Хто і за що. Премію отримали американець Джон О’Кіф та подружжя норвезьких вчених Май-Брітт та Едвард Мозери. Офіційне пояснення Комітету – “за відкриття клітин, що складають систему позиціонування мозку”.

Суть відкриття. Дослідники виявили, як влаштована внутрішня навігаційна система тварин та людей. Йдеться про своєрідну GPS-систему, яка допомагає орієнтуватися в просторі, знаходити шлях і швидко згадувати його наступного разу. Це відкриття допоможе боротися із втратою пам’яті, а також може пригодитися при створенні роботів-андроїдів. 

Роботи О’Кіфа та Мозерів пояснюють, як спеціалізовані клітини мозку об’єднуються, аби виконувати складні когнітивні функції, зокрема – як наш мозок знає, в якому місці перебуває тіло, як він запам’ятовує таку інформацію і згодом її відтворює. Почалося все із публікації Джона О’Кіфа, який, проводячи досліди над пацюками, з’ясував, що в одних і тих же приміщеннях у мозку тварин активізовувалися ті самі ділянки мозку. Фактично мозок формував карту приміщення.

Факт. Май-Брітт та Едвард Мозери стали четвертим подружжям, удостоєним Нобелівської премії. Першими були Марія та П’єр К’юрі (1903 рік, премія з фізики), за ними – Ірен Жоліо-К’юрі та Фредерік Жоліо (1935 рік, премія з хімії), а третіми – Карл та Тереза Горті (1947 рік, премія з медицини та фізіології).

Рік тому. У 2013-ому році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали американці Ренді Шекман, Джеймс Ротман та Томас Зюдоф, які пояснили, як різні речовини рухаються в клітинах нашого тіла, а також як цей процес регулюється нейронами.

Хто і за що. Премію отримали японці Ісама Акасаке, Хіросі Амано та Судзі Накамуре. Офіційне формулювання Нобелівського комітету звучить так: “за винайдення блакитних світлодіодів, що є джерелами яскравого та енергозберігаючою світла”.

Суть відкриття. Сині світлодіоди можуть стати екологічною та більш ефективною заміною традиційним лампам. Світлодіоди червоного та зеленого діапазону кольорів винайшли значно раніше, але для отримання білого світла необхідне було потужне синє світло. 

Тепер завдяки винаходу японців ми отримаємо дешевше й “чистіше” біле світло, а самі лампочки можна буде використовувати значно довше. На думку науковців, ця технологія допоможе “освітити XXI століття”.

Факт. Насправді дуже часто нобелівські премії ділять між кількома лауреатами. Наприклад, третина усіх нагород з фізики та медицини/фізіології була поділена між трьома науковцями. У таких випадках призовий фонд (цього року – мільйон доларів) ділять на рівні частини. Якщо ж двома із трьох нагороджених є подружжя або співавтори, то їм дають половину винагороди, а іншу частину видають третьому лауреату (як у випадку із цьогорічною премією із медицини/фізіології).

Рік тому. У 2013-ому премію з фізики присудили Пітеру Хіггсу та Франсуа Енглеру за відкриття “бозона Хіггса”, або, як це сформульовано самим Нобелівським комітетом, за “теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок, існування якого було доведено виявленням елементарної частинки в ЦЕРН”.

Хто і за що. “Нобеля” з хімії цього року отримали американці Ерік Бетціг та Вільям Морнер, а також румун Стефан Хелл. Формулювання таке: “за розвиток високочутливої флуоресцентної мікроскопії”.

Суть відкриття. Оптичні мікроскопи мають суттєве обмеження – у них не можна розгледіти об’єкти, що менші за половину довжини хвилі використаного освітлення. Роботи лауреатів з хімії допомогли подолати цей бар’єр. Відтак на заміну мікроскопам можуть прийти наноскопи. Уже сьогодні наноскопія дозволяє вивчати рух окремих молекул усередині живих клітин, а це важливо для розуміння хвороб Паркінсона, Альцгеймера та Хантінгтона. 

Відкриття Бетціга, Морнера та Хелла допоможуть серйозно розширити можливості наноскопії аж до того, аби мати змогу слідкувати за окремими мікробами. Бетціг та Морнер незалежно один від одного придумали, як розгледіти у мікроскопі окремі молекули, “вмикаючи” та “вимикаючи” їх флуоресценцію на окремих поверхнях. Отримавши достатньо велику кількість таких зображень і наклавши їх один на одного, можна отримати дуже чітке зображення руху окремих молекул. 

Хелл же винайшов спосіб “змусити” молекулу підсвічуватися під дією лише одного пучка лазера, а згодом за допомогою іншого пучка “вирізати” лише потрібну для науковців ділянку руху. Серед іншого це важливо ще й для створення нових ліків.

Факт. Це вже п’ята нагорода з хімії, що стосується удосконалення роботи мікроскопів. Таким чином, на думку науковців, Нобелівський комітет більше заохочує розвиток нових технологій, аніж відкриття фундаментальних законів.

Рік тому. У 2013-ому “за розвиток багатомасштабних моделей комплексних хімічних систем” премією з хімії нагородили Майкла Левітта та Арі Варшеля (йдеться про створення комп’ютерних систем, які можна використовувати для передбачення хімічних процесів).

