бачу дві ключові речі. Перша - для значної частини "регіоналів" та керівництва країни Бандера та Шухевич не є героями. Це не їхні герої. Вони у це щиро вірять і щиро ненавидять Бандеру, Шухевича й УПА. Друга, пов'язана із цією ситуацією, річ - це існування відвертої політичної маніпуляції. Приймаючи такі рішення, країну розколюють, адже ніщо так не розколює Україну, як пов'язані із Другою світовою війною образи та події, зокрема - діяльність УПА. В розколеній Україні легше тримати владу. Сьогодні слід посприяти тому, аби ця влада пішла. Для цього слід організувати "широкий фронт", адже ні один регіон, ні одна окрема політична сила не здолають таку владу. А зараз політичний опір неможливо організовувати навколо історичних речей, бо історія нас поки ще ділить - ми повині організовуватись навколо інших цінностей. Тому я вважаю, що передусім слід змусити піти цю владу, а тоді вже можемо спокійно вести дискусію. Не кажу, що така дискусія буде легка, але вона буде вільна. За сьогоднішніх умов подібна дискусія не є ані вільною, ані потрібною - це трата часу.
|
 Тарас Антошевський, директор Релігійно-інформаційної служби України:
|
 Андрій Сидор, радник міського голови Львова з питань культури і туризму:
|
| - Нинішня влада має зовсім інші цінності. Вона ще є совєтською, а я б сказав, совковою. Особливо деякі представники, як, наприклад, міністр освіти. Звичайно, для них це антитеза. Їхніми героями є ті, з ким Степан Бандера і Роман Шухевич боролися. Якщо нинішня влада прославляє тих людей, які винищували все українське, то для них Шухевич і Бандера, звичайно, будуть антигероями. Інша річ, що Бандера і Шухевич отримали звання Героя України за таких обставин, коли це не був крок до об'єднання України чи крок для того, щоб довести, хто такі вони є і що зробили для нас. Нація має мати одних героїв, а це той випадок, коли різні частини України мають різних героїв. Хоча треба зазначити, коли один із телеканалів проводив конкурс визначаючи, хто ж є славетним українцеми, саме Бандера набрав найбільше голосів і лише в останній момент результат підправили на Ярослава Мудрого. | - Думаю, що влада заплуталась у власних помилках. Шухевич і Бандера - це фігури, якими лякали виборця у боротьбі за голоси. Відповідно, відступати від своїх слів вони не будуть. Але Шухевич, Бандера і не лише вони - справжні герої у свідомості людей. Через 50-100 років суспільство не пам'ятатиме жодного із сьогоднішніх правителів, а герої залишаться Героями. І це головне. |
 Максим Циберко,журналіст:
|
 Богдан Юрочко, журналіст:
|
| - Кожен громадянин України має право на власну точку зору та власне прийняття чи неприйняття тієї чи іншої історичної постаті. Проте коли ми говоримо про можновладця, високопосадовця, то він має керуватися у своїх діях, висловах лише державними інтересами й чітко відокремлювати своє державницьке ставлення. Сьогодні ми бачимо, коли особисте неприйняття Романа Шухевича та Степана Бандери бере гору над державницькими інтересами. Безумовно, потрібно говорити про причини такого ставлення до історичних осіб. А це - радянське виховання, як загальноосвітнє, вишівське, так і родинне. Місцина, в якій ріс і виріс той чи інший політик. Тотальне інформаційне випещування радянськими та й нинішніми образами "ворогів", "убивць". І найголовніше, це небажання подивитися по-новому, без цензури, на названі вище особистості. А отже, натомість маємо завчене з радянського часу бурмотіння про "ворогів народу". |
- Та владі байдуже до Бандери, Шухевича, Кузнєцова чи Ковпака. Їм - аби тримати нас у напрузі. Степан Бандера та Роман Шухевич є тими постатями, які спроможні спричинити в усього населення країни якусь емоційну реакцію. А реакція людей - це капітал партій усіх спектрів. Дали медаль - Схід на рогах! "Голосуймо за комуністів, проженемо аранжоїдних бєндєровцев"! Забрали медаль - клюмба береться за вила! "Геть донецьку банду! Свобода!" Ось і підігріли людей до наступних виборів. Для нас, мешканців Галичини, Бандера - не просто людина, а цілий рух. Це загальна назва. Отже будь-які маніпуляції з іменем провідника відразу екстраполюються на всіх нас, бандерівців. От тому ми так гостро сприймаємо. От тому вони і маніпулюють. Повірте, якби влада побачила, що рівень електорально корисних емоцій зросте ще більше, вона б їм золоті пам'ятники ставила, а прах у Межигір'я перевезла. Почекаємо, може, наступна влада підігріватиме українців саме таким чином. |
