Чому українські посадовці купують собі фальшиві дипломи про вищу освіту?
Історія з підробленим дипломом начальника управління освіти Львівської міської ради Володимира Огури шокувала. Українці вже звикли до чиновників-“проффесорів”, фальшивих академіків, докторів наук. І ось, на тобі черговий інцидент – та ще й у Львові.
Нагадаємо, що найгучнішим у справі фальшивих дипломів був скандал навколо колишнього заступника глави СБУ Андрія Кислинського, в якого 2009 року було виявлено фальшивий диплом Київського університету імені Т. Шевченка.
Як би там не було, але українці вибирають легші шляхи, й масова купівля дипломів-фальшивок про це красномовно свідчить. Невже такі “спеціалісти” сподіваються, що їхній крок залишиться непоміченим і непокараним?! Якою є фаховість цих керівників, які насправді є не більше ніж новітніми нуворишами з непереборним бажанням заробити ще більше?
Тож сьогодні “Пошта” запитує читачів про те, чому українські чиновники купують собі фальшиві дипломи про вищу освіту?
Андрій Корнат,
голова Львівської крайової організації Народного руху України, депутат Львівської облради:
– Загалом, є дві причини, чому люди саме так чинять. Перша – наявність комплексів. Людина хоче в такий спосіб підвищити свій статус, щоб здобути визнання. Друга причина стосується лише правової площини. Щоб отримати статус службовця, бракує документа про вищу освіту. Згаяний у молоді роки час дається взнаки. І щоб надолужити втрачене, людина, відповідно, вдається до корупційних дій.
Тарас Возняк,
політолог, культуролог, філософ, головний редактор Незалежного культурологічного часопису “Ї”:
– Очевидно, що наше суспільство – це суспільство обману і самообману. Люди, які не є достойними, купують собі державні чи громадські відзнаки і гадають, що від цього їхня гідність зросте. Люди, які не відповідають посадам, гадають, що вони – виразники народної волі. Те саме стосується й документів про освіту чи науковий ступінь. Інколи буває так, що посадовцю, наприклад, ступінь професора не потрібен для виконання службових обов’язків, але бере верх комплекс неповноцінності. Посадовці гадають, що від купленого диплома побільшає розуму. Насправді це лише “голі королі”, і потрібен маленький хлопчик, який сказав би, що цей король голий. Але всі ми граємо разом з ними в цю гру і продовжуємо вдавати, що “голі королі” одягнені в ошатне вбрання.
Ірина Ключковська,
Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою:
– Українські чиновники чітко діють за напрацьованими корупційними схемами, зокрема, купуючи дипломи про освіту. Прикро, що ця сумна історія стосується освітян, серед яких більшість – це чесні й порядні люди. Аморальні вчинки керівників освіти особливо вдаряють по наших дітях, нівелюючи духовні цінності, які повинна сповідувати і плекати кожна українська родина, кожна школа. А серед дорослих – сіють зневіру і розчарування, кидають тінь на освітян і на їх нелегку роботу. Дитина повинна зростати з усвідомленням, що знання – це найдорожчий капітал, який можна здобути лише важкою працею, але який буде завжди з нею. Можна бути олігархом, а за якусь мить втратити все і опинитися за ґратами. Знання ж завжди залишаються з нами. Дитина й батьки повинні мати приклади чесних кроків у житті, особливо від людей, яким суспільство доручило керувати, управляти, вирішувати. Лише за таких умов можна сподіватися на успіх справи найбільшого нашого спільного проекту, в якому ми всі беремо участь – проекту під назвою «Україна».
Богдан Шкарада,
екс-начальник міліції Львівщини:
– На мою думку, дипломи купують тому, що знань не вистачає, і це зараз модно. У нас з’явилось уже стільки кандидатів наук, що давно час захистити науку від них. Для того, щоб зайняти посаду, треба здобути вищу освіту і купити диплом. Сьогодні престижно мати вищу освіту. А знань немає, тому й купують або “в черзі стоять” у так званих інститутах: носять гроші під час сесії і отримують дипломи. За цим немає ніякого контролю, ані державного, ані громадського, тому корупція в цій галузі процвітає. Якби не було корупції, то диплом таким шляхом ніхто б не одержав. У кожного є індивідуальна підстава, щоб купувати диплом. Хтось хоче обійняти посаду, інші намагаються підкреслити свою значимість або ж це просто данина моді на вищу освіту. І цьому сприяє корупція!
Роман Балаш, директор школи:
– Не розумію, для чого люди, особливо посадовці, вдаються до таких методів – купують фальшиві дипломи про вищу освіту. Можна ж зробити все легально, адже у наш час існують різні форми навчання – наприклад, заочне відділення. Таким чином можна отримати навіть не один, а кілька дипломів. Насправді це глупство, яке рано чи пізно вилізе, ще й призведе до неприємностей.
Богдан Тихолоз,
кандидат філологічних наук ЛНУ ім. І. Франка:
– Купують, очевидно, тому що формальні регалії для них значать більше, ніж реальні знання. Це по-перше. А по-друге, тому що є така можливість. Якби була налагоджена належним чином система освіти, дипломів не купували б. Освіта важлива тільки тоді, коли вона справжня і здобута власними зусиллями. А фальшиві дипломи нікому нічого не додали. Те, що в нас купують дипломи не лише випускників навчальних закладів, але й кандидатів і докторів наук, страшна ганьба. Це просто шлях у нікуди, адже суспільство не може рухатися вперед, якщо воно базується на брехні. Люди, які шинкують освітою, компрометують не лише себе, але й державу. Думаю, це починається зі ставлення до інтелектуальної власності, яке формується ще зі школи. Завдання тих людей, які працюють в освіті, й моє особисте завдання – відбити бажання красти чуже. Диплом – це вторинне, первинним є знання.
Роман Шуст,
декан історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка:
– На мою думку, посадовцями в Україні можуть стати люди з фальшивими дипломами, бо в наших державних та владних установах різних рівнів немає ефективної системи підбору кадрів, перевірки фаховості того чи іншого претендента на посаду. Через це людина з вулиці може прийти і зайняти ключову посаду в тій чи іншій галузі. Якби така система підбору кадрів діяла, зменшилась б і спокуса купувати фальшиві дипломи. Вважаю, що кожен має пройти всі щаблі професійної драбини, проявити себе серед колег, показати, на що здібний і що може, а не злітати одразу в крісло керівника. Особливо цим нехтує Львівська міськрада. Тож мені цікаво, яким буде результат перевірки документів про освіту всіх міських посадовців.