Який найбільший скарб ви знайшли у своєму житті?

Цього тижня увесь світ зворохобила історія німецьких інкасаторів-роззяв. Хлопці примудрилися під час перевезення грошей загубити три валізи з готівкою – з якогось дива відчинилися дверцята фургона, і майже мільйон євро випало на дорогу. І що ви думаєте? Скарб під ногами знайшов
якийсь солдат бундесверу і чемно приніс його у поліцію.
Певно, кожен з нас подумав про себе: “А якби мені таке щастя нагодилося?” Адже кожен стиха мріє про якусь таку оказію, коли вдасться одним махом вирішити всі свої застарілі проблеми: може, придбати квартиру чи нове авто, а може, рвонути в навколосвітню подорож. Проте щастить, зрозуміло, лише одиницям. Звичайно, буває, що розгледиш у багнюці на рідній зупинці загублену кимсь сотню чи золотий ланцюжок.
З іншого боку, кожна наша знахідка – це чиясь втрата. Можливо, той ланцюжок, який для нас лише золотий лом, для когось – єдина згадка про кохану людину. Зголоситися чи тихенько сховати знахідку до кишені – питання таке саме вічне, як і людина. Але скарб – це не лише щось матеріальне. Часто-густо справжньою знахідкою виявляються люди, які нас оточують, яких ми любимо, а вони розуміють нас.
Скарб – це завжди маленьке диво.
Сьогодні “Пошта” запитує читачів, який найбільший скарб вони знайшли у своєму житті?

Олег Іщук, директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради:

– Найбільший скарб, який я знайшов у своєму житті, – це, безперечно, моя дружина. Мені дуже поталанило з нею. Дружина, діти та внучка – це найбільша цінність у моєму житті, і ніщо з цим не зрівняється.
Усім, що я досягнув у житті, я завдячую саме їм, бо без їхньої любові та підтримки нічого мені не вдавалося б.

Андрій Курков, письменник, кіносценарист:

– Ви питаєте про дуже інтимні речі, тож про людей-скарби я вам нічого не скажу. Що стосується речей... Мене колись знайшло піаніно, на якому грав композитор Прокоф’єв. У результаті я теж на ньому грав. Це було на дачі диригента Натана Рахліна у Криму, куди ми поїхали з дружиною. Через будинок росло і, мабуть, зараз теж росте велике дерево. Атмосфера сталінських часів. Взагалі, відчути атмосферу іншого часу – це той скарб, який, мабуть, найцінніший для уяви.

Ольга Клінова, учасниця команди КВН:

– Найбільший скарб у моєму житті – це дружба. Мені пощастило дружити не тільки з тими людьми, яких я називаю друзями, а й з батьками, з коханою людиною... Вміння дружити – справжній дар. Вдячна долі, що я ним володію.

Марія Урста, студентка Київського національного університету ім. Т. Шевченка:

– Якщо матеріальний – то пару гривень, не більше. Взагалі поняття “скарб” дуже неоднозначне. І якщо говорити про якісь духовні речі чи суто людські, то скарбом може бути як визначна культурна подія, певні абстрактні речі, наприклад, почуття, емоції, так і визначена людина, спілкування з якою є дуже цінним. Тому для мене найбільшим скарбом, який коли-небудь знаходила, є близькі люди, яких я зустріла на життєвому шляху, хороші спогади, завдяки яким не шкода пройденого, та, напевно, ті знання та досвід, які я вже маю.

Соломія Вітвіцька, журналістка телеканалу “1+1”:

– Минулого місяця, повертаючись зі співачкою Альошею і її продюсером Вадимом Лисицею із Запоріжжя, потрапила в ДТП. Автівку забрали на СТО, сказали, що їздити на ній до ремонту неможливо. І знайшлася добра людина – знайомий оператор. Тепер він іноді підвозить мене, бо ж машина в ремонті. Ну хіба він не скарб?!

Оксана Скиталінська, лікар-дієтолог:

– Для мене найбільшою знахідкою було знайти своє місце у житті, робити щось корисне для людей. Я – лікар-дієтолог, але моє завдання значно ширше, ніж лікування їжею. Передусім, це популяризація здорового способу життя серед українців. Приємно бачити, що є і немало прихильників життя без тютюну, алкоголю, штучної їжі, які займаються спортом і бережуть своє здоров’я. І серед цих людей переважає молодь. Моєю метою є примноження цього скарбу – бачити здорову, сильну націю. Бо хороше здоров’я – це позитивне мислення і правильні рішення. Для цього потрібно докладати зусиль, але результат того вартий.

Юля Горбатюк, студентка ЛНУ ім. І. Франка:

– Навіть якщо це звучатиме банально, але мій скарб – це мої друзі... Точніше, один друг, людина, якій я можу відкритись у всьому, хто мене не завжди підтримає, але завжди зрозуміє... Як на мене, то найважливіше в житті – знайти правильну людину, людину, чиїх дітей ти будеш з нетерпінням чекати, тому що знаєш, що вони твої майбутні похресники.

Юрій-Григорій Корнилюк, модель:

– Скарб... Багато хто блукає життям і постійно перебуває у пошуках скарбу. Більшість сприймає скарб як щось матеріальне, проте не потрібно затрачати зусиль для того, щоб знайти такий скарб, як хороший друг чи подруга. Я впевнений, що цей скарб не менш цінний, аніж матеріальний!
Тому мій скарб – це друзі, і з їхньою допомогою я вже знаходжу все, що мені потрібно для того, щоб бути по-справжньому щасливим. Справжні друзі і щастя, яке вони приносять, – ось мій скарб.

Артур Парфенюк, музикант, бас-гітарист та вокаліст гурту “Sanguinary”:

– Оскільки я займаюсь музикою та граю з друзями, то насамперед найбільший скарб для мене – це, звісно ж, друзі. Без них я не уявляю свого життя. На другому місці, мабуть, моя група, адже ми проводимо багато часу разом та займаємось спільною творчістю, тобто музикою, без якої я також і дня не проживу. І, звичайно, мої батьки, адже саме їм я завдячую тим, що я такий, який є.