Поки світ перебуває в умовах пандемії, наука не стоїть на місці та продовжує розвиватися. Жовтень – традиційний місяць для оголошення лауреатів Нобелівської премії. Цього року розмір премії становив 1,12 мільйона доларів. Церемонія вручення запланована на 10 грудня, але через пандемію відбудеться в онлайн-форматі. Проте відомі вже усі лауреати.

Нобелівська премія з медицини. Лауреатами Нобелівської премії з медицини стали американці Гарві Олтер, Чарльз Райс та англієць Майкл Гаутон за відкриття вірусу гепатиту С. Першим новий вид гепатиту описав Олтер у 1989 році. Гаутон у 1989 і 1990 роках оприлюднив статті про виявлення антитіл до вірусу, а в 2013 році разом з колегами представив вакцину проти вірусів гепатиту. Райс підтвердив, що виділений Олтером і Гаутоном вірус дійсно є гепатитом C.

Нобелівська премія з фізики. Нобелівську премію з фізики другий рік поспіль присуджують за відкриття в астрофізиці, цього разу за дослідження чорних дір. Половину премії віддали британцеві Роджеру Пенроузу за розрахунки 1965 року. Як пояснили в комітеті, вчений довів, що утворення чорних дір є надійним підтвердженням загальної теорії відносності. Другу половину премії поділили американські астрофізики Райнхард Генцель і Андреа Гез за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі галактики Чумацький Шлях.

Нобелівська премія з хімії. Нобелівську премію з хімії отримали американка Дженніфер Дудна та француженка Емманюель Шарпантьє за розвиток методу редагування геному. Створені лауреатами «генетичні ножиці» допомагають відносно швидко та з високою точністю змінювати ДНК рослин, тварин і мікроорганізмів. Вчені вважають, що цей інструмент допоможе розробити лікування важких захворювань, зокрема раку. Це перший випадок в історії Нобелівської премії з хімії, коли її отримали відразу дві жінки.

Нобелівська премія з літератури. Нобелівську премію з літератури отримала американська поетеса Луїза Глюк «за безпомилково пізнаваний поетичний голос, який своєю строгою красою робить індивідуальне існування універсальним». Глюк – лауреатка багатьох літературних премій, їй у різні роки присуджували премію Американської академії поетів (1968 рік), Національну книжкову премію суспільства критиків (1985 рік), Пулітцерівську премію (1993 рік) та Боллінгенську премію (2001 рік).

Нобелівська премія миру. Нобелівську премію миру отримала Всесвітня продовольча програма (World Food Programme, WFP). Це гуманітарна організація ООН, яка створена для боротьби з голодом ще у 60-ті роки ХХ століття. У Нобелівському комітеті зауважили, що загроза голоду в окремих регіонах зросла в 2020 році через пандемію Covid-19. У 2019-ому Всесвітня продовольча програма допомогла майже 100 млн осіб у 88 країнах.

Премія з економіки пам’яті Альфреда Нобеля. Премію з економіки пам’яті Альфреда Нобеля присудили американцям Полу Мілгрому та Роберту Вілсону. Вони отримали нагороди «за вдосконалення теорії аукціонів і винахід нових форматів аукціонів».

Окрім Нобелівської премії стали відомі й лауреати Ігнобелівської премії (Ig Nobel Prize (ignoble у перекладі з англійської означає «ниций», «ганебний»), її називають ще «Шнобелівською» премією), яку отримують вчені (і не тільки) за досягнення, які «спершу викликають посмішку, а потім змушують задуматися». Нагороди присуджують за дослідження та відкриття, які мають гумористичний або несподіваний аспект у 10 номінаціях. Серед «переможців» є й українці.

Медицина. Нагороду в галузі медицини одержала група вчених з Бельгії та Нідерландів за виявлення діагностичних критеріїв мізофонії – медичного стану, за якого людина відчуває страждання, коли чує певні звуки, наприклад, чавкання. Певні аудіальні або візуальні подразники можуть провокувати гнів, відразу та імпульсивну агресію. Результати дослідження вчених Misophonia: Diagnostic Criteria for a New Psychiatric Disorder опубліковані в журналі PLOS ONE.

Медична освіта. Лідерам 9 країн (Бразилії, Великобританії, Індії, Мексики, Білорусі, США, Туреччини, Росії та Туркменістану) присуджено антинобелівську премію в галузі медичної освіти за те, що під час пандемії Covid-19 вони показали: політики можуть мати значно більший вплив на життя та смерть власного народу, ніж лікарі та вчені.

Ентомологія. «Шнобелівську» премію в галузі ентомології 2020 року одержав американський вчений Річард Веттер, який довів, що багато ентомологів (вчені, які вивчають комах) бояться павуків (які не є комахами). Його праця When Two More Legs Makes a Big Difference опублікована в журналі American Entomologist.

