Але не всім – лише тим, хто звик до серйозних навантажень. Про це написано в статті, опублікованій у журналі Frontiers in Human Neu­ros­cience. 

“У деяких дослідженнях було доведено, що фізичні навантаження можуть впливати на креативність мислення, але подані в них докази непереконливі. Ми ж вивчили вплив фізичних вправ на дивергентне і конвергентне мислення. Це два методи творчого мислення. Перший полягає у пошуку якнайбільшої кількості шляхів вирішення проблеми, дру­гий – навпаки, у пошуку одного, проте найкращого”, – йдеться у статті Лоренци Кольцато із Лейденського університету (Нідерланди) та її колег.

Аби виявити зв’язок між спортом і творчістю, науковці провели дослідження, до якого залучили 96 людей, поділивши їх на дві групи: до першої потрапили ті, хто регулярно займається спортом, до другої – ті, хто не надто переймається фізичними навантаженнями. Кожен учасник проходив два тести. У тесті на конвергентне мислення йому називали три слова, до яких слід було дібрати спільну асоціацію, а в тесті на дивергентне мислення учасникам показували список предметів і просили написати якнайбільше способів їх використання.

До того ж кожну групу доб­ровольців поділили на ще дві підгрупи, одну з яких попросили виконувати завдання, займаючись на велотренажері, а другій завдання роздали вже після “їзди” на ньому. 

Виявилося, що заняття на велотренажері допомогло краще виконати тест на дивергентне мислення тим, хто активно займається спортом, а із тестом на конвергентне мислення краще впоралися ті, хто виконував завдання вже після пробіжки. У той же час особи, які інколи роблять фізичні вправи, гірше виконали завдання в обох випадках.