3-го березня новій міській владі виповнюється 100 днів. Попри те, що термін невеликий, “Пошта” спробувала визначити, наскільки ефективно працювали нові міські депутати та старий мер

Після жовтневих виборів Львів отримав унікальну політичну розкладку, якої ще не було, відколи проголошено незалежність – більшість місць у сесійній залі Львівської міської ради отримали депутати однієї політичної сили – 55 із 90 місць за депутатами від ВО “Свобода”.

Натомість, міський голова Львова залишився попередній. За словами експертів, оцінка перших 100 днів при владі – це фактично оцінка роботи депутатів від ВО “Свобода”, які мають більшість у раді, та їх взаємодії з міським головою.

Діяльність і бездіяльність

Нинішня каденція Львівської міської ради яскраво вирізняється кількістю популістських заяв. Як свідчать перші сто днів, депутати міської ради значно більше переймаються загальноукраїнськими проблемами: захистом української мови та позбавленням Степана Бандери звання героя України, аніж місцевими. Також міських обранців хвилює питання визнання голодомору 1932-1933 років, політичні репресії тощо. Втім дієвих рішень, які б стосувалися безпосередньо інтересів жителів чи місцевого самоврядування, фактично не приймали.

Основний акцент діяльності ради зміщено у політичну, а не господарську площину. Проста математика – з 21 звернення, які проголосувала рада, і які вивісили на сайті депутатів ЛМР, 14 мають яскраве політичне забарвлення.

Експерти відзначають неоднорідність ради: високу активність одних і бездіяльність інших обранців. Згідно з дослідженням, яке провела громадська мережа ОПОРА, протягом більше трьох місяців депутати подали 86 депутатських звернень та запитів, ініційованих 29 депутатами. Найбільше запитів зробила “Свобода” – 56, “УДАР” – 9, “Україна Соборна” – 8, Партія Регіонів – 5, “Фронт Змін” – 4, НРУ – 2, “Наша Україна” – 1, “За Україну” – 1. При цьому 70% запитів ВО “Свобода” надійшло всього від п’яти  депутатів – решта членів цієї фракції залишається практично бездіяльною.

За три місяці роботи нові міські обранці також відзначились прогулами, запізненнями та вилученням великої кількості питань з порядку денного сесії. Найбільше прогулів мають депутати Ігор Дедишин, член фракції Партії регіонів, та Олег Лаврик, член фракції Республіканської християнської партії. Зі семи засідань сесії Львівської міської ради вони відвідали лише три.

– За всіма депутатами не прослідкуєш, адже дуже багато з них реєструються і  виходять під час засідання. В результаті голосують лише частину питань. Це свідчить про низьку культуру місцевого парламентаризму. Окрім цього, дуже багато важливих питань – від 22% до 37% – вилучають із порядку денного декілька засідань поспіль. Хоча попередня каденція теж таким грішила і вилучала до 26% питань порядку денного, – зазначила  Ольга Стрелюк, член Координаційної ради Львівського представництва громадської мережі ОПОРА.

За словами експертів, розбалансованість ради значною мірою пов’язана з великою кількістю новачків – 71 депутат потрапив у міську раду вперше, тож цілком логічно, що вони поки не до кінця  розуміють, що і як робити.  Як наслідок – під час роботи в комісіях вони приймають одні рішення, а в сесійній залі – інші. За словами Ольги Стрелюк, експерти ОПОРИ зафіксували декілька випадків, коли депутати, не знаючи, як голосувати, чітко слідкували за знаками від голів фракцій. 

Скандали і конфлікти

Попри короткий термін роботи, депутати шостого скликання вже встигли відзначитись скандалами та протистоянням із міським головою.

Перший скандал розгорівся між самими депутатами і стосувався найціннішого, що є власності громади міста – землі. На початку січня Юрій Кужелюк, депутат від фракції “Україна соборна”, заявив під час сесії про те, що “Свобода” без причин не голосує за виділення землі пересічним львів’янам, натомість із легкістю пропускає великі за площею ділянки землі окремим фірмам. “У той же час понад три десятки інших, дрібніших але абсолютно законних питань голосуються “проти”, а питання приватизації законних 5, чи 10 сотих під хатою звичайного українця навіть не удостоюється розгляду”, – заявив депутат.

Наступний скандал спалахнув довкола Українського католицького університету, який “Свобода” відмовилась звільняти від сплати оренди за землю та земельного податку. Офіційною причиною такого рішення було те, що в бюджеті бракує грошей на зарплати освітянам, тому пільги зараз недоречні. Натомість найбільш імовірною причиною такого рішення називають те, що свободівці образились на проректора УКУ Мирослава Мариновича, який опублікував критичну статтю щодо діяльності цієї партії.

Подейкують, що свободівці також причетні до того, що позбулась посади Надія Оксенчук, начальник управління освіти ЛМР, до роботи якої вони мали претензії. Міський голова перевів її на посаду радника, мотивуючи тим, що хоче радитись у цій галузі освіти з нею безпосередньо. Натомість говорять, що це була помста за негативну оцінку, яку Надія Оксенчук надала мовному вихованню у садочках свободівки Ірини Фаріон.  

Відзначились нові обранці й незаконними рішеннями.

– Наприкінці грудня на одному зі засідань сесії було прийнято чотири незаконні ухвали про відведення земельних ділянок підприємствам та фізичним особам-підприємцям. Дозвіл на відведення земельної ділянки давали без готового проекту землеустрою, тільки з технічною документацією, а це різні речі. Таке рішення депутатів зберегло підприємцям рік часу, але воно незаконне, – сказав Дмитро Гудима, координатор громадської організації “Гармонія і порядок”. Щоправда, на його думку, причиною прийняття таких ухвал може бути некомпетентність і необізнаність депутатів із дозвільними процедурами.

