За два роки у Ратуші планують дослідити підземелля середньовічного міста, а через десяток-другий років – водити туди туристів

Сімсот тисяч євро витратять львівські посадовці на дослідження того, що залишилось від середньовічного Львова і зараз сховано під землею. 90% від цієї суми – ґрантові гроші Європейського союзу, 10% – кошти з міської скарбниці. Закінчити дослідження планують уже через два роки.  У Ратуші також плекають надію, що з часом вдасться створити комплексний маршрут підземеллями Львова.

За попередніми планами, мандрівка мала би охоплювати територію міста в мурах і починатись навпроти Успенської церкви. Далі шлях мав би вести у квартал втраченої забудови під вулицю Зацерковну, якої вже немає (зараз це сквер поблизу Домініканського собору, де розташований пам’ятник Никифору). Після цього туристам планують показати підвали східної частини площі Ринок, де збереглись готичні пивниці, що, ймовірно, датуються до 1527 року (рік великої пожежі у Львові, коли, зокрема, згоріла і міська Ратуша). Далі маршрут заведе туристів під львівську Ратушу, перетне західну частину Ринку і закінчиться там, де колись був шпиталь Святого Духа, а нині площа Підкови. Щоправда, це лише початковий проект. Сказати, де точно зможе пролягти маршрут, зможуть тільки після детальних досліджень.

Дослідити, щоб зберегти

За словами Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища ЛМР, досі у Львові ніхто не проводив подібних комплексних досліджень, були тільки фрагментарні археологічні розкопки.

– Ми виграли ґрант Європейського союзу на дослідження підземного Львова, – розповів “Пошті” Василь Косів, заступник міського голови Львова з гуманітарних питань. – У конкурсі проектів брали участь 350 заявок із Польщі, України та Білорусі. Виграли – 21 і лише два українські. Обидва львівські. Згідно з проектом, ми маємо 20 місяців на дослідження. Це мають бути архівні дослідження, археологія, геологія, інженерні дослідження міцності фундаментів тощо. Варто зазначити, що підвали та підземелля Львова нині в дуже поганому стані. Основні проблеми – це сирість, проблеми з каналізацією, а також неправильне використання підвалів: їх часто загороджують, перемуровують, змінюють планування. Якщо на поверхні це можна відразу помітити, то під землею часто цього ніхто не бачить. Кінцевим продуктом проекту має стати проектно-кошторисна документація на створення туристичного маршруту підземеллями Львова.
Куруватиме дослідження управління охорони історичного середовища міськради. Залучати до роботи планують здебільшого  львівських фахівців, однак і від іноземної допомоги не відмовлятимуться – з-за кордону, зокрема з польських Любліна та Кракова, хочуть залучити експертів та консультантів, які ділитимуться своїм досвідом.

Підземна атракція

Згідно з досвідом європейських міст, створення підземного туристичного маршруту може тривати кілька десятків років. Скільки ж на це знадобиться грошей, мають порахувати за два роки, однак уже зараз посадовці переконані, що залучатимуть для проведення робіт грантові кошти.

– Туристичні маршрути підземеллями існують у багатьох містах Європи і є дуже популярними серед гостей міста. Як показує практика, туристи навіть менше ходять у музеї та храми, а більше віддають перевагу підземеллям, – розповів Василь Косів. – Такі міста, як Львів, – дуже багаті на підземну архітектуру, тобто у нас багато архітектури залишилось під землею. Зокрема, це готика, яка не збереглась у надземній частині. Багато також залишилось ренесансних деталей та споруд з цікавим плануванням. Це велика цінність, яку треба показувати людям.

За планами, львівський підземний тур зроблять за принципом єдиного тунелю, тобто, людина, зайшовши у підземелля, має пройти ними безперервним маршрутом, не виходячи на поверхню.  У європейських містах з підземних екскурсій роблять справжні атракції. Зокрема, оператором підземної траси у Любліні є театр. Фантастичним за розмахом та наповненням є краківський проект “Підземний Ринок” – підземний музей відкрили під найбільшою у Європі ринковою площею. Він займає чотири тисячі квадратних метрів і розміщений на глибині чотирьох метрів. Тут  представлені археологічні розкопки середньовічного Кракова із вулицями, рештками будівель і навіть кладовищем. Як розважатимуть туристів у львівських підземеллях, наразі не знають. На думку Лілії Онищенко, тут теж добре було б зробити експозиційні зали й виставити для огляду, зокрема макети старого Львова і археологічні знахідки.

І хоча до реалізації масштабних планів міських посадовців ще далеко, вже сьогодні підземний Львів, а точніше, лише невелика його частина, що доступна для огляду, дуже популярна серед туристів. Потрапити у давнє місто нині можна з галереї “Равлик” (аби оглянути підземелля костелу єзуїтів), з приміщення аптеки-музею, з Преображенської церкви, а також з “Музею ідей”.  За словами Юрія Гайди, директора галереї “Равлик” та автора екскурсійного маршруту підземеллями Львова, щороку кількість туристів, які хочуть пройтися підземним Львовом, зростає. Торік таких мандрівників було декілька сотень на місяць. До речі, дехто приїжджав до Львова саме заради підземної атракції.