Мирослав Заплатинський, директор ЛМКП “Львівводоканал”, про перспективи водопостачання Львова на найближчі роки та стан підприємства

Директори львівських комунальних підприємств “Львівтеплоенерго” і “Львівводоканал” б’ють на сполох: тарифи на їхні послуги збиткові. Національна комісія регулювання електроенергетики не враховує всіх витрат підприємств і затверджує неадекватні тарифи. Як наслідок – фінансовий стан підприємств погіршується, коштів на ремонти мереж немає. Місцева влада розводить руками, мовляв, бюджет Львова не гумовий і грошей на все не вистачить. Хай держава відшкодовує різницю в тарифах. А мешканці зі жахом очікують як зростання тарифів, так і можливого погіршення якості послуг. Скажімо, повернення до практики подання води за графіком.

– Уже майже рік у ратуші говорять про великі витрати “Львівводоканалу” через перехід на цілодобове водопостачання і, як наслідок, поганий фінансовий стан підприємства. Скажіть, будь ласка, чи планує підприємство повертатись до подання води за графіком?

– Наразі ні, оскільки це спровокує більше проблем, ніж економії. Людям складно повертатись із кращого до гіршого. Окрім цього, не отримуючи повноцінної послуги з водопостачання, вони будуть писати акти-претензії і, врешті, не захочуть платити. А це додаткові борги. Тому зараз цей варіант не розглядаємо.

– Який зараз фінансовий стан підприємства?

– Дуже поганий. За минулий рік у нас 35-мільйонні збитки. Однією з причин було те, що півтора року не могли отримати висновок інспекції з цін щодо нового тарифу на водопостачання та водовідведення. Тодішні тарифи покривали близько 80% собівартості води, тобто ми працювали собі у збиток. Зараз нам підняли тариф на 9%, однак лише для населення, а воно споживає приблизно половину води, яку подають у місто. Тобто, враховуючи загальну кількість води, що подається в місто, реально нам підняли тариф на 4,5 %. За умови стовідсоткової проплати населенням, додатково отримаємо приблизно 600 тис. грн у місяць. Водночас, із нового року електроенергія подорожчала на 5%, що збільшило наші видатки на 450-500 тисяч гривень. Фактично ми додаткових грошей не побачимо. Найнеприємніше те, що не знаємо, що буде далі з цінами на електроенергію. Адже після того, як у грудні минулого року ціни на електрику зросли на 4%, думали, що це буде останнє зростання. Ми, та й всі водоканали України, ніяк не очікували, що за ним буде різке зростання ціни електроенергії ще на 5%. Таке суттєве подорожчання відбулось уперше за останні роки.

– Прошу сказати, чи є якийсь спосіб покращити стан підприємства власними силами?

– Зважаючи на сьогоднішній Податковий кодекс, умови формування тарифів на воду і електроенергію, підприємству самому ніколи не вийти з такої ситуації.

– Як це вплине на проведення ремонтних робіт у місті?

– Цього року плануємо продовжити роботу зі заміни аварійних і водопровідних мереж – почнемо заміну водопроводу на просп. Червоної калини, з наступного тижня – на вул. Тичини. Вибираємо найкритичніші місця, де є постійні витоки. Однак усі роботи на цей рік плануємо лише під ті матеріали, які накопичили в себе на складі. Тобто нових труб і запчастин наразі купити не можемо. Як буде далі, залежатиме від тарифної політики держави.

– Чи є якісь кроки міськради щодо інвестування в підприємство?

– Бюджет розвитку на цей рік ще не приймали, тому наразі не відомо. Цього року просимо, щоби у бюджеті розвитку заклали кошти на погашення позики Світового банку. Йдеться про 32 мільйони гривень. Ми навіть погоджуємося рік не просити грошей на модернізацію за умови, якщо міськрада зніме з нас цей тягар.

– Скажіть, будь ласка, чи розраховуєте на державні кошти?

– Зважаючи на будівництво євро­стадіону поблизу водонасосної станції “Сокільники”, держава виділила близько 13 млн грн на її часткове переоснащення. Йдеться про те, що, згідно з нормами, потрібно змінити спосіб знезараження питної води хлором на безпечніший в експлуатації гіпохлорит натрію. Тобто, очищення буде проводитися з допомогою звичайної кухонної солі. Така система найбільш поширена в Україні. У квітні  почнемо роботи і до кінця року завершимо. Окрім цього, на базі цієї реконструйованої хлораторної матимемо вузол, який буде готувати необхідний розчин для майбутнього переходу на гіпохлорування решти насосних станцій. Щоправда, їх будемо робити вже за власні кошти в наступні роки.

– Чи шукали, можливо, позабюджетні кошти – гранти, кредити?

– Дайте нам із одним кредитом розібратись! Поки не можемо в наступний залазити. А грантові кошти переважно йдуть як супровід до кредитних.

– Упродовж останніх років “Львівводоканал” провів доволі суттєву модернізацію. Які ще проблеми є нагальними?

– Найбільша проблема – це аварійні ділянки на водопровідних мережах та магістральний водопровід “Зарудці – Львів”, під який уже маємо проект, але не маємо грошей. Його вартість близько 100 млн грн – така сума непосильна для підприємства. Однак він рано чи пізно зупиниться, як колись Плугівський, тому його потрібно обов’язково міняти. Після цього треба братись за систему каналізування. Адже тут ніяких кардинальних змін не відбувалося роками.

– Який із районів Львова сьогодні має найкраще водопостачання?

– Франківський. Тут найкращий, найнадійніший водозабір та найбільш економна система енергоживлення.