Робота без візії?

З перших днів після виборів ВО “Свобода” заявляла про своє бажання щось міняти у міській раді. Вже наступного тижня депутатська більшість має презентувати свій варіант структури виконавчих органів влади. На думку депутатів, потрібно забрати департаменти і таким чином скоротити штат працівників ратуші.

Водночас експерти ОПОРИ наголошують, що попри озвучення окремих планів, свободівці досі не представили свого бачення розвитку Львова. Поки що це зробили  лише три партії у ЛМР  – “УДАР”, “Україна Соборна” та “Фронт Змін”. Програму розвитку Львова експерти сподіваються дочекатись і від “Свободи”.

Андрій Садовий,
міський голова Львова:

– З новим депутатським корпусом ми досить продуктивно і швидко прийняли загальний фонд бюджету 2011 року. Зараз працюємо над бюджетом розвитку і на сесії 10 березня маємо його розглядати. Аби ознайомитись із деякими рішеннями, депутатам потрібно більше часу, я це розумію, адже більшість із них не має досвіду роботи у місцевому самоврядуванні. Всі важливі питання проговорюємо, дискутуємо, аби врахувати позицію кожної сторони. Є питання, які, на мою думку, потребують негайного погодження, як, наприклад, звільнення від орендної плати Українського католицького університету, готелю “Леополіс”. Я розумію бажання депутатів детально вивчити це питання, але надіюсь, що на сесії ми їх розглянемо і приймемо.

З деякими депутатами працівники міської ради їздили у Вроцлав переймати досвід організації роботи з мешканцями. Вже нині запроваджуємо та реалізовуємо ті корисні речі, які діють у Вроцлавській раді.

Василь Павлюк,
секретар ЛМР:

Передусім зараз відбувається максимальне наближення до народовладдя. Ми відійшли від схеми ухвалення рішень, що панувала під час минулої каденції. Сьогодні ухвалення тих чи інших рішень відбувається шляхом міні-обговорень, міні-референдумів, коли депутат-мажоритарник приходить у конкретний мікрорайон, на вулицю, в будинок  конкретної людини, котра причетна до певного питання, і дізнається все, що стосується цього питання.
Також чи не вперше люди мають доступ до порядків денних з переліком тих питань, які розглядають на сесії. Відтепер мешканці Львова можуть ознайомитись з цими питаннями та внести свої корективи в разі необхідності.

Важливим третім нововведенням можна назвати те, що ми, депутати ЛМР, заклали кошти в міський бюджет на проведення загально-міських референдумів.  Це означає, що відбувається повернення громадян до ухвалення рішень.

Крім того, ми зламали систему ухвалення рішень із тих питань, що не пройшли обговорення на профільних комісіях, чи з депутатом-мажоритарником, чи з мешканцями. Тобто, питання на сесії набули легітимного  характеру.

Роман Кошовий,
голова правління Львівської обласної громадської організації “Комітет виборців України”:

– Якщо відкинути політичні й популістські заяви міської і обласної рад, то можна відзначити цікавий факт. Незважаючи на те, що дві політичні сили мають вагоме представництво у обласній  і міській радах (“Фронт змін” та “Свобода”), наразі вони не спромоглися представити програму розвитку міста чи області. Я не вважаю, що ініціативу проведення  консультацій із громадою з будь-якого питання можна вважати стратегічною ціллю, тим паче, що механізм такої співпраці незрозумілий. Ініціатива вкотре поміняти структуру ради дещо насторожує: чи не відбувається це під певні персоналії. Фактично єдине, що наразі зробила ця каденція – завершила бюджетний процес, який розпочала попередня. Щодо решти, то наразі містом керує команда чинного міського голови. І надалі депутати максимально дозволятимуть йому це робити, щоб мати об’єкт для критики.

Володимир Квурт,
секретар Львівської міської ради V скликання:

– ВО “Свобода” має більшість у міськраді, а отже, вона відповідальна за все, що відбувається в місті. Зараз ця політична сила готується до виборів у ВРУ. Тому свободівці будуть акцентувати на тому, що за те, що відбувається в місті, відповідальний міський голова. І поки свободівці даватимуть працювати Андрію Садовому і його команді – він гратиме за їхніми правилами. Поки інтереси мера та фракції ВО “Свобода”  у Львівській міській раді перетинаються, значних конфліктів між ними не буде.

Олексій Антипович,
директор Соціологічної групи “Рейтинг”:

– Наразі пройшло замало часу, щоби львів’яни могли оцінити роботу міської ради в новому складі. Досі відбувається переформатування та налагодження співпраці. Тому ставлення городян до депутатів після місцевих виборів не змінилось.

Відчутне певне внутрішнє напруження між “Свободою” та міським головою, однак поки воно на рівні кулуарних конфліктів. Реально про перші результати роботи міської влади можна буде говорити в квітні – травні, коли мине втома від виборів та зимовий політичний застій.

Ольга Стрелюк,
член Координаційної ради Львівського представництва Громадянської мережі ОПОРА:

– Загалом перші 100 днів робити новообраної ради нічим не відрізнялися  від роботи рад попередніх скликань, за винятком численних політичних заяв (питання мови, освіти, позбавлення звання героя Степана Бандери),  прийнятих на засіданнях. 

На жаль, депутати досі оминають увагою такі актуальні на сьогодні питання, як прийняття бюджету розвитку на 2011 рік, затвердження нового Регламенту роботи ради, не напрацювали спільної  стратегії розвитку міста на найближчі 3 – 4 роки.