Через брак коштів робота над російським сегментом Міжнародної космічної станції (МКС) може завершитися не раніше 2015 року – на п’ять років пізніше від запланованої дати. Але у 2015 році закінчується термін служби станції. Тоді чи варто взагалі займатися її розширенням?

Міжнародна космічна станція – це предмет постійних турбот дослідників космосу. Після того, як американці вже поставили під сумнів зміст існування МКС і завершення всіх робіт, що були заплановані, тепер про свої проблеми заявили росіяни. Через брак фінансів, роботи над російським сегментом можуть бути завершені лише у 2015 році.

Нині у розпорядженні росіян лише третина запланованих коштів. Але, оскільки у 2015 році також завершується термін служби станції, обумовлений партнерами по МКС, росіяни прагнуть заручитися підтримкою американців у своїх планах по його пролонгації до 2020 року. Втім, це відповідає також інтересам європейців і японців, які охоче продовжать експлуатацію своїх наукових модулів Columbus і Kibo і після 2015 року.

Але навіть продовження терміну служби МКС не розв’яже всі російські проблеми. Адже невдовзі завершиться гарантійний термін служби їхніх модулів «Зоря», «Зірка» і «Пірс», які були виведені на орбіту від 1998 до 2001 рік. Тому й постає питання, чи є сенс будувати і запускати у космос нові модулі. Це стосується і вже близького до завершення багатофункціонального лабораторного модуля, що має на меті розширити науково-дослідні можливості МКС. Втім, грошей на його оснащення науковим устаткуванням також наразі немає. 

Здійснюється 20 % запланованих проектів

За словами голови науково-технічної координаційної ради та відповідального за пілотовані дослідження космосу Миколи Анфімова, на МКС Росія досі здійснила лише 20 % запланованих проектів. Причина в тому, як каже він, що на це виділяють «менше 1 %» коштів, призначених на пілотовані космічні польоти.

  Окрім цього, у росіян також не розв’язане питання з електроенергією. Вже сьогодні вони дорого купують електроенергію для МКС в американців, адже їхні власні потужності не перевищують 5 кіловат, а потрібно вдесятеро більше. «У 2009 р. потужності американського сегменту досягнуть 100 кіловат, тоді як ми плануємо підвищити до 7 кіловат лише до 2011 року», – скаржиться керівник ракетно-космічної корпорації «Енергія» Віталій Лопата. Принциповий перелом можливий лише шляхом додавання до багатоцільового лабораторного модуля двох науково-енергетичних модулів.

Проблеми, які постануть після припиненням стартів «шатлів»

Не менше головного болю обіцяють російському аерокосмічному агентству «Роскосмос» і проблеми з постачанням, які розпочнуться у 2010 році з припиненням польотів до МКС «шатлів». Отож, росіянам доведеться взяти на себе все пасажирське сполучення, щонайменше до 2015 року. Лише тоді буде готовим новий американський космічний корабель Orion. Аби вже у 2009 році подвоїти кількість членів екіпажу МКС зі сьогоднішніх трьох чоловік, росіяни повинні будувати значно більше космічних кораблів «Союз», зокрема, і для американців. Але необхідний для цього дозвіл американського уряду дійсний лише до 2011 року. Незабаром мають розпочатися переговори про його продовження до 2013 року.

Крім того, Росія побоюється, що американці можуть дати задній хід. Директор NASA Майкл Гріффін незадоволений тим, що йому доводиться платити росіянам за свій вантажообіг близько 2 млрд доларів, каже експерт з Московського інституту досліджень космосу Юрій Зайцев. «Звичайно, він вважав би краще дати гроші Європі, тим паче, що Європейське космічне агентство ESA не приховує, що воно готове до такої співпраці, відтак, до американо-європейського домінування на МКС», – сказав Зайцев, кажучи про новий європейський транспортний корабель ATV (Automated Transfer Vehicle). Адже у майбутньому у ATV може також з’явитися пілотована версія.