Психологія. Учені зі США та Канади Ніколас Руле та Міранда Джакомін розробили метод розпізнавання осіб, схильних до нарцисизму за їхніми бровами, за що отримали премію в галузі психології. Результати їх досліджень опубліковані у статті Eyebrows Cue Grandiose Narcissism у журналі Journal of Personality.

Фізика. Українські науковці Іван Максимов та Андрій Потоцький отримали антинобелівську премію за експериментальне дослідження того, що відбувається з тілом живих дощових черв’яків під час впливу високочастотної вібрації. Відомо, що багато живих організмів здебільшого складаються з рідини. Результати дослідження вчених опубліковані в праці Excitation of Faraday-like body waves in vibrated living earthworms свідчать про те, що вібрації змушують дощових черв’яків формувати візерунки ідентичні тому, як реагують на вібрації краплі води. Максимов та Потоцький – вихідці з України. Наразі вони працюють у Свінбурнському університеті технологій в австралійському Мельбурні.

Акустика. Група вчених з Австрії, Швеції, Японії, США та Швейцарії припустила, що розмір тіла алігаторів пов’язаний з тембром звуків, які вони видають. Дослідники помістили китайського алігатора в герметичну камеру та спостерігали, як змінюється їх голос (ревіння), коли приміщення наповнене звичайним повітрям та сумішшю гелію й кисню – геліоксом (у цій суміші швидкість звуку вища, ніж у звичайному повітрі). За свій експеримент вчені отримали «Шнобелівську» премію в галузі акустики. Результати дослідження A Chinese alligator in heliox: formant frequencies in a crocodilian опубліковані в журналі Journal of Experimental Biology.

Економіка. У цій номінації нагороду здобули вчені з Великобританії, Польщі, Франції, Бразилії, Чилі, Колумбії, Австралії, Італії та Норвегії за спробу визначити взаємозв’язок між нерівністю національного доходу та середньою кількістю поцілунків у губи. Вчені виявили, що в більш економічно жорстких умовах люди цілуються частіше. Результати дослідження опубліковані в праці National income inequality predicts cultural variation in mouth to mouth kissing.

Менеджмент. П’ять китайських кілерів здобули антинобелівську премію в галузі менеджменту за управління контрактом на замовне вбивство. Після отримання платежу перший кілер замість того, щоб виконати завдання, передав його «на аутсорс» іншому вбивці, який теж передав його іншому, а той передав четвертому, а четвертий – п’ятому. Кожен наступний отримував усе менший відсоток від гонорару. Останньому кілеру здалося, що грошей замало для справжнього вбивства, тож він зв’язався з потенційною жертвою та запропонував інсценувати смерть. Жертва пішла в поліцію, яка заарештувала увесь ланцюг вбивць разом із замовником.

Наука про матеріали. Група вчених зі США та Великобританії вирішили перевірити реалістичність легенди племені інуїтів про людину, яка виготовила ніж із власних заморожених екскрементів та за допомогою нього зробила сани з грудної клітки собаки, а хутро використовувала, щоб запрягти в сани іншу собаку і так врятувалася. Вчені-антропологи заморозили фекалії, зробили з них лезо і спробували розрізати охолоджений шматок м’яса. Експеримент провалився. Проте вчені отримали Ігнобелівську премію в галузі науки про матеріали. Результати їхньої роботи Experimental replication shows knives manufactured from frozen human feces do not work опубліковано в журналі Journal of Archaeological Science: Reports.

Премія миру. Уряди Індії та Пакистану отримали премію за те, що їхні дипломати таємно дзвонили один одному у двері вночі та тікали, перш ніж хтось відчиняв двері.

Зазначимо, що антинобелівська премія заснована в 1991 році журналом «Хроніки неймовірних досліджень» (Annals of Improbable Research).

За традицією антинобелівську премію вручають лауреати Нобелівської премії (Nobel Prize). Оскільки Ig Nobel Prize має жартівливий характер, нобелівські лауреати вдягають кумедні атрибути (бутафорські окуляри, фески), а залом літають паперові літачки. «Шнобелівським» лауреатам вручають премію, яка може бути зроблена, наприклад, у вигляді медалі з фольги. Засновники премії впевнені, що наукові досягнення можуть бути й дивними, смішними та навіть абсурдними.

За задумом засновників премії, незвичні відкриття сприяють приверненню інтересу до науки, медицини, технологій, стимулюють цікавість людей, порушуючи важливе питання: «Як вирішити, що важливо, а що ні, що заслуговує на увагу, а що ні в науці й у всьому іншому?».

Зазвичай церемонія вручення нагород відбувається у Театрі Сандерса в Гарвардському університеті (Harvard University), США, проте цього року у зв’язку з пандемією Covid-19 захід провели лише oнлайн. Також традиційно лауреати антинобелівської премії проводять короткі публічні дискусії у Массачусетському технологічному університеті. Цього року неформальні лекції відбуватимуться також онлайн.