Я не вірю розмаїтим теоріям змов і зрад. Особливо, коли мова заходить про вітчизняну політику у її нинішньому стандарті. Я, радше, схильний думати, що змови і зради є невід'ємним елементом цього процесу, а тому галасувати довкола якогось окремого випадку нема сенсу.

Якщо Тимошенко звинуватили у державній зраді лише на підставі нікому не відомих вислідів її рандеву з Путіним, то державними зрадниками слід уважати всіх українських президентів, з Ющенком включно. Бо ніхто з посполитих не бачив ні докладних протоколів зустрічей Кравчука з Єльциним (до речі, й у Біловезькій пущі), ні Кучми з тим же Б.Н., а відтак і з ВВП. А "РосУкрЕнерго" чи "Венко" з чорноморським шельфом - хіба не з тієї ж обойми?

Вся справа - у деталях. І в тому, як подають політики зварену ними кашу спраглій до новин спільноті. А позаяк у нас - демократія, то ніхто, принаймні відверто, не мав би змушувати прем'єра стовідсотково поділяти позицію Президента у тому ж таки "грузинському питанні". Ба більше, це саме Ющенка можна оскаржити у політичній корупції та "кумівстві", оскільки не Тимошенко ж хрестила з Саакашвілі дітей... Це - про деталі. Коли ж про принцип, то і ЮВТ обома руками "за" недоторканність сучасних європейських кордонів і державний суверенітет Грузії. І вона - згадаймо хоча б Немирю - за євроінтеграцію і поступ у НАТО.

То для чого "переводити стрілки" і навіщо напускати туману з приводу державних зрад? Скажу, як думаю, - тому що кожен, хто спробує зазіхати на непогрішність Ющенка і його святе бажання правити Україною ще бодай одну каденцію, буде вважатися зрадником і змовником. При цьому зроблю маленьку ремарку: ніхто не проти того, щоб чинний Президент спробував повторити свій успіх. Але, по-перше, йшов до цього демократично і без усіляких проявів нечесної конкуренції, по-друге, не ображав інших зазіхачів на найвищу посаду, по-третє, спочатку виконав те, що обіцяв перед своїм першим обранням.

А обіцяв він, до слова, те, що, власне, й робить зараз Тимошенко руками своєї фракції і голосами вчорашніх затятих опонентів - Партії регіонів. Бо інший варіант не пройшов - пропрезидентська НУ-НС вперто не хотіла голосувати за передвиборну програму свого екс-почесного голови. Може, у принципі, була не проти, але чомусь не вийшла на "майдан" проти команди з Банкової. "Ми - не козли?" - і це після того, як Ющенко образив нунсівців, заявивши, що підібрав їх на смітнику?

То хто ж тоді зрадник? І чи варто говорити про сумління в Україні, наскрізь пронизаній лицемірством?

Ні, не вірю я в теорії змов і зрад.