Дмитро Табачник позбавив “Розточчя” статусу заповідника. Екологи вважають цей крок незаконним і вирішуватимуть справу в суді

Українські екологи всерйоз перейнялися реформою заповідника “Розточчя”. Одним бездумним розчерком пера міністр освіти і науки України спробував закреслити чверть століття історії охорони природи на Головному європейському вододілі. Першого листопада цього року Дмитро Табачник підписав указ №1032 про “Реорґанізацію Природного заповідника “Розточчя” при Національному лісотехнічному університеті України” і перетворив його у звичайний структурний підрозділ університету. Причиною нібито стало зауваження КРУ про “нецільове витрачання коштів”. Натомість юристи стверджують, що реорганізовувати заповідник – не міністерська справа, і вже подали на Дмитра Табачника у суд.

Немає структури – немає проблеми

Екологи побоюються, що скасування статусу заповідника Дмитром Табачником поставить хрест на унікальній природі, а Європа може відмовитися від співпраці з Україною у рамках Міжнародного проекту зі створення Біосферного резервату на українських та польських теренах „Розточчя під егідою ЮНЕСКО”. У самому заповіднику розводять руками, закону постійно дотримувалися, однак через результати однієї із перевірок Контрольно-ревізійного управління України доведеться  втратити статус юридичної особи. Восени цього року під час чергової перевірки КРУ звернуло увагу міністерства на те, що заповідник фінансується за програмою підготовки кадрів, і виписало догану за “нецільове витрачання бюджетних коштів”. За словами Ярослава Бовта, директора природного заповідника “Розточчя”, це мало спонукати посадовців просто змінити програму фінансування території. Однак, Дмитро Табачник вирішив піти максимально простим шляхом – немає структури – немає проблеми – і просто реорганізував заповідник у структурний підрозділ університету.

– Насправді ми готуємо фахівців, – розповідає “Пош­ті” Ярослав Бовт. – Ми – науково-дослідна установа, проводимо еколого-просвітницьку діяльність. Територія стає базою практик для студентів з усієї України. Думаю, у нашому випадку слід просто змінити програму фінансування, а не скасовувати статус.

Підтримують думку директора і у самому Національному лісотехнічному університеті України. Григорій Криницький, професор, завідувач кафедри лісівництва НЛТУ, зауважує, що розпорядження міністра не відповідає українському законодавству. Адже міністр не має права позбавляти заповідник статусу юридичної особи, це може зробити тільки Президент. Будучи самостійною одиницею, заповідник “Розточчя” мав право на господарську діяльність, тепер це право він може втратити.

– У цілому ми вважаємо, що цього не слід робити. Ми втратимо один із найвагоміших природоохоронних заповідників, – каже Григорій Криницький. 

До Фемідипо справедливість

Екологи переконані, що опускати руки не можна, і планують шукати справедливості у судах.

– Ми подали в суд на Дмитра Табачника, оскільки його указ суперечить законодавству. Коли він підписав указ №1032 про “Реорґанізацію Природного заповідника “Розточчя” при Національному лісотехнічному університеті України”, то перетворив його у структурний підрозділ університету. Сумнівно, що за таких умов природу пильнуватимуть так, як раніше. Окрім того, міністр грубо порушив ст. 5 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, згідно з якою природні заповідники в нашій державі є юридичними особами, а також – ст. ст. 51, 52, 53, 54 цього Закону, згідно з якими право реорганізовувати заповідник має лише Президент України за згодою Міністерства природи, – розповів “Пошті” Володимир Борейко, директор Еколого-культурного центру.

Перше засідання суду відбудеться у січні, а статус юридичної особи зберігають за заповідником до березня. До речі, це не перший судовий процес Еколого-культурного цент­ру та Дмитра Табачника. Цьогоріч екологи боролися за введення екологічної етики  у навчальних закладах і виграли справу!

Посягання на природу

У цьому році це вже не перша спроба зазіхнути на природоохоронні території в Україні. Спершу керманичі країни критикували національні парки “Білобережжя Святослава” і “Бузький Ґард” (Миколаївська обл.), які вдалось відстояти громадськості, потім Президент України Віктор Янукович таки ліквідував Сіверсько-Донецький національний парк (Луганська обл.), а депутати водночас хотіли дозволити полювання у біосферних заповідниках.
До речі, в історії були аналогічні трафунки з позбавленням заповідників статусу, тільки за Сталіна. Він змінив статус 100 заповідників, 20 з яких були в Україні. Відтоді Україна повільно надолужує втрачене, приблизно раз на рік створюючи заповідні зони. Минулоріч екс-Президент Віктор Ющенко підписав близько тридцяти указів, згідно з якими в Україні мали з’явитися нові заповідники та національні парки. На жаль, послідовники не підтримали ініціативу попереднього глави держави, і справа завмерла.

Довідка

“Розточчя” – природний заповідник у Львівській області, створений у 1984 р. із метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів  українського Розточчя. Займає площу 2 084,5 га. Особливістю рослинності заповідника є те, що тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Лісові масиви становлять 92%, а лучна, болотна і прибережно-водна рослинність – лише 8%.

Положення Розточчя на стику трьох флористичних областей – Карпат, Полісся та Поділля – зумовило високу насиченість території різними за походженням та віком видами рослин: ялиці білої, ялівцю звичайного (північно-східна межа поширення); вільхи сірої, фіалки білої (північна); бука лісового, рясту порожнистого (південно-східна) та багна болотного, верби мирзолистої, журавлини болотної (південна). У заповіднику налічують 885 видів судинних рослин, 212 – мохоподібних, 65 – лишайників, 20 – синьо-зелених водоростей. До Червоної книги України занесено 28 видів судинних рослин.