Три роки тому бельгійський фахівець Філіп де Ру зазначив, що освітлення у Львові використовують радше як допомогу транспортним засобам уночі. Підсвітка архітектурних споруд фрагментарна, і через неї будівля втрачає свою суть. Проте місто змінюється в позитивному напрямку. Адже за три роки львівські фахівці облаштували освітлення багатьом пам’яткам історичного та культурного значення, серед яких Домініканський собор, церква Святого Юра, церква Святого Андрія та вежа Корнякта. В рамках підготовки до Євро-2012 львівська влада далі працює над освітленням архітектурних пам’яток. Нещодавно світло встановили на церкві Св. Михайла. Проте не всі архітектурні об’єкти підсвічені якісно та відповідно до чинних норм. Світло деяких будівель зроблене з численними порушеннями. Сьогодні “Пошта” запитує у читачів, наскільки вдалим є підсвічення архітектурних пам’яток у Львові?
Аліна Небельмес, журналіст:
– Коли у Львові вперше підсвітили пам’ятку архітектури – Домініканський собор, то для львів’ян це стало яскравою подією. Були справжні урочистості. Розповідали, що пам’ятка змінюватиме кольори – їх буде близько ста. І хоч кольорів було і є значно менше, на той час, чотири роки тому, ніхто не смів сказати, що ця підсвітка – нездала. Хіба іноземцям одні молоді люди розповідали, що ця церква має “кислотне” освітлення. По-іншому підсвітили церкву Св.Андрія (комплекс бернардинів). А зникнення дерев перед храмом, що дуже прикро, дозволило бачити підсвічення ще від вул. Князя Романа. Ця нова підсвітка, що мала три кольори (білий, помаранчевий та зелений), підказала мешканцям і гостям міста, що вона є кращою, бо акцент зробили не на кольорове підсвічення, а на вітражі, яких раніше майже не було видно, і на скульптури.
Сьогодні підсвічених пам’яток є з добрий десяток. Але по-справжньому несподіваною і гарною для мене є вежа Корнякта. Її колористика вночі справляє сильне враження, людина розуміє, наскільки чудовою є архітектура дзвіниці, вдало підібраний колір (хоч я не знаю, чи він є рідним для вежі) додає бонусів до прекрасного враження про місто.
Нині, зважаючи на кількість підсвічених об’єктів у Львові, приємно гуляти ввечері вулицями міста, порівнювати свої денні і нічні враження. Однак думаю, що з часом доведеться змінити не дуже вдалу підсвітку на кращу.
Ірина Чулівська, активістка ГР “Відсіч”:
– У Львові прекрасна архітектура, але навіть самі львів’яни через щоденні турботи не завжди помічають цю красу. Дуже люблю гуляти ввечері центром міста, тому підсвічення найкрасивіших об’єктів підтримую. Кажуть, Львовом треба ходити з піднятою головою, бо все найгарніше є наверху будівель. І однорідне світло якраз підкреслює велич пам’ятки, виділяє її серед інших, зазвичай, похмурих споруд. А от кольорове підсвічування Ратуші вважаю поганою ідеєю. Навіщо приховувати таку красу за синім та жовтим кольорами?
Юрій Залізняк, кандидат філологічних наук, журналіст:
– Ідея перебрати досвід інших є непоганою. Але її втілення могло би бути ліпшим: не завжди слід елементи освітлення брутально вбивати в столітні стіни, прокладати кілометри дроту і гнатися за яскравістю кольорів. Можна було б спромогтися на сонячні батареї для підзарядки ламп і для культових споруд підібрати відповідні кольори без натяку на блимання ялинкових прикрас. Водночас це запитання змушує мене до самостійного складання рейтингу підсвічених споруд міста – одного вечора вийду на оглядини.
Ярослав Федоришин, директор та художній керівник
Львівського академічного театру “Воскресіння”:
– Відомо, що ще не всі пам’ятки архітектури у Львові підсвічені. А щодо наявних, то, на мою думку, будь-яке підсвічення – вже вдалий крок, що відрізняє одні будівлі від інших. Хотілося б, щоб наступними підсвітили театри. Якщо не ремонтують, то хоча б це для них зробили. Хоча у нас на культуру глибоко і високо наплювали…