З 600 млн грн бюджету розвитку Львова цьогоріч на покращення життя міста витратять 120 млн грн. Решта грошей  піде на погашення торішніх боргів, обслуговування кредитів та закупівлю автобусів до Євро-12

Уже другий тиждень у Львівській міській раді тривають бюджетні слухання, на яких вирішують, що цього року місто заробить і як витратить свої гроші. Щоправда, з’ясувалося, що бюджет розвитку, пропри свою помпезність, насправді буде дуже скромний. 

За словами Яромира Самагальського, голови  постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету ЛМР, бюджет розвитку загалом становитиме близько 600 млн грн. З них 285 млн грн – це позика на закупівлю автобусів і тролейбусів до чемпіонату з футболу Євро-2012.

Ще близько 110 млн грн міській раді доведеться віддати підрядникам за роботи, які вони виконали торік. Крім того, приблизно 60 млн грн потрібно закласти на гарантійне забезпечення кредитів комунальних підприємств. Отож, на поточне фінансування капремонтів та розвитку міста залишається не більше 100-120 млн грн. За словами Олега Синютки, першого заступника міського голови Львова, основними пріоритетами бюджету розвитку цього року традиційно будуть освіта, охорона здоров’я і виплата торішніх боргів.

– Зараз ми отримали контрольні цифри від департаменту економічної політики і запити від всіх управлінь. Звісно, управління мають високі цифри із запитів, задовольнити які ми не в змозі. Причина одна – дохідна частина  бюджету є досить скромна. Окрім цього, ми повинні закласти в бюджет всі боргові зобов’язання перед виконавцями робіт за минулі роки та  закласти в бюджет наші гарантії із кредитних зобов’язань  комунальних підприємств Львова. Як наслідок – на фінансування решти статей залишається мізер. 

Зокрема, ми виділили для охорони здоров’я приблизно 16 млн грн, на освіту – 23-30 млн грн, житлово-комунальна сфера отримала біля 40 млн грн. Натомість охорона здоров’я просила близько 40 млн грн, освіта – 50 млн грн. Але ми мусимо виходити з того, що є, щоб не множити додаткових боргів, з якими місто завтра може вже не впоратись. Через це основними пріоритетами цього року, наприклад, в освіті є закінчення перехідних об’єктів і такі ремонти, які дозволять збільшити кількість дитячих груп у садочках, – резюмує Яромир Самагальський.

Варто зазначити, що основні минулорічні борги не за ремонти доріг (як було раніше, оскільки їх фінансували з держбюджету), а за капремонти в сфері житлово-комунального господарства та освітніх і медичних закладів. Тобто, по суті за те, чим торік перед місцевими виборами так вихвалявся міський голова Андрій Садовий, платити доведеться сьогодні. А це, за найскромнішими підрахунками, 110 млн грн. Також починають “вилазити” кредити, які міська влада так радо дозволяла брати комунальним підприємствам: “Львівсвітло”, Львівводоканал”, КТП-1339, “Львівелетротранс”. Місто повинно гарантувати, що вони виконають свої зобов’язання, реальними грішми в своєму бюджеті. Інакше будуть санкції. Можливо, ці гроші навіть доведеться віддати – а це майже 60 млн грн.

Валерій Веремчук, член постійної депутатської  комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку ЛМР, теж резюмує про незначні фінансові можливості цьогорічного бюджету розвитку, але тішиться тим, що досить велику суму передбачає держава як співфінансування на ремонти доріг.

– Ми фінансуємо передусім об’єкти, на які може бути державне або кредитне співфінансування. Наприклад, понад 7 млн грн для “КТП-1339” ми закладаємо як свою частку до кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку. За ці гроші капітально відремонтують дороги вздовж маршруту трамваїв № 2 і № 6. Також вже є підтвердження центральних органів влади щодо виділення 311 млн грн із держбюджету на  дороги. І ми маємо забезпечити 96 млн грн співфінансування. І це потрібно закласти, бо на  кожну нашу гривню нам дають три – це вигідно, – зазначає Валерій Веремчук. Щодо інших об’єктів, то це порівняно невеликі суми: реконструкції каналізаційного колектора на одній із львівських вулиць – 5 млн грн; проектно-кошторисна документація на каналізування міста – 2 млн грн; ремонт житлового фонду – 4-5 млн грн.

Щодо доходів міста – то їх буде небагато. За словами Яромира Самагальського, від продажу майна сподіваються виручити 120 млн грн. За єдиним податком – прогнозують до 55 млн грн. Щодо доходів із продажу землі, то наразі не визначились – цифра коливається  в рамках 80-140 млн грн.

Своєю чергою, Ігор Гуменчук, заступник  начальника управління  природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР, впевнений, що цього року місто може заробити на продажі землі не більше 93 млн грн.

“Остаточних цифр ми не будемо мати аж до затвердження бюджету розвитку на сесії Львівської міської ради. Ми пропонували 93 млн грн. Адже минулого року в бюджеті розвитку записали 200 млн грн зі словами, що це лише цифра, і ми її пізніше відкоригуємо. А в кінці року вимагали від управління  реального виконання доходів. Під час визначення цифри у 93 млн грн ми керувалися трьома критеріями, – каже Ігор Гуменчук. –  Перший – кількість ділянок землі, які хочуть викупити під об’єктами нерухомості. Другий –  напрацюваннями щодо вільних земельних ділянок, які маємо. І третій – те, що до проведення Євро-2012 залишилось трохи більше року, і люди, які до того часу тільки придивлялись до землі у Львові, зараз зважаться її купити. У нас є кілька великих ділянок на цей випадок. Врешті економісти кажуть, що  криза вже закінчилась… Можливо, дехто говорить, що можна поставити більшу цифру, однак я реаліст і вважаю, що потрібно максимально тверезо дивитись на речі і затвердити реальний бюджет, а не роздувати як торік”, – зазначив чиновник.  

Яромир Самагальський сподівається, що певний прошарок коштів, який закладають у видатки, не використають через те, що не будуть розіграні тендери, не на всі об’єкти знайдуться виконавці робіт, або ж ціни під час тендерів знизять. “Тобто, приблизно 20% видатків не використовується.  І  пізніше ці гроші можна використати на дофінансування нагальних потреб”, –  резюмував депутат.