Довідки у Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки майна, очевидно, тепер готуватимуть довше і коштуватимуть вони дорожче

Бюро технічної інвентаризації України загрузло в паперах, потерпаючи від замовлень державних органів, які в такий спосіб можуть довести до банкрутства будь-яке прибуткове підприємство. Такі умови спричинили зміни до постанови “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”, ухвалені урядом від 08.09.2010 року за № 861, де сказано про те, що “органи праці та соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати від органів державної податкової служби, підрозділів Державтоінспекції, бюро технічної інвентаризації (БТІ), органів державної контрольно-ревізійної служби, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для призначення субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням субсидій”.

Цей процес почався торік. Спочатку, як зізнаються керівники шести львівських БТІ, ніщо не віщувало такої ситуації. Та вже до кінця року лавина замовлень від органів праці та соцзахисту дала зрозуміти, що кількість охочих отримати субсидії зростає і робота набирає умов безперебійного конвеєру. При цьому, не залишаючи часу госпрозрахунковій установі на роботу, за яку вона сама себе мала б утримувати, приносити прибутки та сплачувати податки.

Стиль роботи – відписка

Зважаючи на таку ситуацію, перед початком бюджетного процесу управління  майном спільної власності Львівської облради, до складу якого входять шість БТІ області, скерувало свої листи у місцеві органи самоврядування, районні та міські виконавчі органи влади, управління праці та соцзахисту населення з проханням передбачити кошти у своїх бюджетах на ці довідки. Однак усі органи влади, до кого звернулись, спрацювали відписками, посилаючись на вже названу постанову.

Проте з початку 2011 ро­­ку, як зазначають керівники БТІ, кількість замовлень від державних органів влади у кілька разів зросла. Термінових безоплатних довідок також вимагають правоохоронні органи, державна виконавча служба, ДПІ, які у зв’язку з введенням ново­го Податкового кодексу формують свої бази даних. Так, Стрийське міжрайонне БТІ, як стверджує начальник Ми­кола Петрівський, щодня видає 130-140 довідок різним службам. “А тепер у БТІ  додасться ще роботи з Державною податковою інспекцією, –  каже начальник Дрогобицького БТІ Степан Кізима. – Нам уже надіслали з ДПІ за алфавітом 300-400 прізвищ, щоб ми підготували довідки про майновий стан людей…”“Механізм видачі довідки – це великий обсяг роботи з архівними документами, збором поточної інформації. Її вартість – близько 10 грн. Лише Львівське обласне БТІ за кілька місяців торік видало 20 305 таких довідок на суму 197 973,00 грн. Ми не лише не отримали цих коштів, але і понесли витрати. Адже це і зарплата працівників, і оплата комунпослуг. Крім того, це означає, що і обласний бюджет не отримав відповідних сум. Адже замість того, щоб виконувати роботу, за яку можна було б отримати кошти, всі БТІ працюють безплатно. Все це призводить до великих збитків”, – зазначив начальник Львівського БТІ Ігор Базарник.

За підрахунками управління майна спільної власності Львівської облради, усі шість БТІ торік видали державним органам влади таких довідок орієнтовно на  півмільйона гривень.

Вимушене скорочення

Як стверджують керівники БТІ, вже нині проблема виникає з утриманням штатних працівників. У деяких БТІ розпочалось вимушене скорочення. У районних чи міжрайонних БТІ працює небагато працівників, але обсяг робіт, зважаючи на кількість мешканців, їм і без того доводиться виконувати великий.  Тому для видачі довідок потрібний новий штат людей.

Начальник Червоноградського БТІ Ірина Артюшенко вважає, що виходом у цій ситуації є підняття цін на інші послуги “Сьогодні під загрозою виплата зарплати. Мусимо шукати людям зарплату, бо ми на госпрозрахунку. А з іншого боку, щоб втримати хоча б той штат, який є, мусимо піднімати ціни на інші послуги, аби перекрити витрати на безоплатно видані довідки. Отож про додатковий штат не може навіть бути мови”, – каже вона.  

Відсутність економічної логіки

Начальник управління майна спільної власності Львівської облради Микола Бандра вважає цю ситуацію досить дивною, а позицію державних органів влади незрозумілою. “Ми розуміємо, що для державних органів влади, які перераховані у постанові, не становить жодних проблем видавати довідки, бо вони фінансуються з держбюджету. Та БТІ – це госпрозрахункові установи. З одного  боку, стагнація на ринку нерухомості призвела до того, що у БТІ обсяг робіт зменшився, а з іншого – госп­розрахункова установа, яка виконує такий обсяг безоплатних робіт, не має часу на іншу роботу і свідомо заганяє себе у збитки. Ми не хочемо чекати, коли ситуація стане безвихідною. Тому звернулись до всіх рівнів виконавчих органів влади, щоб вони передбачили можливість дотацій із бюджетних коштів”, – каже Микола Бандра.

Тим часом Львівська обл­рада, до якої належать комунальні підприємства БТІ області, надіслала звернення до уряду та профільних міністерств, однак жодної відповіді не отримала.

Заступник голови Львівської облради Валерій П’я­так вважає, що ситуація, в яку потрапили комунальні підприємства, не має економічної логіки. “За останні два роки в комунальних підприємствах налагодилась робота, була  позитивна динаміка. Зрештою, комунальні підприємства як мінімум не повинні бути збитковими. І держава має встановлювати кращі правила гри, а не такі, що призводять до подібної ситуації. Якщо ці довідки треба видавати, то для госпрозрахункових установ треба закласти фінансові компенсатори. Тоді це буде економічно чесно”, – резюмує Валерій П’ятак.