Група генетиків дійшла висновку, що, всупереч усталеній думці, сучасні люди не були причиною зникнення неандертальців

Нові дані, опубліковані в журналі “WordScience”, доводять, що більшість неандертальців Європи вимерла близько 50 тисяч років тому, тобто за десять тисяч років до появи сучасної людини. Щоправда, невелика група попередників Homo sapiens повторно заселилася на території Центральної та Західної Європи, де вони прожили ще десять тисяч років. 

“Той факт, що європейські неандертальці майже зникли, але потім знову відновили свою популяцію, і те, що все це відбувалося задовго до того, як вони вступили в контакт із сучасними людьми, стало для нас повною несподіванкою. Це означає, що неандертальці, можливо, були більш чутливі до драматичних змін клімату, які спостерігалися в останній Льодовиковий період”, – повідомила Любов Дален, доцент Шведського музею природознавства у Стокгольмі. 

Вивчивши ДНК неандертальців, науковці з’ясували, що генетична варіація серед європейських неандертальців, на відміну від більш давніх представників цього виду, а також азійських неандертальців, була вкрай обмежена протягом останніх 10 тисяч років їх існування. Ці результати, отримані в сучасних лабораторіях, доводять факт того, що чисельність виду була вкрай низькою. 

На думку генетиків, зроблені відкриття розкривають раніше не відому і важливу частину історії неандертальців. Так, наприклад, ставиться під сумнів панівна нині теорія, згідно з якою неандертальці вимерли близько 37 тисяч років тому саме з вини сучасної людини. Передбачалося, що Homo sapiens, по-перше, принесли хвороби, смертельні для древнього виду, по-друге, самі жорстоко винищували “конкурентів”. 

Нагадаємо, що минулого року було зроблено ще одне важливе відкриття з історії життя на Землі – вчені розвіяли міф про неандертальців як про затятих м’ясоїдів, які нібито й щезли через брак м’яса. За однією з версій, настання Льодовикового періоду призвело до вимирання мамонтів та інших великих видів тварин, що своєю чергою спричинило голодну смерть попередників Homo sapiens. 

Але минулоріч американські вчені виявили, що неандертальці готували й вживали в їжу рослини та овочі. У зубах неандертальців були знайдені сліди овочів і рослин, приготованих для вживання в їжу. “Ми й раніше знаходили пилкове зерно в місцях стоянок неандертальців, але було незрозуміло, чи вживали вони рослини в їжу. Але тепер ми виявили залишки рослин безпосередньо в ротовій порожнині неандертальців, що радикально змінює наші уявлення про їхню дієту”, – розповіла професор Університету Джорджа Вашингтона Алісон Брукс. 

Також у 2011 році дослідження генома неандертальців та його порівняння з геномом сучасних людей, довели, що ми все ще носимо в собі генетичні особливості цього архаїчного виду. Також були оприлюднені результати дослідження ще одного виду пралюдини – австралопітека седіба. Нові дані показали, що він може бути перехідною ланкою між предками людей і стародавніми приматами.

Ще одним кандидатом на роль пращура Homo sapiens може вважатися раніше не відома науці тварина, череп якої був знайдений у 2010 році в Саудівській Аравії. Учені встановили, що загадкова істота жила майже 30 мільйонів років тому і могла бути спільним предком сучасних мартишкових і людиноподібних мавп, а також людей. Дослідники з Мічиганського університету в США назвали доісторичну істоту Saadanius hijazensis. За оцінками науковців, вона була середнього розміру і важила близько 15-20 кілограмів. Анатомічний аналіз залишків виявив у нового виду майже всі ознаки, передбачені теорією для останнього загального предка гоманоїдів і мартишкових. 

Це відкриття дало підстави групі вчених припустити, що поділ наших спільних предків на людиноподібних мавп і мартишкових стався значно пізніше, ніж 30-35 мільйонів років тому – про це свідчать генетичні дослідження. Щоправда, в цієї теорії є й чимало противників. Тож питання про так звану перехідну ланку досі залишається відкритим.