Світова преса переймається падіннями російських ракет і аналізує стан російської космічної галузі
Після втрати носія “Протон-М”, який 18 серпня мав вивести на навколоземну орбіту супутник “Express-AM4” вартістю 265 мільйонів доларів, “Роскосмос” опинився на дні прірви, повідомляє французький часопис “Le Point”. “За вісім місяців щонайменше чотири запуски відбулися невдало, що змушує задуматися про масштабну “космічну” проблему Росії”, – пише видання.
Нагадаємо, що носій “Протон-М” з розгонним блоком “Бріз-М” та супутником “Express-AM4” відхилився від запланованого курсу і вийшов на абсолютно неочікувану орбіту, фактично перетворившись на космічне сміття. А 24 серпня після запуску з космодрому Байконур ракета “Союз-У” з вантажним космічним кораблем “Прогрес М-12М” уперше за більше ніж 30-річну історію не зуміла вийти на розрахункову орбіту. Фрагменти космічної вантажівки впали на Алтай.
Варто також нагадати про те, що в грудні минулого року “Протон-М”, який мав вивести на орбіту одразу три супутники “Глонасс”, відхилився від курсу на вісім градусів і впав у Тихий океан, а в лютому військовий супутник “Гєо-ІК-2” теж не вийшов на потрібну орбіту. Ці інциденти налякали космічні агентства у всьому світі, оскільки після списання в липні американських “космічних човників” Росія залишилася єдиною країною, здатною відправляти екіпажі на Міжнародну космічну станцію (МКС).
Так, видання “The Christian Science Monitor” пише, що падіння російської космічної вантажівки “поставило під сумнів здатність Росії виконати свої міжнародні зобов’язання в космічній галузі”. “Головною жертвою може стати амбіційна космічна програма Росії”, – зазначає кореспондент видання, нагадуючи, що Москва гарантувала заміну наприкінці вересня цього року принаймні половини інтернаціонального екіпажу Міжнародної космічної станції.
А керівник програми МКС в NASA Майк Суфредіні в інтерв’ю інтернет-сайту “Spacefliightnow” зауважив, що “Прогрес М-12М” упав унаслідок серйозної помилки на третьому щаблі ракети-носія “Протон-М”, водночас точно така сама система застосовується у версіях “Союз-ФГ”, які використовують для пілотованих польотів. За словами Майка Суфредіні, якщо польоти “Союзів-ФГ” зараз припиняться, постане питання про повернення на Землю шести космонавтів, які нині працюють на Міжнародній космічній станції.
Своєю чергою, глава Європейського космічного агентства Жан-Жак Дорден наголосив, що й раніше вважав “неприємною” ситуацію, коли Росія залишилася єдиною країною, здатною доставляти вантажі та космонавтів на МКС. Водночас, він висловив надію, що “росіяни зможуть виявити джерело проблеми досить швидко, і “Союз” не буде прикутий до Землі на довгі роки”.
Додає оптимізму той факт, що в шести космонавтів на борту Міжнародної космічної станції достатньо продовольства та інших припасів, щоб протриматися на навколоземній орбіті кілька місяців. Щоправда, є й погана новина. “Після того, як адміністрація Барака Обами минулого місяця списала останній американський космічний “човник”, єдиний спосіб американським астронавтам потрапити в космос – придбати місця на борту російських ракет за ціною
65 мільйонів доларів за політ”, – повідомляє часопис “Los Angeles Times”. Додамо, що такі самі гроші уряду Сполучених Штатів доведеться викласти за повернення з навколозеної орбіти трьох своїх громадян, котрі нині становлять рівно половину екіпажу Міжнародної космічної станції. Водночас, можна припустити, що головна проблема не в грошах, а у відсутності в росіян надійних ракет, які б гарантували доставку космонавтів і на орбіту, і на Землю.
P. S. Крім суто технічних проблем, росіяни мають ще й політичні клопоти. Влада Казахстану вже багато років вимагає повернути їй території збудованого ще в радянський час “Байконуру”. Космодром “Плєсєцк” на півночі Росії не здатен забезпечити потрібної траєкторії запуску ракет-носіїв, а для будівництва нового космодрому “Східний” на Далекому Сході потрібно щонайменше шість мільярдів доларів. Це грандіозна сума для нинішнього російського бюджету.