Хто і за що. Цього року Комітет відзначив французького письменника Патріка Модіано – “за мистецтво пам’яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації”.

Чим відомий. Під час оголошення нагороди постійний секретар Шведської академії Петер Енглунд назвав Модіано “Прустом нашого часу”. Він написав три десятки романів, які “перекликаються між собою, наче луна, і змушують замислитися про час і свою історію”. Центральними у творчості Модіано є теми пам’яті, забуття, почуття вини. Він багато пише про Париж, зокрема у період німецької окупації. Цікаво, що близько третини його романів екранізовано.

Факт. Є чотири переклади Патріка Модіано українською мовою: “Неділі в серпні” (1989, перекл. Я. Коваль та В. Карпенко), “Вулиця темних крамниць” (2005, перекл. Г. Малець), “Зниклий квартал” (2005, перекл. Г. Малець) і “Нічна трава” (2012, перекл. Я. Коваль).

Рік тому. У 2013-ому премію з літератури віддали “майстру сучасного оповідання” канадці Еліс Манро.

Хто і за що. Премією миру “за боротьбу проти гноблення молоді та за право усіх дітей на освіту” нагородять пакистанську правозахисницю Малалу Юсуфзай та індійського борця за права дітей Кайлаша Сатьярті.

Чим відомі. У Нобелівському комітеті пояснюють, що Кайлаш Сатьярті, зберігаючи традиції Ганді, очолював низку мирних протестів, намагаючись покласти край експлуатації дітей задля прибутку. Завдяки його роботі вдалося звільнити понад 80 тисяч дітей від різних форм експлуатації.

Малала Юсуфзай стала відомою на весь світ, коли у 2009 році зважилася відстоювати своє право на освіту у підконтрольних талібам районах Пакистану (місцева влада заборонила дівчатам відвідувати школу). Тоді 11-річна Юсуфзай почала вести блог, який швидко набрав популярності. У 2012-ому озброєні таліби вчинили на дівчинку замах. Зараз вона стала символом боротьби за права жінок не лише у Пакистані, а й в цілому світі.

Факт. Малала Юсуфзай стала наймолодшим лауреатом Нобелівської премії. Цього року їй виповнилося 17 років. До минулої п’ятниці наймолодшим з тих, кого відзначив Нобелівський комітет, був 25-річний Лоуренс Брегг, який у 1915 році поділив нагороду з фізики зі своїм батьком.

Рік тому. У 2013-ому премію миру отримала Організація із заборони хімічної зброї.

У той час, коли Нобелівський комітет називає імена лауреатів своєї премії, Марк Абрахамс та його видання “Аннали неймовірних досліджень” відбирають дослідження, гідні Ігнобелівської премії (інша назва – Шнобелівська). Йдеться про дуже сумнівні або й відверто дурні експерименти, якими цілком серйозно займалися науковці впродовж минулого року.

Цьогорічна десятка Абрахамса виглядає ось так.

Лауреатами шнобеля із фізики стали науковці, які виміряли силу тертя між підошвою та шкіркою банана, а також між шкіркою банана та підлогою у той момент, коли людина стає на цю саму шкірку. Під час експериментів вивчали взаємодію ноги із 12 видами бананової шкірки.

Шнобеля із нейрології отримали шість дослідників, які намагалися зрозуміти, що ж відбувається у мозку людей, які бачать обличчя Ісуса на шматках тостів. Висновок простий: люди бачать те, що хочуть побачити.

У психології відзначили науковців, які назбирали чимало доказів того, що люди, які лягають спати пізно, є більш самозакоханими і частіше маніпулюють усіма іншими.

Шестеро дослідників, які намагалися встановити, наскільки безпечними для людей є коти, удостоїлися Шнобелівської премії в галузі медицини. До речі, вони з’ясували, що у деяких випадках коти можуть сприяти розвитку психічних хвороб (навіть шизофренії).

У біології відзначили команду науковців, які дбайливо задокументовували докази того простого факту, що собака, справляючи нужду, прагне зорієнтувати своє тіло уздовж ліній геомагнітного поля Землі. 

Трьох італійців відзначили шнобелем з мистецтвознавства за їхні виміри відносного болю у людей, які розглядають різні картини. З’ясувалося, що біль від потужного лазерного пучка є більшим у тих, хто дивитися на жахливі картини.

Італійський Національний інститут статистики отримав премію із економіки. Фахівці цієї установи запропонували оцінювати розмір економік країн ЄС, враховуючи доходи від проституції, незаконних продажів наркотиків, контрабанди та інших кримінальних оборудок.

Відзнаку із медицини вручили науковцям, які довели, що кров у немовлят можна легко зупинити, якщо засунути в ніс шматочок солоної свинини. Втім, такий метод помічний лише для дітей, хворих на тромбостенію Гланцмана (трапляється раз на мільйон осіб).

Експериментаторів, які тестували реакцію оленів на замаскованих під білих ведмедів людей, нагородили премією з арктичних досліджень. 

А група вчених із Іспанії, яка виявила, що у фекаліях новонароджених є кисломолочні бактерії, необхідні для виготовлення сирокопченої ковбаси, удостоїлася премії з дієтології.