Цьогорічний бюджет розвитку презентували громаді Львова, не назвавши жодних конкретних цифр. Відомо лише, що місто віддаватиме борги за попередні роки і сподівається на гроші, які держава дасть на підготовку до Євро-2012

Цього тижня депутати Львівської міської ради затвердили бюджет розвитку міста у розмірі 438,5 млн грн. Цей фінансовий документ чиновники ратуші відразу назвали “компромісом між бажаннями і реальністю”. Натомість, експерти просто охрестили “надутим”. Сама ж презентація основного фінансового документа міста під час засідання сесії Львівської міської ради відбулася без жодної конкретики. Вперше за останні роки ні представники виконавчих органів, ні депутати не озвучили чітких сум, які виділять на фінансування освіти, медицини та інших галузей.

Віртуальні доходи

Половина доходів цьогорічного бюджету розвитку фактично віртуальна – вони записані лише як номінальне співфінансування кредитних і державних коштів або як гарантія повернення кредитів львівськими комунальними підприємствами. Левова частка реальних доходів міськ­ради піде на повернення боргів за 2008 – 2010 роки. Натомість на фінансування ремонтів у школах, садках, лікарнях та, врешті, житлових будинках залишається мізер – менше 50 млн грн. Та й ці кошти витратять лише у випадку, якщо вдасться повністю наповнити бюджет. Адже всі гроші, які надійдуть на рахунки ратуші з продажу землі і майна першочергово йтимуть на погашення боргів минулих років.  

– Ні для кого не секрет, що цьогорічний бюджет дефіцитний і дуже роздутий. Зрештою, як і в попередні роки. Назбирати у Львові доходів на більш ніж 430 млн грн – не реально. Свідчення цього те, що торік ми виконали бюджет розвитку лише на третину. Загалом його можна поділити на три частини: повернення старих боргів, декларативне співфінансування коштів, які має виділити держава на ремонти доріг, та реальні доходи з продажу землі і майна, – зазначає Андрій Стецьків, голова постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету у ЛМР минулої каденції.

При цьому він вважає такий стан речей абсолютно допустимим, оскільки іншого способу при теперішньому бюджетному кодексі немає. Щоправда, додає, що наповнення бюджету виконуватиметься у ручному режимі. “Цифри, які зазначені в доходах із продажу майна і землі, не реальні у сьогоднішній економічній ситуації в країні. Зважаючи на введення нового Податкового кодексу, сподіватися, що підприємці купуватимуть у Львові землю чи нові приміщення, не варто. Зараз вони згортають свою діяльність, що вдарить також по доходах із єдиного податку. Єдиний спосіб наповнити хоч частково бюджет розвитку – це вирішити старі проблеми: оцінити землю під ринком “Південний”, продати землю довкола стадіону “Україна” та інші подібні “спірні” об’єкти”, – упевнений Анд­рій Стецьків.

За підрахунками “Пошти”, цього року чиновники ратуші планують заробити на продажу землі і майна більше 390 млн грн. Торік ця цифра була ще вищою і становила більше півмільярда гривень, однак вдалося зібрати лише п’яту частину суми. Зокрема, від відчуження майна комунальної власності надійшло трохи більше як  94 млн грн із запланованих на рік 312 млн грн, від продажу землі –  лише трохи більше як 25 млн грн із запланованих 228 млн грн.

Через таке роздування дохідних статей бюджету розвитку протягом минулих трьох років місто недоплатило підрядним організаціям за виконані роботи понад 120 млн грн. Ці борги тягарем лягли на цьогорічний бюджет.

– Боргові зобов’язання ми поставили пріоритетом і віддаватимемо першочергово, що  прописали в ухвалі. Це приблизно 120 млн грн. Таким чином мусимо повернути довіру підприємців. Ще 140 млн грн – це кошти  на різноманітне співфінансування. Ми мусимо їх прописати в бюджеті, але їх використання  під знаком питання. Фактично “живих” грошей залишається  небагато. Доходи від реалізації землі і майна ми поставили більше 300 млн грн. Це цілком прагматична і реальна цифра, якої мають досягнути виконавчі органи на чолі з Андрієм Садовим, – упевнений Яромир Самагальський, голова постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету ЛМР.  

Компроміс між розвитком і можливостями

Олег Синютка, перший заступник міського голови, охарактеризував бюджет розвитку як “компромісний”: “Це компроміс між тими бажаннями, які є для того, щоб покращити життя територіальної громади і забезпечити її розвиток, і реальними можливостями, які є, виходячи з економічної ситуації в Україні”.

При цьому перший заступник міського голови так і не озвучив журналістам цифр цьогорічного бюджету розвитку (!), хоча фінансовий документ має бути максимально відкритий для громади міста.

– Цифри не є визначальними. Визначальними є ті напрями, які закладені в бюджеті, і ті можливості, які бюджет дає для залучення  інвестиційних коштів. Це і кошти держбюджету, і кошти ЄБРР. Адже наше завдання розвивати місто не лише за кошти державного бюджету, а залучати інвестиційні кошти.  Цього року ми освоїмо понад 100 млн грн інвестиційних коштів ЄБРР. Окрім цього, кошти держбюджету, які збирають на території Львова, повинні бути інвестовані в інфраструктуру Львова. Згідно з державною програмою підготовки до Євро-2012, ми зробили запит в Кабмін про залучення 1,5 млрд  грн, – упевнений Олег Синютка.

При цьому чиновник, здається, забуває, що ЄБРР не просто інвестує, а все-таки кредитує місто. Тож рано чи пізно кредит доведеться віддавати. Щодо державного фінансування підготовки Львова до Євро-2012, то наразі це питання ще остаточно не вирішено. Крім того, ці кошти можуть надійти доволі пізно, і місто освоюватиме їх поспіхом. А оскільки в основному йдеться про ремонти доріг, то виникає питання: скільки  вони прослужать після проведення єврочемпіонату.

Також у бюджеті прописані цифри поповнення статутних фондів міських  комунальних підприємств. Йдеться про 35 млн грн для  ЛКП “Львівводоканал”, 21 млн грн і 7 млн грн для ЛКП “Львівелектротранс” та КТП-1339 та інші дрібніші на загальну суму 88,8 млн грн.  Депутати та чиновники одноголосно заявляють, що це лише номінальні цифри гарантій міста кредитних зобов’язань львівських комунальних підприємств, які  реально не фінансуватимуться. Однак де гарантії, що частина цих  поповнень статутних фондів “на папері” не стане реальними видатками ратуші? І замість того, щоб  профінансувати ремонти дахів у школах чи лікарнях, гроші підуть на латання дірок за кредитами.  
Ірина Залецька