У гарячу пору відпусток не всім трапляється нагода вирватись від щоденної роботи і поїхати кудись із сім’єю. Водночас, позбавляти дитину шансу провести кілька тижнів на морі чи в горах батьки теж не хочуть. У таких випадках матусі й татусі сподіваються на дитячі табори. Проте, доки діти відпочивають та веселяться, для батьків перебування
їхнього чада поза домівкою може перетворитись на суцільне хвилювання. Велика відстань, відсутність належного контролю за дитиною, не домашнє харчування – не єдині приводи для хвилювання. Ще б пак, саме влітку в таборах усе частіше трапляються випадки масових отруєнь.
Зрештою, інциденти бувають не лише в українських таборах, але й за кордоном. Так, цього тижня у болгарському таборі, що у м. Кітен, сталося масове отруєння: постраждало кілька десятків дітей із різних країн, із них – 10 українців.
Сьогодні “Пошта” запитує читачів, чи не бояться вони відправляти своїх дітей у літні табори.

Лілія Качмарик,
начальник відділу обліку та звітності департаменту

економічної політики Львівської міськради:
– Я відправила свою доньку в літній табір в Карпати. Звичайно, перед тим я поцікавилась інформацією: в якому стані є табір, в яких умовах житимуть дітки, хто з ними працюватиме... Відгуки були позитивні. Тішусь, що це у Славському і недалеко, тому я можу відвідувати доньку що вихідних. Відпочиватиме вона там 14 днів. Сподіваюсь побачити свою дитину оздоровленою, відпочилою та щасливою. Там дуже красиво, просто неймовірна природа, тому я впевнена, що все буде добре.

Ірина Маруняк,
голова Галицької райадміністрації
м. Львова:
– У мене є дві доньки, одна вже доросла, до таборів не їздить, а інша (їй тринадцять) позаминулого року відвідала один із них і повернулась дуже задоволена. Такий відпочинок дає дітям можливість поспілкуватися з ровесниками, знайти  друзів за межами Львова чи області. Крім того, перебування в абсолютно новому оточенні, без мами і тата – чудовий досвід самостійного життя. Тому жодних застережень стосовно відпочинку в таборах не маю.

Ганна Шендер-Блінова,
студентка, мама:
– Звичайно, щоб довірити свою дитинку невідомим людям, треба бути обачними і зважити всі варіанти поїздки. Чоловік (і я його підтримую) впевнений, що набагато безпечніше відряджати дітей на відпочинок із палатками, ближче до природних умов, коли за ними будуть наглядати кваліфіковані люди (щось на кшталт “Пласту”). Це допомогло б виховати у дитині любов до природи і навчило б виживати у несприятливих умовах. Менш вдалий варіант для літнього табору – ночівля в старих приміщеннях. Хтозна, які там умови і види “паличок”? Ми залюбки відправлятимемо наше чадо у хороші літні табори, аби йому це подобалось.

Наталія Войтович,
викладач ЛНУ ім. І. Франка:
– Я ніколи не задумувалась над тим, щоб відправити свого сина в літній табір. Він ходив у табори при школі та при церкві, проте кудись далеко – ні. І взагалі, літній табір, дитина і я – речі несумісні. Відправляю сина на літо в село.   

Корнелія Андріїв,
домогосподарка:
– Посилати дитину до табору – це відповідальність. Але з іншого боку – це успішний крок до становлення її як самостійної людини. Я вважаю, раз чи двічі спробувати можна, але не раніше 11 – 12 років.
Звичайно, наслідки можуть бути різноманітні, але мій син із табору нічого, крім сережки у вусі, не привіз і ні в якому разі не споганився, чого боїться багато матерів.