Кому Ви довіряєте свою оселю, їдучи у відпустку?
Нещодавно, прибувши на виклик, співробітники Державної служби охорони виявили п’яного квартирного злодія. Як з’ясувалося згодом, злочинцю засмакували дві пляшки горілки господарів. І як наслідок, він не те, щоб щось украсти, але й піднятися самостійно не зміг. Сценарій цього злочину практично став анекдотом, де одним пострілом було вбито двох зайців: з квартири нічого не пропало, та й злодія затримали “на гарячому”.
Повідомлення про квартирні крадіжки з’являються практично щодня. Щоразу ситуація загострюється влітку, адже всі стараються кудись виїхати з міста на відпочинок. Часто трапляється і таке, що робітник, який порається у вас на подвір’ї чи біля під’їзду, працює за сумісництвом навідником у злодіїв.
Тож нехтування елементарними заходами охорони житла може стати причиною втрати грошей, коштовностей, ювелірних прикрас та побутової техніки. З року в рік удосконалюється система охорони домівок, однак злодії також стають все професійнішими і винахідливішими. Покидаючи місто та їдучи на море чи в гори, ми зазвичай довіряємо свою квартиру батькам, тітці, свекрусі, друзям чи сусідам. Аби вберегти помешкання від злодіїв на період відпустки, залишають увімкнене радіо, виставляють таймер роботи телевізора чи освітлення кімнат. Також є випадки, коли помешкання залишають під охорону спеціальним службам. Варіантів багато.
“Пошта” поцікавилась у своїх читачів: а кому Ви довіряєте свою оселю, їдучи у відпустку?
Володимир Зуб,
начальник управління охорони
здоров’я ЛМР:
– На цій роботі в мене немає можливості піти у відпустку більше ніж на два тижні. Тому запрошувати когось спеціально дивитися за квартирою особливої потреби немає. Єдине питання, яке потрібно вирішити на цей час, це зробити запаси корму для папуг. У нас на кухні живуть дві папужки-“нерозлучниці”, і треба залишати їм достатньо їжі й води, щоб не померли. Врешті, чогось дуже коштовного в квартирі ми не зберігаємо. Є, звичайно, телевізор, відеомагнітофон, інша побутова техніка, але її на ланцюг не прив’яжеш. Ми щільно закриваємо вікна, двері та їдемо.
Петро Адамик,
депутат
Львівської міської ради:
– Однозначно довіряю свою оселю, не сприйміть це за рекламу, Державній службі охорони. Це найадекватніша річ, на мій погляд, сьогодні. Можна також страхувати житло, але враховуючи, як страхові компанії виплачують відшкодування, вважаю, що ДСО цілком достатньо. За моєю квартирою наглядає також домогосподарка, яка раз на тиждень прибирає в мене вдома, наглядати стараюсь і сам. Та коли від’їжджаю з дому, то просто натискаю на пульт – і за моїм житлом наглядає ДСО. У разі чого чотири хвилини – і хлопці вже є. На ринку охорони зараз є багато приватних фірм, сьогодні з цим узагалі немає проблем.
Іван Лозинський,
голова Личаківської РА:
– Маю надійну сигналізацію в квартирі. Радив би всім це зробити. Недорого – до 100 грн на місяць, зате спокійно їдеш, спиш, відпочиваєш. Стосовно домашніх тварин, то маємо маленького песика. Торік на час відпустки я віддавав його родичам, і вони за ним доглянули. Як буде цього року, не знаю, бо не знаю, чи взагалі буде відпустка, оскільки я перейшов на нову роботу.
Орест Лаврів,
асистент кафедри телекомунікації
НУ “Львівська політехніка”:
– Коли прямую на відпочинок, то житло здебільшого добре зачиняю і прошу сусідів за ним наглядати. Не хочу впускати на час відпустки туди когось стороннього. Якщо є можливість, прошу родичів деякий час пожити у мене.
Володимир Гірняк,
депутат Львівської міської ради:
– Я з дружиною та дітьми саме завтра їду відпочивати. Ми всією сім’єю відпочиватимемо у Карпатах. Своє житло ставимо на сигналізацію. Власне кажучи, цим займається дружина. Якихось особистих цінностей удома я не зберігаю. Тому за охорону житла, чесно кажучи, не переживаю.
Денис Харчук,
речник ГУ МВСУ у Львівській області:
– Важко сказати, бо у відпустку не їду. Але загалом довіряю квартиру родичам. Якихось спеціальних засобів охорони квартири не маю, моя квартира на видноті у сусідів – це четверо бабусь, які завжди сидять на балконах і бачать, хто до кого й коли заходить. Скажу так, сторонній по нашому подвір’ю не пройде. Якби цих бабусь не було і я жив у новому будинку, то поставив би квартиру на сигналізацію Державної служби охорони.