Завершення будівництва пам’ятника Степанові Бандері стане достойною відповіддю чинній владі, яка позбавила Провідника ОУН звання Героя України. Таку думку висловили десятеро опозиційних парламентарів, вихідців зі Львова.

З цією думкою обранці розпочали черговий етап збору коштів на пам’ятник-довгобуд. Аби показати приклад, почали зі себе і пожертвували 50 тис. грн. Хоча на завершення усіх робіт – облицювання гранітом тріумфальної арки та виготовлення чотирьох барельєфів, що символізують етапи української державності, треба 2,5 млн грн.

“Я впевнений, що у Львові живе щонайменше 400 тис. справжніх українців, і якщо вони здадуть хоча б по 1 гривні, то назбирається вже 400 тис. грн”, – поділився надіями нардеп фракції БЮТ Михайло Косів.

Заради справедливості варто зазначити, що більшість львів’ян переконана, що у ВРУ, крім десятка опозиціонерів-львів’ян, є достатньо патріотів зі значними статками, завдяки фінансовому сприянню яких монумент Бандері у Львові може бути закінчений значно швидше, ніж 24 серпня.

Без сумніву, пам’ятник С. Бандері у Львові потрібен, але чи потрібен він зараз в умовах підвищення тарифів ЖКГ, подорожчання харчів, інфляції і на цьому фоні загального зубожіння людей?

Уся ця історія нині викликає більше роздратування, ніж підтримки у населення області, адже “помаранчеві” за п’ять років могли не лише завершити  пам’ятник Степанові Бандері у Львові, але й звести подібні монументи у кожному місті чи селі Західної України. Але тоді про це чомусь ніхто не думав. І лише сьогодні, коли влада в державі перейшла до вчорашніх опонентів, національно-патріотичні сили згадали про незавершене будівництво пам’ятника Провідникові ОУН та інші дражливі питання. Але ні­хто чомусь не помічає, що в області є й ціла низка інших не менш болючих проблем – від комплектації шкіл комп’ютерами та українськими книжками до потреби купівлі життєво необхідного і дорогого обладнання у лікарні. Утім на таких вчинках значних політичних дивідендів не заробиш, на відміну від дражливих для чинної влади питань.