Що вам найбільше дошкуляє на львівських дорогах?

Цього року міська влада Львова вкотре обіцяє масштабні ремонти автошляхів. За словами Андрія Садового, мера Львова, основна мета – до літа 2012 року, коли Україна прийматиме чемпіонат Європи з футболу, відремонтувати якнайбільше львівських доріг. При цьому очільник міста наголошує, що Львів – це перше місто, яке побачить західний уболівальник, тож дуже важливо, щоб він проїхав нормальними, комфортними вулицями.

Загалом на ремонти та реконструкції доріг Львів планує витратити близько двох мільярдів гривень (!), із них – 1 млрд 331 млн місто хоче отримати з державної скарбниці. Частину грошей Львів дасть зі свого бюджету розвитку, а решту, ще чверть мільярда гривень, – із кредитних коштів ЄБРР.

Сьогодні “Пошта” запитує читачів, що їм найбільше дошкуляє на львівських дорогах?

Володимир Шнайдер,
начальник відділу “Служба міського голови” Львівської міської ради:

– За останні роки стан доріг у нашому місті значно поліпшився. І це дуже тішить. Приємно проїхатися капітально відремонтованими дорогами. Це вулиці Наукова, Кульпарківська, Городоцька, Княгині Ольги. У планах міської ради – у 2011 році далі наближати стан доріг до європейських стандартів. Основною ж перешкодою, яка дошкуляє під час пересування нашими дорогами, я вважаю відсутність банальної культури водіння. І це проб­лема не тільки Львова. Не слід забувати і про зростання кількості автомобілів на львівських дорогах, які впливають на інтенсивність дорожнього руху.

Олександр Остапович,
директор ТОВ “ТРАК СЕРВІС Львів”, дилер МАН ТРАК енд БАС Юкрейн:

– Два тижні тому до мене приїхали колеги з Миколаєва на авто. Разом вирушили в Австрію через Польщу. З радістю перетнули кодон та в’їхали в Євросоюз.  70 км від Львова до Краківця перетворились на двогодинне випробування надійності німецького автопрому та нервів. На зворотному шляху з Австрії влаштували екскурсію Львовом. Городоцька, Шевченка, Личаківська… Львів справив найгірші враження навіть на наших співвітчизників. Питання руху в місті потребує великої уваги – технічний стан маршруток, які курсують містом, і кваліфікація водіїв, м’яко кажучи, лякають, немає адекватних вказівників із назвами вулиць та напрямками по місту, низька культура навіть не так водіїв, як пішоходів, які перебігають вулицю, де і коли їм заманеться. А тому залишається тільки сподіватись чи радше вірити в те, що плани щодо ремонту, які озвучила влада, виконають. Хочеться просто їздити дорогами області й містами, а не вибирати напрямок руху. Розкажу історію, яку почув у Австрії. Один поважний німець, любитель подорожувати світом на мотоциклі вирішив відкрити для себе Україну. Він перетнув кордон, проїхав кілька сотень метрів, розвернувся і поїхав додому. Бо дорогу, по якій йому довелося їхати, не бачив навіть у найстрашніших снах.

Ольга Давид,
журналіст, автор і ведуча телепроекту Львівського телебачення “Суспільний діалог”:

– Від того, які в нас дороги, залежить насамперед безпека людей – і водіїв, і пішоходів. Ями на дорогах не лише завдають шкоди транспортним засобам, а й змушують водіїв свідомо порушувати правила, наприклад, виїжджати на смуги зустрічного руху, аби обминути вибоїну. Відсутність розмітки, особливо пішохідних переходів, неосвітленість доріг, відсутність світловідбивачів – все це дошкуляє не лише водіям, а й створює небезпеку для всіх учасників дорожнього руху. З недоглянутістю доріг важко миритися, але ще більше нервує безпечність водіїв і пішоходів.

Наприклад, важко зрозуміти, для чого перевищувати швидкість у місті лише для того, щоби першим зупинитися на червоне світло? Чому пішоходи не вважають за потрібне подивитися на дорогу перед тим, як перетинати вулицю на переході, й кидаються прямо під машини, особливо взимку, коли різке гальмування на слизькій дорозі може виявитися фатальним і для пішохода, і для водія? Дратує також, коли через якусь подряпину на бампері під час ДТП виникають багатогодинні затори. І коли інспектори ДАІ, оформляючи ДТП, одночасно ще й докладають зусиль для організації дорожнього руху, щоб уникнути затору, виникає непереборне бажання їм щиро подякувати.

Наталія Онисько,
журналіст:

– Не буду оригінальна, звичайно, ями. Таке враження, що в місті є лише кілька доріг, а решта – це просто ями, які обклали асфальтом. І для того, щоб отримати таке враження, достатньо їздити “магістральними” вулицями, наприклад, Снопківською чи Зеленою… А коли їдеш так званими міжквартальними дорогами, скажімо, на Науковій чи на Сихові, розумієш, що тут уже й асфальту забракло. А ще дуже дошкуляє поширений у нас спосіб ремонту. Коли “вигризають” такі рівненькі прямокутні ями різних розмірів і залишають на кілька тижнів… Чому не можна відразу їх латати? Вартість зіпсованих коліс водіям не компенсують.

Михайло Картрук,
ІТ-спеціаліст, учасник автоквестів:

– Найбільше львівські дороги докучають своєю непередбачуваністю – зранку ніби все добре, а ввечері вже величезні ями. Друга біда – це комунальники, які перекопують асфальт, а потім лишають цю ділянку, як після бомбардування. В ліпшому випадку інколи засипають щебенем, але це мало рятує машину. Ну, і третє – це вулиці Городоцька і Личаківська, які є головним болем автомобілістів. Завжди намагаюся оминати ці вулиці, бо їздити по них без валеріанки неможливо. Не розумію, чому такі важливі транспортні магістралі, як ці, стільки років не можуть відремонтувати.

Юрій Волощак,
голова товариства “Кіш”:

– Мене не влаштовує кілька речей. Насамперед це ямковий ремонт. Я об’їздив усю Європу, ніхто не знає, що таке ямкове латання дороги. Там, де якісно поклали дорогу, не утворюються такі дірки, які в нас ховають під так званими ямками. По-друге, мені не подобається, як у місті розташовані дорожні знаки. Вони здебільшого нелогічні й невпорядковані. Недолугою можна вважати і транспортну схему, зокрема, вузол Привокзальний побудували непродумано. Також у нас немає якісних мостів. Ті мости, які є, давно застаріли. Якщо через міст ідуть батьки з дітьми або незряча людина, то вони просто ризикують життям.

Ростислав Коваль,
водій:

– Не буду оригінальним, якщо скажу, що стан львівських доріг далеко не ідеальний. Тому перш ніж їхати будь-куди, доводиться обирати оптимальний маршрут, зважаючи на покриття. Інколи ліпше об’їхати 2 км, ніж стати клієнтом СТО. Крім того, найбільше дошкуляє відсутність культури на дорозі. Більшість водіїв усе-таки виховані, але майже щодня доводиться спостерігати за неадекватними особами. Часто водії не знають Правил дорожнього руху, і це теж дратує...