На вашу думку, які ризики несе за собою масштабна амністія 2011 року з нагоди Дня незалежності України? 

Україну чекає масштабний вихід на волю в’язнів – такий подарунок до Дня незалежності нам зробить глава держави Віктор Янукович. Зокрема, під час цьогорічної амністії тюремні нари покине майже 16 тисяч засуджених.

Гуманність, прагматичний та позитивний крок, шанс на виправлення та інше життя, чи то пак загроза для суспільства, бо побільшає злочинів – амністію розцінюють по-різному.

Медики ж побоюються, що варто чекати ще більшого поширення туберкульозу, адже чимало в’язнів, як відомо, хворі саме на цю страшну недугу. Міліціянти ж, зокрема дільничні інспектори, готуються зустріти колишніх засуджених та обіцяють їх контролювати. Колишні в’язні знову і знову повертаються до свого “ремесла”. За міліцейською статистикою, кожен третій злочин у державі скоюють саме колишні засуджені. 

Пересічні ж мешканці тим часом побоюються, що крадіжок майна може побільшати. Мовляв, люди, які вийдуть на волю і не матимуть роботи, мусять за щось жити.

Сьогодні “Пошта” запитує у читачів, які ризики, на їхню думку, несе за собою масштабна амністія з нагоди Дня незалежності України?

Михайло Космина,
голова Франківської райадміністрації м. Львова:

– Це питання гуманізації та лояльності суспільства до осіб, які здійснили легкі злочини. Зрозуміло, що люди, які неодноразово здійснювали злочини, викликають сумніви у правильності їхньої поведінки. А коли це вперше, то держава дає їм шанс виправитись, налагодити зв’язки з рідними, переосмислити життя. Я думаю, це добрий і гуманний крок з боку влади.

Оксана Гупало,
економіст:

– Я думаю, що амністію як саме явище давно треба було  скасувати, адже відомо, що найчастіше злочини здійснюють колишні ув’язнені. За минулий рік рівень злочинності зріс на 32%. Проте я не довіряю офіційним даним, на мою думку, цей показник був більшим... Не хочеться, щоб Україна зі своєю не найкращою репутацією мала приголомшливі досягнення у збільшенні кількості злочинів. Та й, крім того, не всі ув’язнені здорові. В Україні останнім часом побоюються туберкульозу. А амністія буде причиною розповсюдження вірусу. Як для здоров’я, так і для законного порядку амністія спровокує вбивчі результати.

Василь Пісний,
голова комісії Львівської облради з питань законності, дотримання прав людини та військових проблем, екс-керівник міліції Львівщини:

– Амністія відбувається щороку до того чи іншого свята. До Дня незалежності Президент своїм указом оголошує амністію тих осіб, які засуджені не за важкі злочини, чи тих, які вже відбули 2/3 своєї міри покарання. Однозначно, що кожен засуджений обходиться державі в значну суму коштів. Але якщо людина відбула 2/3 свого покарання і за зразкову поведінку вона може бути умовно-достроково звільнена, то такі речі треба приймати. Ті люди, які вчинили злочини і, згідно зі законодавством, потрапляють під амністію, повинні бути звільнені. Це право кожного Президента. Це нормальні речі, які відбуваються в кожній державі до Дня незалежності. Звичайно, можуть бути питання щодо збільшення рівня злочинності, бо не всі люди стануть на правильний шлях. Можливо, вони виправилися, але, як свідчить практика, частина колишніх засуджених не стає на правильний шлях.

Ігор Павлюк,
письменник, науковець:

– По-перше, така амністія знижує і так плінтусно низький нині у суспільстві рівень моралі: дає погану надію безкарності, а це до повного абсурду збільшить кількість нових злочинів. По-друге, амністованих дуже проблемно беруть на роботу. При такому рівні безробіття, як у нас, самі розумієте... Це, знову ж таки, спонукатиме до здобування амністованими “хліба і до хліба” різними, далеко не біблійними способами... По-третє, серед амністованих, як розумію, багато серйозно хворих, зокрема туберкульозників. Вони ж підуть у бари, кафе, на базари, в інші людні місця... Чи не загрожує це епідеміями при нашій “доєвропейській” медицині?.. Хоча загалом я не проти амністій – але не масових, а з урахуванням кожного конкретного випадку. І, звичайно, хай усіх нас від тюрми береже Бог!

Мар’яна Вук,
доглядає маленьку сестричку:

– Це досить неоднозначне питання. Звичайно, бувають поодинокі випадки, коли люди навчилися на своїх помилках, переосмислили життя і дуже хочуть почати його правильно і заново. Ці люди з особливим трепетом рахують дні до виходу на волю, просять у Бога, щоб цей день настав якнайшвидше. Звичайно, всі хочуть на свободу, але ці люди по-особливому, адже вони матимуть другий шанс у житті. Для них амністія – подарунок, який ці люди заслужили.  

Але є другий бік медалі – не всі виправляються і пере­осмислюють своє життя. Як свідчить практика, більшість людей повертається на той же шлях, яким ішли. Звичайно, не хочеться, щоб така категорія людей потрапляла під амністію, адже це підриває безпеку суспільства, підвищує рівень злочинності. На щастя, я живу в дуже гарному і тихому районі міста, тому можу бути спокійною за себе і своїх рідних.

Катерина Артюхова,
маркетолог:

–  Ніколи не спілкувалась із ув’язненими, тому не можу об’єктивно оцінити ризик. З одного боку, в колоніях сидять особи, які чинили діяння, за що й людьми їх не назвеш.  З іншого – цілком імовірно (враховуючи продажність нашої влади), що відсотків двадцять в’язнів “сидять за когось”. Амністія для перших однозначно буде абсурдом. Наслідки? Звучить сумно, але поживемо – побачимо.

Богдан Юрочко,
журналіст:

– Та які можуть бути ризики від помилування? Мова ж не йде про зарізяк, ґвалтівників чи маніяків. На мою думку, амністія – це добре, головне – як і хто її застосовує. Декриміналізація державі потрібна, адже в нас ув’язнюють навіть за відносно дрібні правопорушення, за які можна просто штрафувати. Амністія може слугувати кроком на шляху декриміналізації. Випускати тих, хто потрапив за ґрати через драконівське законодавство і на все життя засвоїв урок, не є зле. Інша справа, що не відомо, наскільки прозора і справедлива система помилування в країні, де все вирішується грішми.